Волинський священик розповів, як став військовим капеланом

"Я став капеланом за покликом душі", - каже військовий капелан Андрій Мовчанюк.

"Коли розпочався Майдан, ми кожен окремо залучали своїх парафіян та їздили туди самі. А коли розпочалася війна, ми здійснювали спільні волонтерські поїздки із моїм кумом та товаришем отцем Іваном із Підгайців, двічі з нами їздив отець Роман Нестер із Крупи".

"Під час цих волонтерських поїздках, а згодом на ротаціях, ми вчилися на власному досвіді", - сказав він у інтерв'ю Інформаційному агентству ВолиньPost.

"Під час однієї з волонтерських поїздок у нас був смішний випадок. Ми приїхали на Донеччину у місце поблизу аеропорту, привезли теплий одяг та шкарпетки. Тоді ми бачилися із тими військовими вперше і через недосвідченість почали розпитувати скільки у них людей, аби знати, скільки одягу потрібно. А вони нам «для чого вам це?». Їхній командир так і не видав нам військової таємниці".

"Це все дізнаєшся на практиці, і зараз ми розуміємо, що маємо об’їхати стільки-то місць і плануємо де й скільки чого залишимо. За 2,5 роки ми маємо на Схід 18 поїздок та по кілька ротацій як капелани".

"Я став капеланом за покликом душі. Якихось особливих навчань, які би могли нас відшліфувати, немає і до сьогодні, на жаль. На мою думку, навчання для капеланів дуже потрібне, адже коли ти їдеш на Схід, то використовуєш лише власні відчуття та вміння".

"Згодом ми взяли благословення у Владики Михаїла благословення на створення нашої капеланської організації. Тоді вже кожен ділився досвідом у спілкуванні із військовими на Сході та із цивільними під час волонтерських поїздок. Особливу увагу треба виділяти дітям, тому ми тепер опікуємося сиротинцями та навіть школами. У деяких містах нас вже зустрічають як своїх".


ЧИТАТИ ІНТЕРВ'Ю З КАПЕЛАНОМ
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!