Бездарна політика уряду Гройсмана поглиблює економічну кризу, - Юлія Тимошенко

Популістичні кроки уряду Володимира Гройсмана щодо підвищення мінімальної зарплати і та гучні заяви про зростання економіки насправді приховують подальше зубожіння українців, - каже лідер партії Батьківщина Юлія Тимошенко.

При цьому прем’єр, додає вона, замість визнання своїх помилок спускається до рівня відвертої брехні та особистих образ.

ІЛЮЗІЯ ЗРОСТАННЯ

У Міністерстві фінансів урочисто заявили про зростання внутрішнього валового продукту (ВВП) України в 2016 році на 1,8% та надіються на збільшення цього показника в 2017 році до 3%. Публікація такої статистики і подача її як «великого досягнення» говорить щонайменше про некомпетентність авторів таких доповідей та приховування реального стану речей.

Насправді ж прогнози і Мінфіну, і НБУ, і різних міжнародних інституцій щодо таких показників вже не раз не тільки не справджувалися, а й різнилися у кілька разів. І «зростання ВВП», яким хвалиться уряд, існує мабуть лише у звітах Держстату.

Наприклад, у 2014 року МВФ передбачав падіння економіки України на 6,5%, а реальне падіння - 28,1%. На 2015 рік прогнозувалося зростання ВВП на 1%, а насправді відбулося падіння на 31,3%. На 2016 рік МВФ віщував приріст ВВП у 1,5%, а на 2017 рік прогнозує 2,5%. Остаточних даних за 2016 рік ще немає, проте і приводів для оптимізму – теж.

Після ухвалення державного бюджету на 2017 рік упродовж чотирьох тижнів (одного торік та трьох цьогоріч) і станом на 21 січня 2017 року в Україні припинили свою діяльність 185 тисяч малих підприємств — фізичних особ-підприємців! Це 10% від їхньої загальної кількості на кінець минулого року.

Малі та середні підприємства забезпечували роботою майже половину усіх найманих працівників в Україні (близько 5 мільйонів). Закриття такої кількості ФОП збільшить офіційно зареєстроване безробіття щонайменше вдвічі.

Зараз досі щотижня закриваються десятки тисяч підприємств. Зменшення кількості ФОП та збільшення безробіття призведуть до обмеження споживчого попиту на внутрішньому ринку і, відповідно, падіння ВВП, яке неможливо компенсувати експортом, обсяги якого також стабільно скорочуються упродовж останніх трьох років. За рахунок чого в таких умовах зростатиме ВВП країни загалом, незрозуміло.

НЕПІДЙОМНІ ЦІНИ НА ХАРЧІ

Минулого місяця споживчі ціни на продукти харчування змусили українців схопитися за голову. Стрімко дорожчали майже всі харчі, що становлять основний раціон наших громадян: хліб, молоко, цукор, крупи. Загалом за підсумками січня інфляція сягнула 3% — такий показник нетиповий для першого місяця року. Експерти кажуть: з огляду на темпи, до кінця року зростання цін на продукти харчування у рази перевищить 8% показник інфляції, закладений у бюджет.

За даними моніторингу Держстату, лідером зростання у січні стала картопля, ціна на яку піднялася на 16% (84 копійки на кілограмі). Далі за відносним показником приросту йдуть овочі «борщового набору»: упродовж місяця вони подорожчали в середньому на 8% (морква — на 9%, буряк і капуста — на 8%, цибуля — на 4%). Експерти пояснюють таку ситуацію тим, що зберігання овочів ста- ло дороговартісним, адже зросли тарифи на опалення. Причому такі тенденції зберігатимуться до на- стання нового сезону.

За розрахунками Економічного дискусійного клубу, в січні 3,5–4 літри українського борщу з м’ясом потягнули на 71,25 грн, пісного — 16,25 грн. Отож, порівняно з груднем 2016 року вартість борщу з м’ясом збільшилася на 5,5% (додаткові 3,7 грн), пісного — на 6,6% (плюс 1 грн).

Мабуть, найвідчутнішим ударом по кишенях малозабезпечених верств населення стало подорожчання хліба. Так, минулого місяця вартість хліба пшеничного стрибнула на 2,3%, або 25 коп. на кілограмі, а житньо-пшеничного — на 4%, або 42 коп. на кілограмі. «Такого різкого зростання споживчих цін на цей найпоширеніший соціальний товар ми не спостерігали багато років. Хоча це було прогнозовано після подорожчання борошна і цукру, а також підвищення мінімальної заробітної плати», — каже директор Української асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко.

