Я все своє життя віддав авіації, і це - кохання мого життя, - Юлій Мамчур

Про депутатсво та армію розповів український військовий льотчик 1-го класу, полковник Повітряних Сил ЗС України, командир 204-ї бригади тактичної авіації, а нині депутат Верховної Ради Юлій Мамчур.

Нагадаємо, 4 березня 2014 року, після захоплення військових частин у Криму українські військові провели «психологічну атаку». Без зброї, під бойовим стягом Севастопольської бригади тактичної авіації імені Олександра Покришкіна та Державним прапором України, співаючи гімн України, вони рушили в бік озброєних вояків, що блокували прохід до військової частини, при цьому «невідомі формування» стріляли біля ніг українських льотчиків та у повітря.

«Розпочалася історія з початку вимушеної передислокації військової частини з окупованого Криму у Миколаїв. Тоді питання, чи йти в депутати, не стояло, так склалися обставини. В серпні 2014 року президент Петро Порошенко був з робочим візитом на Миколаївщині, і ми його зустрічали на аеродромі. Там він мені запропонував трішки змінити напрям діяльності з військової на політичну. Тоді я ще попросив декілька діб, щоб подумати та порадитися з дружиною. Такі серйозні зміни важко приймати, тим більше, що я понад 25 років служив в Збройних Силах.

З жовтня 2014 року я розпочав політичну кар'єру. Зараз я заступник голови комітету з національної безпеки та оборони.

Через наш комітет проходить бюджетне фінансування силового блоку - Міністерства оборони, Міністерства внутрішніх справ, Національної гвардії та інші. Тобто, ми фактично заслуховуємо потреби силовиків та подаємо пропозиції на Бюджетний комітет. Зазвичай, в комітеті виникають палкі суперечки, бо хочеться щоб виділяли більше коштів.

Є ряд законопроектів, у яких я брав участь, зокрема про військово-цивільну співпрацю.

У нас є групи військово-цивільної співпраці, які виконують завдання в зоні АТО - налагоджують співпрацю між військовими частинами та місцевим населенням. А нормативного документу чи закону, який би регулював їх діяльність - немає. Він уже півтора року лежить у Верховній Раді і чекає свого часу.

Також із прийнятих законів - про фінансування лінії оборони. Тоді ми подавали проект на виділення 800 мільйонів, щоб облаштувати ці три лінії.

Багато законопроектів пройшло по поліпшенню соціального захисту військовослужбовців, членів їх сімей. До слова, нещодавно збільшили одноразову допомогу сім'ї при загибелі військовослужбовця, виплати по інвалідності та пораненнях.

Питання житлового забезпечення дуже важливе, і я входжу в комісію по розподілу житла при Міністерстві оборони. Контролювати це питання необхідно, адже маємо близько 40 тисяч військовослужбовців.

Армія за 4 роки змінилася докорінно, практично «постала з попелу». Пам’ятаєте кадри із аеродрому у Бельбеці? Необхідно просто глянути на наші однострої і порівняти їх із форменним забезпеченням зараз. До слова, збільшилася інтенсивність бойової підготовки, до того ж майже всі військові залучалися в 2014 році до виконання бойових завдань. В рази зросла кількість тактичних навчань: батальйонні, бригадні, льотно-тактичні та інші. Також з'явилися підприємства, які з нуля почали виробляти безпілотники. Це досить важливо, адже з початку бойових дій усі безпілотники були іноземного виробництва, які подарували волонтери. Зараз є різні за дальності та іншими критеріями, які випускає українська промисловість. За 3 роки фактично повністю відновили військово-промисловий комплекс України, який ледь жеврів, бо не було замовлень від Міністерства оборони. За цей період військовий бюджет зріс у 3 рази.

Я все своє життя віддав авіації, і це кохання мого життя, але вже певно не зможу повернутися до своєї улюбленої справи. Коли є вільна хвилина, я їду на військовий аеродром і спостерігаю за виконанням польотів. Це уже минуле».

Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!