На Волині нікого не карають за руйнування пам’яток

Уповноважені чиновники на Волині нікого не штрафують за руйнування і відсутність догляду за об’єктами культурної спадщини.

Про це пише Четверта влада з посиланням на управління культури Волинської облдержадміністрації.

Закон України «Про охорону культурної спадщини», прийнятий ще у 2000 році, встановлює, що усі власники пам`яток, незалежно від форм власності, зобов`язані укладати з органами охорони культурної спадщини охоронні договори.

Охоронний договір встановлює режим використання пам`ятки, у тому числі території, на якій вона розташована. Наприклад, щоби пам`ятку в історичній частині міста не знесли і на її місці не виросла дев`ятиповерхівка, укладається цей документ. Охоронний договір вважається одним із інструментів для відноввлення і збереження об’єктів культурної спадщини для наступних поколінь.

Згідно з цим же законом, власник пам`ятки зобов`язаний утримувати її в належному стані, своєчасно проводити ремонт, захищати від пошкодження, руйнування або знищення. Детальні умови цього і прописуються в охоронному договорі.

Якщо ж власник не проводить ніяких робіт по збереженню пам`ятки, то орган охорони культурної спадщини може звернутися до суду, накладати штрафні санкції, або іншим чином вплинути на нього за недодержавння вимог охоронного договору. Однак, якщо охоронний договір не укладений, то чиновники мають значно менше важелів впливу на власника.

Тому в Україні власники нерухомості, яка має статус пам`яток, усіма силами намагаються уникнути укладання охоронних договорів, а дуже часто органи охорони культурної спадщини навіть не знають, хто є власником тієї чи іншої пам`ятки. Це дає можливість власнику не витрачатися на реконструкцію і збереження пам`ятки, а дочекатися її руйнування та звести на її місці те, що йому заманеться.

У таку неприємну ситуацію, наприклад, потрапила пам’ятка архітектури і містобудування місцевого значення на вулиці Плитниці, 7 у Луцьку, поряд із Луцьким замком. Кілька років чиновники не могли з’ясувати власника історичної нерухомості й, відповідно, – укласти з ним охоронний договір. А історичний будинок тим часом руйнується, у ньому вже обвалився дах.

Закон визначає, що як руйнування пам’ятки, неналежне її утримання і збереження, так і ухилення власника нерухомості, що має статус пам’ятки, від укладення охоронного договору є адміністративними правопорушеннями.

Посадовці відповідних органів охорони культурної спадщини, а на Волині це управління культури Волинської ОДА, відповідні органи районних державних адміністрацій та міських рад, мають право накладати за такі порушення фінансові санкції обсягом 1,7-17 тисяч гривень.

Однак, на Волині нікого за ці порушення не штрафують.

«За інформацією відділів (секторів) культури, культури і туризму районних державних адміністрацій, виконавчих комітетів міських (міст обласного значення) рад, власників (користувачів) пам’яток за невиконання вимог охоронних договорів та незадовільний стан пам’яток протягом останніх десяти років не штрафували», – йдеться у відповіді із управління культури Волинської ОДА.

Загалом же органи охорони культурної спадщини у Волинській області станом на початок 2017 року уклали 1366 охоронних договорів із власниками та користувачами пам’яток. Робота з укладення охоронних договорів триває.

Начальник відділу охорони культурної спадщини Луцької міськради Петро Троневич розповідає, що в Луцьку ще є багато пам’яток, із чиїми власниками не уклали охоронних договорів. Особливо складна робота в цьому плані із мешканцями багатоповерхівок, зокрема в центрі міста.



Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!