Відомі волиняни - про Великодні традиції

Великдень – величне свято для кожного українця, яке не має фіксованої дати. Також це cвято має ще одну назву – Пасха. Кожна сім'я готується задовго до початку Великодня: печуть паски, м'ясо (яке вже нарешті можна з'їсти після тривалого посту), фарбують яйця і т. д.

Конкурент вирішив дізнатись, як проходить підготовка, які мають традиції святкування Великодня та скільки потратять на великодній кошик у родинах відомих волинян.


ДЕПУТАТ ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ МИХАЙЛО ІМБЕРОВСЬКИЙ:

У родині депутата Волинської обласної ради Михайла Імберовського є одна спільна традиція: і Різдво, і Великдень святкувати у родинному колі, з батьками.

Також депутат розповів і про інші цікаві традиції, які панують в родині Імберовських.

"У нашій сім'ї є традиція чергувати освячення паски: один рік у моїх батьків, а інший – в батьків дружини на Радехівщині (Львівська область), щоб ніхто не ображався. Зазвичай святкування починаються із підготовки до самого свята – початком Великого посту. Адже це особливий період для християнина, період роботи над собою. У моїй родині вже років вісім, як є традиція: я, дружина, а також мій брат з дружиною дотримуємось посту, як вчить православна церква. Діти навчаються, тому в них обмеження лише в середу і п'ятницю, і повірте, що після 48-денного посту освячення пасхальних страв в суботу, а потім у Світлу неділю родинний похід до церкви на літургію є справжнім апогеєм святкування найголовнішого свята в році – Воскресіння Христа, адже це свято, ця місія і є тим, заради чого і прийшов Спаситель на цей світ!" – розповів Михайло Імберовський.

Також депутат додав, що після служби в церкві родина сідає за святковий стіл, де вже є м'ясні страви, улюблена всіма традиція "цокатись" крашанками і щире спілкування з родиною.

"У нас на Львівщині є традиція – всі свята бити у дзвони коло церкви і таким чином прославляти Воскреслого Христа. Ми це робимо також із великим задоволенням, а оскільки живемо недалеко від церкви, то церковний передзвін постійно спонукає до святкового настрою! Щодо витрат на Великдень, то вони обмежуються заправкою паливного бака до повного і витратами на символічні подарунки батькам, і я цим дуже тішуся. Адже якщо мама має сили наготувати, (а вона дуже любить нас приймати), то значить вона здорова, і за це завжди дякую Богові, за це молюсь!" – додав Михайло Імберовський.


ДЕПУТАТ ЛУЦЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ АРТЕМ ЗАПОТОЦЬКИЙ:

Родина депутата Артема Запотоцького велика, тому витрати на великодній кошик зазвичай не є маленькими.

"Святкуємо, як всі. Серед особливих традицій – як у всіх. Оскільки родина велика, то орієнтовні витрати на великодній кошик – 1200-1700 гривень", – сказав Артем Запотоцький.


ДЕПУТАТ ЛУЦЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ ПАВЛО ДАНИЛЬЧУК:

"Святкую з родиною в рідному селі. Нічого особливого: вночі – до церкви, а потім сімейний спільний сніданок, як і в більшості українських родин. Ніяких великих закупів на це свято не влаштовуємо, адже майже вся традиційна їжа вирощена моїми батьками у своєму господарстві", – лаконічно відповів депутат.


ВОЛОНТЕРКА ТА НАЧАЛЬНИК ВІДДІЛУ МЕНЕДЖМЕНТУ ТА КРЕАТИВНИХ ІНДУСТРІЙ ДЕПАРТАМЕНТУ КУЛЬТУРИ ЛУЦЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ ЮЛІЯ ЄВПАК:

"Зазвичай святкуємо в родинному колі, їздимо до родичів та батьків чоловіка. Пасха – це не веселі святкування, а ще один привід подумати, навіщо була жертва Христа. З традицій – все стандартно, ходимо в церкву. В церкві в кошику освячую тільки кулічі, рулети з пасхального тіста та крашанки, воду. Це все приблизно вартує 250 гривень. Звісно, що на сніданку після церкви в нас є й м'ясні вироби, і всяка інша смакота. Але це все домашнє, приготовлене та вирощене з любов'ю руками моїх свекрів, тому грошового еквіваленту воно немає", – сказала Юлія Євпак.


