Волинський «Джон-доброволець» - про війну на Сході
Цьогоріч 14 березня країна вперше відзначила День українського добровольця.
Одним із перших військових добровольців Шацького району був Віталій Величко(позивний "Джон") з села Підманове, - пише видання Шацький край.
З початком воєнних дій на Сході, 58-річний захисник пройшов жорсткий відбір і вишкіл у навчальному військовому центрі «Десна» і став бійцем окремого батальйону Добровольчого Українського Корпусу «Правий сектор». Солдат потрапив у список тих, хто найкраще опанував мистецтво ведення бойових дій в умовах АТО.
"Серед тих, кого «забракували», були значно молодші за мене. Одні за станом здоров’я не підійшли, інші не виконали нормативи чи мали завеликий живіт. Я ж у повному обмундируванні, бронежилеті, з автоматом без особливих труднощів долав 30-кілометрові відстані, вкладаючись у час", – згадує Віталій Васильович.
Далі був ще один період посиленої підготовки під Донецьком, а потім на передову. Відразу, зі слів солдата, було туго зі зброєю. Але буквально через місяць він уже мав автомат, гранати. Була потреба лише у приладах нічного бачення, тепловізорах. Волонтери, які доїжджали до бійців, забезпечували теплим одягом, взуттям.
Пригадує Віталій Донецький аеропорт періоду 2014 року. Все навкруги розбомблене, злітна смуга знищена, танки буквально плавляться під шквалом вогню, життя кожного бійця – на волосині.
"Не наступали тоді, тільки утримували позиції – така була команда. Сепари били по нас з різного виду зброї, постійно орудували снайпери, часто навіть голову не можна було підняти. А ми – їм у відповідь. Я хоч з математикою не дуже дружив у школі, проте швидко навчився робити на карті розрахунки, пристрілювати пушку і бити точно, на будь-яку відстань, у бік ворога. Яка тільки є зброя, я всю опанував, умію водити танк, – ділиться воєнним досвідом солдат.
В той час велику допомогу солдатові надавали волонтери з Шацька «Небайдужі». Пересилали маскувальні сітки, рації для хлопців, продукти, одяг.
"Ніколи не забуду телефонні дзвінки від волонтера Каті Бондаренко. Вона запитувала про самопочуття, про здоров’я, про потреби, завжди вміла підтримати, підбадьорити. Дякую їй і всім, хто допомагав"- розповів Віталій.
Кожні 2-3 дні в аеропорту відбувалася ротація військових. Виснажені бійці отримували можливість виспатися, поїсти гарячих страв, поранені – підлікуватися. Серед кіборгів не було ні випадкових людей, ні боягузів. Терористи готові були давати за голову кожного по 10 тисяч доларів. А кіборги чекали наказу йти в наступ.
"Так, сили були нерівні. Проте ми стояли за Україну і готові були на все заради перемоги, – згадує боєць. – А з якими людьми мене звела там доля! Пліч-о-пліч воював із юним героєм-кіборгом Сєвєром. Ходили на позиції із Сергієм Мокренком з Шацька. Найкращих синів України війна забрала", - ділиться спогадами Віталій.
Згадуючи Сергія, який загинув наприкінці лютого в бою за Світлодарську дугу, Віталій розповідає, що він був відчайдухом, нічого не боявся, рвався на «передок» і горою стояв за своїх побратимів.
Сам Віталій Величко після аеропорту 3,5 місяці служив у Пісках. Контузія, осколкове поранення, як наслідок – травмоване око, розбита колінна чашечка. Здавалося, що війна для бійця, який втратив праве око і переніс складну операцію на нозі, закінчилася. Проте інвалід війни 3-ої групи, підлікувавшись і набравшись сил, повернувся в свій 5-й батальйон. Як старійшина, воїн із досвідом, який володіє всіма видами зброї, знає все про військову техніку, Віталій Васильович вчить молодих усіх тонкощів воєнного ремесла. На даний час перебуває в військовому резерві і за потреби готовий у будь-яку мить стати на захист України.
Вдома теж не сидить склавши руки, очолив Шацьке громадське формування «Варта порядку». Зі слів бійця, як тільки організація отримає транспорт, відразу приступить до виконання своїх обов’язків.
Віталій Величко нагороджений медалями «За оборону рідної держави», «За вірність українському народу», «За оборону Донбасу».
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!
Одним із перших військових добровольців Шацького району був Віталій Величко(позивний "Джон") з села Підманове, - пише видання Шацький край.
