Боєць «Азова» закликає волинян не бути байдужими
Житель селища Любешів Олександр Юрко - учасник Євромайдану, а нині боєць в особливому загоні спеціального призначення «Азов» розповів про своє життя, а також поділився враженнями від служби.
Та хлопець принципово не любить гучних слів і промов щодо свого життєвого вибору, адже не вбачає в цьому чогось особливого, - пише газета Нове життя.
А обрати таку життєву стежину юнак вирішив, коли навчався на другому курсі Любешівського технічного коледжу ЛНТУ за спеціальністю «Будівництво та експлуатація будівель і споруд».
Дивлячись новини в інтернеті, як у Києві побили таких же студентів, як і він, без вагань вирішив поїхати в столицю, аби разом із іншими активістами відстоювати права українського народу.
Там, на Майдані, хлопець знайшов нових друзів, однодумців та пережив багато цікавих і одночасно небезпечних моментів. «Напевно, ніколи не забуду, як на вулиці Грушевського нас обливали водою при температурі повітря мінус 20 градусів. А ще, як на нас кидали шумові гранати», - ділиться спогадами хлопець.
Після подій на Майдані Олександр повернувся до буденного життя. Продовжив навчання, а ще, відколи розпочалася неоголошена війна на Сході, він трішки волонтерив.
І вже після закінчення коледжу, Олександр поїхав у Київ, де протягом чотирьох місяців проходив курс молодого бійця.
«Спочатку на навчанні було важко. Щоранку підйом, потім зарядка, сніданок і розвід на наряди. Відразу через сильні фізичні навантаження відсіялося десять чоловік. А ще на курсі молодого бійця на нас чекали нелегкі стрес-тести, а саме: нічні підйоми, смуги перешкод, під час яких ми бігали в противогазах, сиділи в окопах, куди кидали димові шашки, петарди. Після цього нас заливали перцевим балончиком «Терен-4м».
Для мене, чесно кажучи, це були не найкращі відчуття. І вже після цих випробовувань ми здавали екзамени з усіх предметів, після яких із 120 хлопців лишилося тільки 26. Особисто для мене найважчий екзамен – це «Азов-Спартан», під час якого треба було за дві години пробігти 12 км, нести на плечах рюкзак вагою 70 кг, а потім проповзти з ним 100 м і назад приповзти по-пластунськи. Далі - смуга перешкод, альпінізм (спуск на канаті з четвертого поверху), потім боротьба (три раунди по 2 хвилини). А на завершальному етапі - залізти на канат і вдарити спартанський шлем. Та цей екзамен я здав завдяки хорошій підтримці своїх друзів та їхньої віри у мене», - розповідає Олександр.
Після закінчення курсу молодого бійця юнаку вручили форму «Азова».
І вже в листопаді 2016 року він поїхав на Донбас, аби проходити військову службу. Наразі Олександр знаходиться на базі в населеному пункті Урзуф, що в Донецькій області. Його призначення – радіотелефоніст.
А наостанок розмови Олександр звернувся до всіх людей із закликом: «Не будьте байдужими! Досить думати тільки про себе і говорити, як погано нам живеться. В нашій країні ми є господарями й повинні боротися за гідне життя. І лише тоді ми будемо дійсно щасливою українською нацією».
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!
Та хлопець принципово не любить гучних слів і промов щодо свого життєвого вибору, адже не вбачає в цьому чогось особливого, - пише газета Нове життя.
А обрати таку життєву стежину юнак вирішив, коли навчався на другому курсі Любешівського технічного коледжу ЛНТУ за спеціальністю «Будівництво та експлуатація будівель і споруд».
Дивлячись новини в інтернеті, як у Києві побили таких же студентів, як і він, без вагань вирішив поїхати в столицю, аби разом із іншими активістами відстоювати права українського народу.
Там, на Майдані, хлопець знайшов нових друзів, однодумців та пережив багато цікавих і одночасно небезпечних моментів. «Напевно, ніколи не забуду, як на вулиці Грушевського нас обливали водою при температурі повітря мінус 20 градусів. А ще, як на нас кидали шумові гранати», - ділиться спогадами хлопець.
Після подій на Майдані Олександр повернувся до буденного життя. Продовжив навчання, а ще, відколи розпочалася неоголошена війна на Сході, він трішки волонтерив.
І вже після закінчення коледжу, Олександр поїхав у Київ, де протягом чотирьох місяців проходив курс молодого бійця.
«Спочатку на навчанні було важко. Щоранку підйом, потім зарядка, сніданок і розвід на наряди. Відразу через сильні фізичні навантаження відсіялося десять чоловік. А ще на курсі молодого бійця на нас чекали нелегкі стрес-тести, а саме: нічні підйоми, смуги перешкод, під час яких ми бігали в противогазах, сиділи в окопах, куди кидали димові шашки, петарди. Після цього нас заливали перцевим балончиком «Терен-4м».
Для мене, чесно кажучи, це були не найкращі відчуття. І вже після цих випробовувань ми здавали екзамени з усіх предметів, після яких із 120 хлопців лишилося тільки 26. Особисто для мене найважчий екзамен – це «Азов-Спартан», під час якого треба було за дві години пробігти 12 км, нести на плечах рюкзак вагою 70 кг, а потім проповзти з ним 100 м і назад приповзти по-пластунськи. Далі - смуга перешкод, альпінізм (спуск на канаті з четвертого поверху), потім боротьба (три раунди по 2 хвилини). А на завершальному етапі - залізти на канат і вдарити спартанський шлем. Та цей екзамен я здав завдяки хорошій підтримці своїх друзів та їхньої віри у мене», - розповідає Олександр.
Після закінчення курсу молодого бійця юнаку вручили форму «Азова».
І вже в листопаді 2016 року він поїхав на Донбас, аби проходити військову службу. Наразі Олександр знаходиться на базі в населеному пункті Урзуф, що в Донецькій області. Його призначення – радіотелефоніст.
А наостанок розмови Олександр звернувся до всіх людей із закликом: «Не будьте байдужими! Досить думати тільки про себе і говорити, як погано нам живеться. В нашій країні ми є господарями й повинні боротися за гідне життя. І лише тоді ми будемо дійсно щасливою українською нацією».
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
Коментарі 4
валяти тепер вигідніше, аніж будувати! Чувак доводить...
Видно, герой, раз восени 16 поїхав на Схід.
Друже! дуже радий що в тебе все вийшло,так тримати.
Молодець. Молодий, а який мотивований. Кожен день дивитись смерті в очі і не боятись її. Хай щастить тобі. Дякуємо за наш спокійний сон.
Останні новини
Боєць «Азова» закликає волинян не бути байдужими
08 березень, 2017, 06:24
На Волині директора покарали за те, що забрав в учня телефон
08 березень, 2017, 05:23
У Харкові пенсіонер вчинив самогубство, стрибнувши з атракціону
08 березень, 2017, 04:13