Журналістам влаштували екскурсію на джерело смороду в Луцьку

Для того, щоб розсіяти чутки про те, що завод з виробництва біоетанолу у Луцьку працює підпільно, керівництво організувало екскурсію об'єктом.

Завод перестав працювати з 21 травня і не працює до сьогодні, - повідомляє Конкурент із посиланням на виконувача обов’язків директора ПАТ «БІО ПЕК» Юрій Проник.

Він запросив журналістів, щоб показати, що завод дійсно не працює.

Спочатку показав люк на території підприємства, який є першим місцем, куди відходить мелясна барда. У каналізації руху рідини та запаху не було.

Потім журналістам показали джерело енергії для роботи заводу – це котельня, яка виробляє пар, який через ізольовані труби потрапляє на виробництво. Варто додати, що без цього пару завод не працюватиме, оскільки він не працює ані на електриці, ані на газу, а лише на пару.

«Котельня робить пар, щоб міг працювати завод», – сказав Юрій Проник.

Головний інженер котельні, де стоять два котли чеського виробництва, Ігор Баранчук показав, що котельня не запущена і нічого не гріє. Ця котельня має потужність на 10 тонн пари.

Котельня виробляє пару, і ця пара через ізольовані труби потрапляє в цех переробки меляси.

«Частково проводимо профілактичні огляди і ремонти, адже була непередбачена зупинка, то ми проводимо профілактичний огляд і ремонт», – пояснив Ігор Баранчук.

Потім Юрій Проник повів відвідувачів до головного корпусу виробництва, де вже чекав директор із виробництва Ігор Гень.

Він показав дріжджеві чани і розповів про суть виробництва. У виробництві біоетанолу використовується цукор, який перебуває в побічному продукті цукрового виробництва – мелясі, яка має темно-коричневий колір. Меляса розбавляється водою, частина іде на вирощування дріжджів, і ці джріжджі потім зброджують іншу частину меляси. Потім вона переганяється і отримуємо бражний дистилят, який укріплюють до 94 градусів, а потім обезводнюють. У кінцевому результаті виходить паливний етанол обезводнений.

Ігор Гень каже, що якщо пояснювати процес виробництва по-простому, то він нагадує те саме, що «гнати самогонку удома».

«Те саме, що женемо самогонку удома, тільки тут в набагато більших кількостях це відбувається і немає тут ніяких хімічно-шкідливих виробництв», – сказав Ігор Гень.

Він додав, що єдина відмінність від харчового спирту те, що той очищається максимально для того, щоб його можна було використовувати для виробництва горілки, а спирт біоетанолового заводу не очищається. Усі домішки, які виділяються на спиртзаводі, присутні в готовому продукті. Цей готовий продукт використовується як паливо, добавка до бензинів. Тобто екологічно чисте паливо, яке не можна порівнювати з бензинами, які є набагато шкідливіші, де присутня сірка, свинець. При згорянні це паливо розкладається на вуглекислий газ. Єдиний мінус у виробництві біоетанолу, зі слів Ігоря Геня, барда, яка змішалася з фекаліями і дала такий неприємний запах.

«Попередньою причиною прориву труб біля КНС називали сірчану кислоту, ви її використовуєте у виробництві?» – поцікавився депутат Борис Смаль.

Ігор Гень відповів, що сірчана кислота використовується у виробництві для підкислення середовища. Однак її концентрація настільки низька, що говорити про токсичність немає сенсу. До того ж коли при тепловій обробці кислота розкладається.

«Коли бетонні заводи використовували барду як воду, то бетон ставав не крихкий, а пластичний. Тобто для таких речей, як металоконструкції, барда – дуже корисна річ», – сказав Ігор Гень.

Борис Смаль також поцікавився, чому Ігор Гень називає виробництво біоетанольного заводу харчовим, коли підприємства, де виробляють етиловий спирт, належать до хімічних виробництв.

«Раніше вся харчова промисловість: і спиртова, і лікеро-горілчана – належали до харчової, чому законодавець вирішив зарахувати це виробництво до хімічного – питайте в нього. Але суть нашого виробництва – харчова», – відповів Ігор Гень.

Переконавшись, що біоетанольний завод все ж таки не працює «підпільно», оскільки котельна вимкнена, а дріжджеві чани пусті, журналісти поїхали подивитись на резервуар, де збираються фекальні відходи, а потім заглянули і на поля фільтрації цукрового заводу, де через нестерпний запах неможливо було довго перебувати.

Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!