Волиняни відвідали бійців АТО на Сході

З Волині на Схід передали допомогу бійцям АТО.

Про свою поїздку розповіла волонтер Любава Казмірчук на сторінці у Facebook.

Публікуємо її допис без змін:

"Про поїздку на Схід…мою першу, а хлопців з Волинської обласної спілки ветеранів Афганістану Олександр Положевець та Віталій Лісецький майже соту (перестали рахувати кажуть…)

Та й чи потрібен підрахунок - радісні очі бійців, коли вони тримають в руках дитячі малюнки та ящики з допомогою набагато важливіші ніж якісь там цифри…
На цей раз 2 тонни зібраної небайдужими волинянами допомоги (вареники, кава, чай, овочі, фрукти, консерви, мильно-рильне, цигарки, медикаменти, генератори, дитячі малюнки та ін.) на цих вихідних розподілились між бійцями 54-ї, 80-ї, 72-ї бригад, УГА, які захищають нас в районах Авдіївки, Світлодарської дуги, Попасної, Пісок…Я і Юрій Щербик в свою чергу додали до зустрічей із захисниками трохи віршів і пісень)) Надія Дударь, ваші рукавиці передали особисто в руки, але фото десь блукає(
Відкрити для себе війну по-новому – це:

Коли тебе запрошують сфотографуватись з автоматом, а ти розумієш, що автомати в руках повинні тримати лише справжні воїни…
Коли тебе переповнює радість, як бачиш знайомі усміхнені обличчя і сльози, коли знаєш, що їх, облич, могло бути більше…а їх посмішка тепер залишиться тільки в серці..
Коли ти розумієш, чому багато з них так довго не йде у відпустку, бо тут «мої хлопці» і ще «багато роботи»…І ці «мої хлопці » стають рідними і для тебе…
Коли дізнаєшся про того, хто був найдорожчий серцю, речі, які страшенно приємно дивують…а його ім’я серед списків «загиблі»…
Коли переконуєшся, що тут не зовсім цінуєш, те, що є – цілі вікна, житло, дороги, спокійне небо над головою та й життя в принципі…
Коли дорогою назад дізнаєшся, що в стороні, де ми були пару годин тому вже є 200-ті…
Коли тут розповідають про «наглих на блокпостах», а ви їх проїжджаєте без проблем, і в очах тих, хто пропускає бачиш вдячність і повагу до волонтерської роботи…
Коли ти бачиш сльози на очах справжніх чоловіків, як вони згадують про полеглих побратимів…
Коли вражає, що хлопці облаштовують кімнату-спортзал і відмовляються від цигарок…
Коли ти отримуєш майстер-клас по нарізанню ковбаси і від того ламаються стереотипи))
Коли посміхаєшся, як читаєш на позиції «здаю койко место», і думаєш, що чудово було б якби пропозицією скористався якийсь депутат)
Коли впевнюєшся, що туди хочеться повертатись…
І ще я знаю, точно, що віритиму в кожного хто там і в їхню перемогу…НАШУ перемогу!"

Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!