Колекціонери хочуть купити унікальний волинський човен за 3 мільйони

Поки влада не може знайти гроші на будівництво ангару для унікального човна на Волині, приватні колекціонери пропонують за нього 3 мільйони гривень.

Про це пише Леніна Бичковська на шпальтах видання «Факти і коментарі».

Нагадаємо, на Волині майже два роки тому знайшли стародавній 12-метровий човен. Артефакт дивом став надбанням держави - чорні археологи просто не змогли приховати знахідку.

Директор Маневицького краєзнавчого музею Петро Хомич розповів: «Човен був вкритий триметровим шаром землі з глиною. Дерев'яне судно кілька століть перебувало під водою і моментально відреагувало на контакт із повітрям. Після того, як ми привезли човен в Маневичі, знову помістили його в воду. У селище з'їхалися вчені. Археологи із Запоріжжя привезли консервант, яким потрібно обробляти судно. Консерванту вистачило на кілька місяців. Потім гроші на його закупівлю (27 тисяч гривень) виділила Маневицька райадміністрація, пізніше 40 тисяч гривень - Волинська обладміністрація».

Зараз човен зберігається в напівпідвішеному стані, всередині закріплені невеликі дошки, які бережуть її від деформації. Щодня всередині і зовні судно зрошують спецрозчином, на це йде кілька годин. Протягом року його обробляли двічі в день, тепер один раз на добу.

«Поки човен перебуває в ангарі у приватного підприємця, який безкоштовно надав місце для артефакту. Однак умови далекі від ідеальних - запорошений ангар не пристосований для зберігання музейних цінностей. Підприємець, як і ми, розраховував, що скоро для древньої реліквії знайдеться більш підходяще місце. Однак уже майже два роки справа не може зрушити з мертвої точки. Народний депутат Ірина Констанкевич зверталася в різні інстанції з вимогою звернути увагу на історичну знахідку. На жаль, ніхто, крім вітчизняних та зарубіжних вчених, не зацікавлений в збереженні унікального судна», - зазначив Хомич.

Дендрологічний аналіз, який зробили шведські вчені, показав, що човен виготовлений з верби білої. За результатами радіовуглецевих досліджень у Центрі підводних досліджень університету Клайпеди, його виготовили в 1350-х роках. Вчені сперечаються про те, для чого призначалося судно. Одні припускають, що для військових цілей, інші не виключають, що на ньому перевозили знатних людей. Човен міг вмістити до 30 чоловік. У корпусі виявлені залишки металевих предметів, прикрашених фрагментом княжого герба. Імовірно - Радзивіллів або Острозьких.

Директор Маневицького краєзнавчого музею розповів: «Процес консервації триватиме до літа 2017 року, потім почнеться реставрація. Човен підлатають, відновлять втрачені деталі. До того моменту, поки можна буде виставити артефакт на огляд публіки, може пройти від трьох до п'яти років. За цей час необхідно придумати, куди подіти човен, знайти йому «будинок». В ідеалі потрібно побудувати музей одного експоната, таке практикується в Європі. Наш човен цього варта. На будівництво такого музею, згідно проектної кошторисі, потрібно 5 мільйонів гривень. У нас є два човни завдовжки близько чотирьох метрів, які можна було б уявити поруч з головним, 12-метровим, експонатом. Для початку я прошу у представників влади виділити 400 тисяч гривень на будівництво спеціального ангара».

За інформацією видання, чорні археологи в Маневичах недавно знайшли ще один човен, цього разу – восьмиметровий. Зараз вони намагаються її продати. Спочатку ціна становила 20 тисяч євро, потім знизилася до 10 тисяч. При цьому знахідку ніхто не обробляє спеціальним консервантом, і вона може просто розсипатися. І якщо на восьмиметровий човен досі не знайшлося покупця, то за старовинного 12-метрового велетня приватні колекціонери пропонували три мільйони гривень.

«Хочу однозначно заявити, що Маневицький музей не продасть артефакт ні за які гроші. До того ж той, хто хоче придбати нашу човен, схоже, не до кінця розуміє, що вивезти з країни і продати таку річ дуже складно, а може бути, і неможливо. Човен внесений до державного реєстру музейного фонду України як експонат Маневицького краєзнавчого музею», - зазначив Хомич.

Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!