З початком воєнних дій на Сході, 58-річний захисник пройшов жорсткий відбір і вишкіл у навчальному військовому центрі «Десна» і став бійцем окремого батальйону Добровольчого Українського Корпусу «Правий сектор». Солдат потрапив у список тих, хто найкраще опанував мистецтво ведення бойових дій в умовах АТО.
"Серед тих, кого «забракували», були значно молодші за мене. Одні за станом здоров’я не підійшли, інші не виконали нормативи чи мали завеликий живіт. Я ж у повному обмундируванні, бронежилеті, з автоматом без особливих труднощів долав 30-кілометрові відстані, вкладаючись у час", – згадує Віталій Васильович.
Далі був ще один період посиленої підготовки під Донецьком, а потім на передову. Відразу, зі слів солдата, було туго зі зброєю. Але буквально через місяць він уже мав автомат, гранати. Була потреба лише у приладах нічного бачення, тепловізорах. Волонтери, які доїжджали до бійців, забезпечували теплим одягом, взуттям.
Пригадує Віталій Донецький аеропорт періоду 2014 року. Все навкруги розбомблене, злітна смуга знищена, танки буквально плавляться під шквалом вогню, життя кожного бійця – на волосині.
"Не наступали тоді, тільки утримували позиції – така була команда. Сепари били по нас з різного виду зброї, постійно орудували снайпери, часто навіть голову не можна було підняти. А ми – їм у відповідь. Я хоч з математикою не дуже дружив у школі, проте швидко навчився робити на карті розрахунки, пристрілювати пушку і бити точно, на будь-яку відстань, у бік ворога. Яка тільки є зброя, я всю опанував, умію водити танк, – ділиться воєнним досвідом солдат.
В той час велику допомогу солдатові надавали волонтери з Шацька «Небайдужі». Пересилали маскувальні сітки, рації для хлопців, продукти, одяг.
"Ніколи не забуду телефонні дзвінки від волонтера Каті Бондаренко. Вона запитувала про самопочуття, про здоров’я, про потреби, завжди вміла підтримати, підбадьорити. Дякую їй і всім, хто допомагав"- розповів Віталій.
Кожні 2-3 дні в аеропорту відбувалася ротація військових. Виснажені бійці отримували можливість виспатися, поїсти гарячих страв, поранені – підлікуватися. Серед кіборгів не було ні випадкових людей, ні боягузів. Терористи готові були давати за голову кожного по 10 тисяч доларів. А кіборги чекали наказу йти в наступ.
"Так, сили були нерівні. Проте ми стояли за Україну і готові були на все заради перемоги, – згадує боєць. – А з якими людьми мене звела там доля! Пліч-о-пліч воював із юним героєм-кіборгом Сєвєром. Ходили на позиції із Сергієм Мокренком з Шацька. Найкращих синів України війна забрала", - ділиться спогадами Віталій.
Згадуючи Сергія, який загинув наприкінці лютого в бою за Світлодарську дугу, Віталій розповідає, що він був відчайдухом, нічого не боявся, рвався на «передок» і горою стояв за своїх побратимів.
Сам Віталій Величко після аеропорту 3,5 місяці служив у Пісках. Контузія, осколкове поранення, як наслідок – травмоване око, розбита колінна чашечка. Здавалося, що війна для бійця, який втратив праве око і переніс складну операцію на нозі, закінчилася. Проте інвалід війни 3-ої групи, підлікувавшись і набравшись сил, повернувся в свій 5-й батальйон. Як старійшина, воїн із досвідом, який володіє всіма видами зброї, знає все про військову техніку, Віталій Васильович вчить молодих усіх тонкощів воєнного ремесла. На даний час перебуває в військовому резерві і за потреби готовий у будь-яку мить стати на захист України.
Вдома теж не сидить склавши руки, очолив Шацьке громадське формування «Варта порядку». Зі слів бійця, як тільки організація отримає транспорт, відразу приступить до виконання своїх обов’язків.
Віталій Величко нагороджений медалями «За оборону рідної держави», «За вірність українському народу», «За оборону Донбасу».
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
Коментарі 0
Останні новини
На Волині авто збило дитину на переході
28 березень, 2017, 10:51
В Україні хочуть ліквідувати репетиторство в школах
28 березень, 2017, 10:49
Волинський «Джон-доброволець» - про війну на Сході
28 березень, 2017, 10:36
Виконком Луцької міської ради затвердив валідатори у тролейбусах
28 березень, 2017, 10:19