ДЕПУТАТ ЛУЦЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ МИКОЛА ЯРУЧИК:

"З дитинства привчили ходити в церкву. В шкільні роки проводив ніч перед Великоднем біля вогнища з гумових шин. Додому приходив весь чорний – така була традиція. На Великдень поїду до батьків, де зберуться всі рідні. На другий-третій день з друзями відсвяткую. Ніколи не рахував, скільки витрачаю, оскільки мій пасхальний кошик дуже скромний", – сказав депутат Микола Яручик.


НАРОДНИЙ ДЕПУТАТ УКРАЇНИ ІРИНА КОНСТАНКЕВИЧ:

Народний депутат Ірина Констанкевич каже, що для неї Великдень – це глибоко духовне свято, тому до його відзначення вона готується дуже ретельно.

"Боюсь, що цьогоріч я впораюся не так добре, як раніше. Повернусь додому лише в п'ятницю на вечір, часу буде мало на приготування смаколиків. Усе традиційне встигнемо разом із чоловіком, дітьми: і паску спечемо, і яйця пофарбуємо. Сирну паску, яку дуже люблю, спечу теж. Дякувати Богу, є батьки, які традиційно готуються більш серйозно... Думаю, що і вони нас пригостять. Найголовніше – це те, що підемо разом до церкви посвятити паску, поснідаємо з родиною. І саме це творитиме гарний святковий настрій у Великодні величні та радісні дні. Щодо коштів на пасхальний кошик, то він у мене великий. На тижні ми розвезли подарунки, паски і солодощі, літнім самотнім людям. І я щаслива від того, що є можливість поділитися з тими, кому це потрібно. Увагою, теплом і великоднім гостинцем", – сказала Ірина Констанкевич.


ДЕПУТАТ ЛУЦЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ ПЕТРО НЕСТЕРУК:

"Великдень я святкую вдома: з дітьми, дружиною та батьками. Обов'язково святковий сніданок починаємо з молитви, на столі – паска, в якій горить свічка, домашні страви. Діти нам розповідають вірші про велике свято Воскресіння Господнього. Обов'язково сім'єю йдемо в церкву, в святкові дні ми відвідуємо бабусю і діда, які проживають в селі, ходимо в ліс вдихнути свіжого весняного повітря, відвідуємо похресників, даруємо подарунки. Щодо витрат, то я не можу точно сказати. Адже паску пече дружина з мамою, м'ясо-ковбаси – теж. Мабуть, десь 1 500 гривень", – сказав Петро Нестерук.


РЕЧНИЦЯ ПАТРУЛЬНОЇ ПОЛІЦІЇ ЛУЦЬКА ОЛЬГА БУЗУЛУК:

Ольга Бузулук відзначає Великдень своєю сім'єю, а до цього в родині всі, окрім дітей, дотримуються посту.

"Напередодні освячуємо паску та інші продукти, потім сідаємо до святкового столу. Цей піст ми постимо усі, крім дітей. Тому чекаємо, коли можна буде "розговітися", як казала моя бабуся. Від цьогорічного свята очікую приємностей, бо дуже цікаво буде спостерігати за дітьми: донькам 5 і 2 роки – саме той вік, коли все цікаво: як вони цокатимуться яйцями, вітатимуть одне одного, поздоровлятимуть сусідів. На Вербну неділю священик нам вручив вербові гілочки, і для них це було так цікаво і незвично, вони отримали масу задоволення", – розповіла Ольга Бузулук.

Речниця патрульної поліції Луцька каже, що заздалегідь розповідає своїм дітям про свято Великодня, щоб вони були готові. У сім'ї Бузулуків намагаються передусім зробити свято для дітей.

