Хто з волинян пройде до парламенту по партійних списках?

До парламенту за партійними списками пройде семеро волинян від різних політичних сил.

Про це свідчать результати підрахунків, проведених виданням ВолиньPost. Оскільки ЦВК продовжує рахувати протоколи, за основу ми брали результати Національного екзит-полу.

Нагадаємо, що згідно з результатами Національного екзит-полу, до парламенту проходять п’ять партій:

Партія регіонів - 28,1%;
Об'єднана опозиція Батьківщина - 24,7%;
УДАР - 15,1%;
Свобода - 12,3%;
КПУ - 11,8%.
(Екзит-пол охопив 500 виборчих дільниць, було опитано 12 500 виборців).

Хто там?

Якщо вірити даним Національного екзит-полу, то за підрахунками ВолиньPost до парламенту потрапляють 67 регіоналів по списку. З них двоє волинян – це №49 Григорій Смітюх та №45 Катерина Ващук.

Не має шансів №91 – Анатолій Горбатюк, й №121 - Олександр Башкаленко.

Об’єднана опозиція «Батьківщина» проведе у парламент 59 депутатів. З них лише один волинянин – Микола Мартиненко – під номером 17. Найближчий до прохідного списку – Віктор Олійник, проте номер у нього не оптимістичний - №95.

Через УДАР, котрий за підрахунками, матиме 37 депутатів, потрапляє голова обласного осередку партії Юрій Савчук. У нього - номер 27. Найближчий у списку Андрій Вершецький під номером 75.

«Свобода», якщо дані екзіт-полу співпадуть з офіційними результатами, проведе 32 депутати. З них під номером шостим зареєстрований діючий депутат облради Анатолій Вітів та №22 ковельський підприємець Валерій Черняков. З 37 місцем у списку, скоріш усього, не дотягує до ради діючий депутат луцької міської ради Святослав Боруцький.

Від комуністів, які за підрахунками візьму 30 голосів, піде діючий віце-спікер Верховної ради Адам Мартинюк під номером 8. Найближчий у списку пенсіонер з села Пулемець Василь Демедюк під номером 33.

Як ми рахували?

У багатомандатному окрузі виборці голосують за партії. В результаті з цього округу обирається половина парламенту – 225 депутатів.

Ми використали метод обрахунку, передбачений статтею 95 Закону України «Про вибори народних депутатів України». Це так званий «метод Томаса Хейра» - англійського адвоката XIX століття.

Згідно з ним спочатку визначається виборча квота - мінімальна кількість голосів, необхідна для обрання одного депутата. Кількість голосів ділиться на 225 - число мандатів у багатомандатному загальнодержавному виборчому окрузі. Дробові залишки від ділення відкидаються.

Після цього кількість голосів, поданих за список кандидатів у депутати від кожної політичної партії ділиться на обчислену виборчу квоту. Отримане ціле число і є кількістю мандатів від політичної сили.

Подальша доля мандатів, які залишилися нерозподіленими після попередньої операції, визначається згідно з правилом найбільшого залишку: списки політичних партій які мають більші порівняно з іншими дробові залишки, отримують по одному депутатському мандату, починаючи зі списку, що має найбільший дробовий залишок.

Цей метод ми застосували для підрахунку результатів, отриманих Національним екзит-полом. Загалом у національному екзіт-полі взяло участь 12 500 виборців. Отже, виборча квота (кількість голосів, які «проводять» у парламент одного депутата) у нашому випадку становила 55 голосів.

Відсотковий бар’єр подолали п’ять політичних сил. Це Партія регіонів, ВО «Батьківщина», ВО «Свобода», Комуністична партія України та УДАР.

Згідно з такими підрахунками Партія регіонів набирає 63 мандати, «Батьківщина» – 56, УДАР – 34, КПУ – 26, «Свобода» – 28. Нерозподіленими лишилося 18 мандатів, які мають розподілятися за величиною дробового залишку.

Після того, як ми розподілили дробові залишки, Партії регіонів, «Свободі» на КПУ додалося ще по 4 мандати, а УДАРу і «Батьківщині» - по 3.

Отож, в результаті наших підрахунків Партія регіонів "отримала" 67 мандатів, «Батьківщина» – 59, УДАР – 37, «Свобода» – 32, КПУ - 30

Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!