В Україні влаштували дегустацію страв періоду Голодомору. ФОТО

У Львові в пам’ять про Великий Голодомор приготували їжу, якою харчувалися люди у голодних 32-33-му роках.

Організатори акцій, активісти Громадського комітету із вшанування пам’яті жертв Голодомору-геноциду 1932–1933 років в Україні у Львові, таким чином хотіли нагадати про жахливі події того періоду, пише ІА ZIK.

«Пам’ятати про це варто. Це складова нашої ідентичності. Якщо ми почнемо забувати про це, ми частково втратимо себе. Тоді ці люди загинули, але вони можуть вижити в нашій пам’яті», – заявила громадська активістка Ольга Сало.

Активісти відшукали рецепти у книгах, де є спогади очевидців. Вони зізналися, що знайти, як саме готували страви люди у період голоду, було досить важко, адже очевидці майже не згадують точних інструкцій для приготування їжі. Частіше трапляється лише інформація, що саме їли люди – листя, кору дерев.

Також важко було знайти всі інгредієнти, які у той період люди використовували для приготування страв.

«Насправді це непросто було знайти усі складники. Якщо, до прикладу, каштани і жолуді ще можна було знайти, то жмик, продукт, який залишається після переробки соняшникового насіння, чи пшеницю з половою ми не могли відшукати. Тому виходили з того, що є. Ми зібрали пшеницю, листя ромашки, кульбаби, жолуді, кору дуба. З того і готували», – розповіла Ольга Сало.

Активісти Громадського комітету із вшанування пам’яті жертв Голодомору пропонували людям скуштувати чотири страви.
«Дещо із наших страв дуже гірке, дещо – взагалі ніяке. Дещо, можливо, у невеликих кількостях навіть корисне, бо містить якісь лікувальні трави, але, важко з’їсти хоч шматочок», – розповіла Ольга Сало.

Активісти приготували жолуді з корою дуба. Ольга Сало зізналася, що це дуже тверді коржики і на смак, як тирса. «Хлібці з каштанів та насіння кропу теж не найприємніша страва. Насіння кропу звичайно додає смаку, але каштан гіркий. З усього, що ми приготували, кропив’яний корж найсмачніший. До того ж кропива дійсно поживна, але скільки людина може прожити лише на кропиві. А кора дуба з льоном – це умовно їстівна страва. Важко уявити, що люди могли так харчуватися цілий рік чи всю зиму, чи навіть якийсь період», – додала активістка.

Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!