"Намагатимемось насамперед зробити свято для дітей, провести з ними більше часу, почитати їм біблійні історії для дітей (вони їх дуже люблять слухати). На другий день Пасхи плануємо поїхати до моїх батьків в Любомльський район, діти там залишаться на кілька днів, ходитимуть в гості. Нас же з чоловіком чекає робота. Ми в патрульній поліції працюємо цілодобово, тож і висвітлювати роботу патрульних потрібно постійно, сподіваємось, лучани святкуватимуть мирно і спокійно, але всяке можливо, і до всього треба бути готовими", – сказала Ольга Бузулук.

Також вона додала, що особливих традицій відзначення Великодня не мають. На пасхальний стіл вони планують витратити в середньому 1-1,5 тисячі гривень. Паски планують купувати, адже, зі слів Ольги Бузулук, через завантаженість на роботі навряд чи матимуть час, щоб її спекти.


ГОЛОВНИЙ ЛІКАР-ОФТАЛЬМОЛОГ ЦЕНТРУ ХІРУРГІЇ ОКА ПРОФЕСТОРА ЗАГУРСЬКОГО ТЕТЯНА ЄРЕМЕЄВА:

Поділилася планами в одному з інтерв'ю для "Конкурента", як святкуватиме Великдень і Тетяна Єремеєва.

"На Великдень разом з дітьми плануємо піти на літургію і посвятити паску в соборі, й будемо святкувати у родинному колі", – сказала Тетяна Єремеєва.


ГОЛОВА ІНФОРМАЦІЙНО-ВИДАВНИЧОГО ЦЕНТРУ, СВЯЩЕННИК СВЯТО-ТРОЇЦЬКОГО КАФЕДРАЛЬНОГО СОБОРУ В ЛУЦЬКУ ВІТАЛІЙ СОБКО:

"Воскресіння Христове – найбільше свято. Підготовка до нього та саме відзначення вимагає від мене консолідації всіх душевних і тілесних сил, адже для священика Пасха – це насамперед багато великих богослужінь, на які приходить дуже багато людей. Якихось особливих сімейних традицій, які б вирізняли мою родину серед інших, немає. Щодо пасхального кошика, то це той винятковий випадок, коли важливо, щоб він був, а не скільки потрібно використати коштів, аби приготувати традиційні пасхальні страви. Звісно, що цього року він дещо дорожчий, ніж минулого", – зазначив Віталій Собко.


ПРОФЕСОР ЛУЦЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО ТЕХНІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ТАРАС БОЖИДАРНІК:

Тарас Божидарнік також розповів про традиції святкування Великодня, які панують у його родині.

"Великдень шануємо і вважаємо, що це одне з найвеличніших свят року. Освячення пасхального кошика вже багато років відбувається в храмі у селі Полонка Луцького району, де править отець Василь, з яким у нашої родини давні й дружні стосунки. На перший день свята відвідуємо батьків, на другий – намагаємось попасти до кумів та похресників й похресниць. Буває й так, якщо погодні умови сприяють, організовуємо пікнік на природі. Щодо витрат на кошик, то думаю, що десь 400-500 гривень доведеться потратити. Ціни значно, на жаль, підросли, але сподіваюсь, що це не завадить вшануванню добрих традицій та підтримки гарного настрою у таке величне свято. Усім міцного здоров'я, миру, радості, достатку та Божої ласки!" – сказав Тарас Божидарнік.


СПІВАЧКА ГАЛИНА КОНАХ:

"Для нашої родини – це свято, за замовчуванням, головний привід для зустрічі. Щоправда вже декілька років поспіль на Великдень мені доводилося стояти на сцені.. Реалії артистичної професії. Цього року маю намір завітати до батьків в Маневичі, й до найстарших моєї родини – дідуся та бабусі. Сімейні традиції – це обов'язкове вшанування наших померлих родичів. З дитинства пам'ятаю, як на місці поховання когось з близьких лишали шматочок паски й яєчко.

Чомусь завжди це робили (й робимо) у перший день Великодня – традиції регіону, мабуть. Потім вже об'їздили усіх родичів й особливим підпунктом великодньої "програми" було відвідування похресників з подальшим врученням для них волочебного (так у нас називається подарунок віх хресної мами на Великдень). Щодо витрат на святковий кошик – то, дякувати Богу, це питання до сьогодні лишається винятково питанням батьків. Дяка їм за те, що дають змогу до сьогодні відчути справжню дитячу безтурботність й передчуття святкової сюрпризності!" – сказала співачка Галина Конах.


