Лучани доторкнулися до «хвойної» поезії: презентували збірку Павла Коробчука

Павло Коробчук – відомий український поет, прозаїк, переможець літературних слемів, радіоведучий та ще й музикант. Народився у Луцьку, закінчив Факультет україністики, а у 17 років отримав літературну премію «Смолоскип».

17 березня митець завітав на Факультет Філології та Журналістики СНУ ім. Лесі Українки презентуваши нову збірку - «Хвоя». Про особливості кольорової гами, поетичний памфлет спецпідрозділу «Беркут» та подробиці стосунків Павла з його батьком розповів Інформаційному агентству ВолиньPost.

На початку зустрічі автор розповів про видавничий процес створення збірки і трішки переплутав обкладинку з форзацом. Павло не оминув символіку книги, зазначивши: «Хвою» можна не лише тримати в руках, а й обіймати».

З-поміж семіотичних чи то пак містичних особливостей є кількість поезій. «Написавши з 5 десятків віршів, вирішив завершити на цифрі 100, однак зупинився на 99-му, задля того, щоб читач став сотим віршем». До того ж, вона не є закінченою без самого читача, - підкреслює він.

Чому все ж таки «Хвоя»? Книга про мудрість, легені та кисень людини.

Певною мірою й про війну, яка бореться із стражданнями та поступово витікає у позитивне русло - кохання. Так виринає 3-тя фінальна частина, збалансовуючи сумне та веселе. Це і нотки спокою, і умиротворення, і життєвої мудрості поколінь.

Опісля короткого представлення збірки, Павло скромно зізнався: «Я барабанщик у двох музичних гуртах. Ми граємо «рочок» (рок, - від авт.)».

Автор продовжив знайомити гостей із «Хвоєю». Продекламував вірш «Тюлень кохання у рівненській області», маючи на увазі метафорично «Тунель кохання» у місті Клевань.

Також він зізнався, що й досі не визначився із відтінком обкладинки: «Не знаю, який це колір: фіолетовий чи то рожевий. А ви знаєте?». Хтось із присутніх допустив - «Це кораловий». Однак, все ж таки автор зупинився на бурячковому.

Торкаючись тієї життєвої мудрості поколінь, поет розповів про родинно-поетичні зв'язки: «Мій батько - Петро Коробчук, заклав літературний фундамент у мою творчість. Він радив потрібні книги у потрібний період життя. Круто мати такого порадника у сім'ї».

На завершення Павло зачитав декілька рядків з інтимної лірики, після чого активно фотографувався із новою армією шанувальниць «хвойної» поезії.

ТЕКСТ ТА ФОТО – Катерина ЛАЩУК


Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!