Волинська майстриня відроджує забуте

Валентину Денисюк знають у районі як талановиту народну майстриню, художницю, людину, закохану в пісню і поезію.

Творчість – це стан її душі. Виготовлена власноруч лялька-мотанка чи композиція з солоного тіста, написана на полотні картина, поетичні рядки, що лягли на папір у безсонну ніч, мелодія, яка перетворила вірш на пісню, - ці моменти роблять кожен новий день Валентини Сергіївни яскравим і незабутнім, - пише на сторінках Район.Шацьк Мирослава Цюп'ях.

У тво­р­чих роботах майстрині відображено колорит усіх свят, що від­зна­ча­ються людьми нашого краю. Взимку стіни кімнат будинку Вален­тини Денисюк прикрашають картини з зимовими пейза­жами, з червоногрудими снігу­рами на засніжених гілках, композиції з вертепом і вата­гами колядників.
З наближенням весни інтер’єр кардинально змінюється , розцвітає квітами, вабить соковито-зеленою травою, пта­хами на полотнах, життєдайним со­неч­ком.

З особливою любов’ю Валентина Серіївна готується до Великодня.

На пасхальних роботах - золоті куполи храму, білі верхівки пасочок, жовтогарячі вогники свічок, червоні крашанки, різно­кольо­рові візерунчасті писанки, вишиті рушнички з написами «Христос воскрес!» Компо­зиції увібрали в себе все найкраще зі скарбниці українців, поєднали глибоку народну сакральність і дух християнства, різні тех­ніки й ремесла, бо фон витвору писаний фарбами, ляльки виго­товлені з тканини, крашанки і пасхальні атрибути – з соло­но­го тіста.

Народна майстриня Вален­тина Денисюк є великим фахівцем із виготовлення ляльок-мотанок. Першу свою ляльку вона виготовила ще в дошкільному віці. Хоч і була іграшка примі­тивною і недосконалою, бо тво­рилася із пістрявих мами­них хустин (ну зовсім як у старовинній колисковій: «Одна була хустина, та й ту вкрала дівчина, на кукли подрала, ку­кол наробила…»), утім, для пані Валентини вона – найми­ліша.

Секрет виготовлення без­ликої ляльки із глибоким сак­ральним змістом передала до­ньці її мама. Навчала, що мо­танка, одягнута в усе своє, хатнє, оспівана колисковими і зігріта теплом людських рук, завжди оберігатиме її від зла.

В її домашній колекції – десятки ляльок-мотанок – те, що лишилося після того, як обдарувала ними друзів, по­пов­нила експозицію фоль­клор­них виставок, продала земля­кам на різноманітних фести­валях і полякам під час тради­ційних у Шацькому районі Днів українсько-польської дружби. Проте «крутити куклу», як вис­лов­лювалися в давнину, не пе­рестає.

Дотримується під час її виготовлення всіх вимог: в жодному разі не використовує голку, а лише тканину (обов’я­зково натуральну чи домот­ка­ну) і нитки; основу для обличчя скручує спіраллю (символ без­кі­нечності буття) і неодмінно за рухом сонця; голівку хресто­по­дібно обмотує стрічкою.

На початку російсько-української війни на Сході країни ляльки Валентини Денисюк врятували життя не одного солдата. В Шацьку саме була створена волонтерська організація «Небайдужі», члени якої допомагали воїнам АТО – продавали на аукціоні речі старовини та унікальні творчі роботи, а за виручені кошти отримували сучасні аптечки з кровоспинними засобами. Майстриня не змогла стояти осторонь проблем бійців – для благої цілі виготовила пару ляльок-Тильд в національному стилі – козака та козачку.
Наша ювілярка пише вірші. Минулого року Валентина Денисюк стала членом Ліги українських письменників імені Павла Чубинського.

Плідна творчість, результатом якої є сотні поезій, десятки пісень, котрі для людей стали воістину народними, а для творчих колективів району – популярними музичними хітами, високо оцінена на всеукраїнському рівні. У творчому доробку Валентини Денисюк – поки що дві поетичні збірки: «На рідній землі» (2010 рік) і «Поліський зорецвіт» (2012 рік).

Ще одна, поки що без назви, готується до видання. Твори, які найближчим часом дійдуть до волинських читачів, писалися під впливом подій на сході України, багато з них є посвятою для бійців АТО – мужніх героїв нашого неспокійного часу.

-А ще десятки зошитів із моїми віршами лежать у шухляді, чекаючи свого часу. У всіх творах я демонструю свою любов до країни, в якій живу, до малої батьківщини – селища Колки Маневицького району, до мальовничого Шацька, який є найпрекраснішим місцем на землі. Мені невідомі муки творчості. Коли приходить натхнення чи переповнюють емоції від якоїсь події або зустрічі, поезія народжується миттєво. Так само і мелодія. Понад 20 моїх пісень з великим успіхом виконує народний ансамбль народної пісні «Лісова пісня». Найпопулярнішими є «Мала батьківщина», «Україно моя, цвіт калини», «Мій край», «Волинь моя», «Мамині рушники», «А музика грає», - розповідає Валентина Сергіївна.

"Людина досягає висот лише в тому, що їй до серця" – це прислів’я про Валентину Денисюк. Успішна і затребувана майстриня, талановита співачка, здібна поетеса і художник - вона любить те, чим займається, пропагуючи своє, українське, відроджуючи забуте і даруючи радість людям.


Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!