ДОКТОР ПОЛІТИЧНИХ НАУК, ДИРЕКТОРКА ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ ГРОМАДСЬКОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ "ГЕНДЕРНИЙ ЦЕНТР" ОКСАНА ЯРОШ:

Директорка ГО "Гендерний центр" Оксана Ярош також вважає, що найбільше християнське свято Великдень варто святкувати у родинному колі.

"Великдень – це найбільш світле християнське свято, тому завжди його зустрічаємо його із родиною, збираючись разом у батьківській хаті. Приносимо освячені паски, крашанки. Це свято є чи не найтривалішим в підготовці до нього, як будь-яке інше. Головне пам'ятати, що має бути духовне очищення на першому місці. Ісус Христос, як проповідував, так і жив, тому його ідеї такі сильні. Було б добре керуватись саме такими принципами у житті. Великдень – це ще й традиційні частування. Довго не відважувалась сама пекти паску, хоча пекти люблю. Ще й бабусині рецепти із 30 жовтками плюс багато чого іншого.

А більше десяти років тому у потязі познайомилась із пані Марією, яка виявилась майстринею кондитерської справи. Сказала на мої сумніви: "Пиши рецепт, у тебе все вийде". А рецепт ще й дуже бюджетним виявився. Печу з того часу сама. Та й сам процес подобається, бо коли йдеш в гості або маєш гостей, то завжди обмінюєшся пасками. Гарна традиція, як на мене. Крашанки робимо лише із цибулевого лушпиння. Намагаюсь завжди варити холодець, і в той момент згадую свого діда Олексія. Коли він ходив на якусь гостину, а бабуся питала, що саме там подавали, то казав, що був холодець, а це означало, що стіл був добрий", – каже Оксана Ярош.

Щодо витрат на пасхальний кошик, то Оксана Ярош каже, що все приготування до Великодня цього року для неї дешевше однієї тисячі гривень не обійдеться.


РАДІО DJ, ВЕДУЧА ФЕСТИВАЛІВ "ЗАХІД", "БАНДЕРШТАТ", "РЕСПУБЛІКА", "ФАЙНЕ МІСТО" ВІКТОРІЯ ЖУКОВСЬКА:

"Традиційно довше триває підготовка, аніж, власне, саме святкування. Подекуди складається враження, що деякі прибирають тільки перед Великоднем і з непраними фіранками свято не прийде у хату. Батьки за старою звичкою печуть паску, роблять ковбасу "пальцем пхану" і запікають м'ясо. На мені – крашанки, прикрашання пасок, тістечка-торти. Оскільки я усього вищезгаданого не їм, то готую ще сирну паску, запечену рибу і кілька овочевих салатів. Свято живота – це, звісно, добре, але потім захочеться набути якихось адекватних форм, які не нагадують коло. І треба пошкодувати тренерів та бігові доріжки після свята.

Прикро, що на відміну від закордону, де ціни знижують напередодні свят, наші "бариги" намагаються скосити якнайбільше. То, правду кажучи, суму, яку нам доведеться викласти, щоб відсвяткувати Великдень, назвати боюсь", – сказала Вікторія Жуковська.


ДЕПУТАТКА ЛУЦЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ ЮЛІЯ ВУСЕНКО

"Пасха – сімейне свято. Раніше вся родина збиралася у бабусі, коли її не стало – збираємося у батьків. Мама завжди багато готує: запікає м'ясне, пече паску. Три роки тому до її долучилася моя сестра, а цього року, це робитиму і я, вперше. Виросла моя донька і хочеться нею спробувати. Думаю, що неодмінно вийде!

Раніше, за рецептом наших родичів, я почала готувати сирну паску. Головна наша традиція: спільний сімейний сніданок з молитвою, який переходить в крашанкові бої",– розповіла Юлія Вусенко.
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!