Тетяна Єремеєва розповіла, як прийшла у медицину
Стати лікарем - дитяча мрія головного лікаря Центру хірургії ока професора ЗагурськогоТетяни Єремеєвої.
Про це вона розповіла у інтерв'ю Волинь24.
"Так, я волинянка та корінна лучанка. На жаль, у моїй родині немає лікарів. Я поки єдиний (усміхається, - авт). З дитинства мала таку мрію, яка постала, мабуть, зі звичайного співчуття людям. Дуже люблю людей, змалечку хотілося допомагати у боротьбі з різними хворобами", - каже жінка.
"Я й зараз вважаю, що лікар - це в першу чергу той, хто переживає за пацієнта. Тому свій шлях планувала ще зі школи. Ні заміжжя, ні навіть поява першої дитини не спинили мене у бажанні стати лікарем".
"Я теж спершу банально хотіла бути хірургом. Але мені здається, що саме лікар-офтальмолог - така професія, яка більше підходить жінкам. Витончена, якщо хочете - делікатна, філігранна робота. Ну, майже ювелірна. А хірургом загального профілю я тепер себе навіть не уявляю", - мовила вона.
"Дуже дякую долі та обставинам, що я мала змогу працювати у державній медицині й здобути цей досвід. Там були мої перші кроки в хірургії катаракти під керівництвом мого першого вчителя Ігоря Ярославовича Лагошняка (зав. офтальмологічним відділенням)".
"Якраз в державному закладі я пройшла увесь шлях - від виїздів у складі виїзної бригади лікарів у села волинської глибинки до роботи в поліклініці, а потім в стаціонарі - й зрозуміла, як побудована ця система зсередини. На жаль, вона застаріла. Я намагалася щось змінити в цій сфері. Але глобально ці мої спроби і потуги не могли на щось вплинути кардинально".
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!
Про це вона розповіла у інтерв'ю Волинь24.
"Так, я волинянка та корінна лучанка. На жаль, у моїй родині немає лікарів. Я поки єдиний (усміхається, - авт). З дитинства мала таку мрію, яка постала, мабуть, зі звичайного співчуття людям. Дуже люблю людей, змалечку хотілося допомагати у боротьбі з різними хворобами", - каже жінка.
"Я й зараз вважаю, що лікар - це в першу чергу той, хто переживає за пацієнта. Тому свій шлях планувала ще зі школи. Ні заміжжя, ні навіть поява першої дитини не спинили мене у бажанні стати лікарем".
"Я теж спершу банально хотіла бути хірургом. Але мені здається, що саме лікар-офтальмолог - така професія, яка більше підходить жінкам. Витончена, якщо хочете - делікатна, філігранна робота. Ну, майже ювелірна. А хірургом загального профілю я тепер себе навіть не уявляю", - мовила вона.
"Дуже дякую долі та обставинам, що я мала змогу працювати у державній медицині й здобути цей досвід. Там були мої перші кроки в хірургії катаракти під керівництвом мого першого вчителя Ігоря Ярославовича Лагошняка (зав. офтальмологічним відділенням)".
"Якраз в державному закладі я пройшла увесь шлях - від виїздів у складі виїзної бригади лікарів у села волинської глибинки до роботи в поліклініці, а потім в стаціонарі - й зрозуміла, як побудована ця система зсередини. На жаль, вона застаріла. Я намагалася щось змінити в цій сфері. Але глобально ці мої спроби і потуги не могли на щось вплинути кардинально".
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
Коментарі 0
Останні новини
Відомі лучани - про те, чого хочуть жінки
08 березень, 2017, 16:26
Тетяна Єремеєва розповіла, як прийшла у медицину
08 березень, 2017, 15:49
У Луцьку водій втік з місця аварії
08 березень, 2017, 13:49