Триває поступове зростання цін на молочні продукти: сир м’який (на 5,2%), сметану (на 6%), молоко (на 5%). Масло вершкове, яке було лідером подорожчання серед молочної групи торік, за минулий місяць додало ще 3% у вартості. Рекорд з абсолютного приросту споживчої ціни в першому місяці року зафіксовано на яловичину, кілограм якої нині коштує на 4,46 гривні більше (+5,1%).

Із м’ясних продуктів також піднялася у вартості варена ковбаса — в середньому на 1%. Ціни на цукор теж зберігають повзучу тенденцію до цінового зростання (+2,6%, або 38 коп. за місяць), обумовлену насамперед активним зовнішнім попитом на цей товар упродовж сезону 2016–2017 років. Практично всі соціально значимі продукти додали у вартості. Знову подорожчала гречка — на 3%, або 70 коп. на кілограмі, макарони, рис та борошно — на 2%.

«Покупцям дають привід радіти хіба лише курячі яйця, які подешевшали на 11%, або на 2,3 грн за десяток, а також свинина та курятина, ціни на які впали на 2%. Хоча вартість яєць була завищеною, тому її зменшення було лише справою часу. У лютому яйця мають ще подешевшати. М’ясо стало доступнішим через поширення африканської чуми та спалахи пташиного грипу в деяких приватних господарствах, відтак скоротився його експорт», — звертає увагу Дорошенко.

Економіст Українського аналітичного центру Олександр Охріменко вважає, що січневе зростання цін нетипове для цього періоду. «Воно спричинене трьома факторами: повзучим курсом долара, передноворічною емісією Нацбанку у 36 млрд. грн.. для виплати зарплат бюджетникам, а також підвищенням удвоє мінімальної зарплати. Ці кошти люди понесли на продовольчий ринок, попит зріс і, відповідно, ціни пішли вгору. За підсумками січня, інфляція сягнула 3%, хоча зазви- чай цього місяця вона не перевищує 1–1,5%», — каже Охріменко.

Зазначимо, що в державному бюджеті на 2017 рік закладений прогноз інфляції на рівні 8%. Однак Олексій Дорошенко вважає, що ціни на соціально значимі продукти харчування за підсумками року в рази перевищать цей показник.

«За прогнозами чиновників, продукти протягом року мали подорожчати десь на 11–12%. Ціни на харчі в Україні завжди стрибають стрімкіше, ніж на інші товари. Це пояснюється тим, що на їжу ми витрачаємо значну частину доходів: за статистикою українець на продукти змушений викладати 46% щомісячних прибутків, тоді як, наприклад, житель Нідерландів — 10%, Німеччини — 12%. Звичайно, це свідчить про низький рівень життя у нашій країні. З огляду на січневе зростання цін, можна спрогнозувати, що за підсумками цього року молочні продукти можуть подорожчати в середньому на 50%, телятина — на 40%. Це ненормальна ситуація», — акцентує Олексій Дорошенко.

До слова, як виявляється, продукти в Україні подекуди навіть дорожчі, ніж у європейських країнах. «За результатами грудневого дослідження, яке провела Українська асоціація постачальників торговельних мереж, з’ясувалося, що в Польщі та країнах Балтії яйця та «молочка» десь на 30% дешевші, ніж у нас. Соняшникова олія у Польщі та Україні вартує приблизно однаково — 1 долар 38 центів. При цьому наші та їхні зарплати істотно відрізняються. Звісно, не треба брати до уваги заможні Францію та Німеччину, де продукти дорожчі. Тобто теза, що ми живемо в небагатій країні, тому в нас недорогі продукти харчування, — це звичайнісінький міф. У Європі є ринкова конкуренція, а у нас ніякого ринку насправді не існує», — розповідає експерт.

Нагадаємо, в жовтні Кабмін скасував державне регулювання цін на соціально значимі продукти харчування. Урядовці запевняли, що це є експериментальним кроком, лише на три місяці, упродовж яких чиновники мають вивчити зміни в динаміці цін і прийняти рішення про ліквідацію, обмеження чи відновлення такого регулювання. Минуло вже чотири місяці, але жодної заяви з боку чиновників щодо цього не пролунало.

«Від жовтня до грудня, коли тривав цей експеримент, соціально значимі продукти харчування зросли в ціні більше, ніж за попередні дев’ять місяців, — зазначає Дорошенко. — В Кабміні можуть казати, що ціни не вийшли за прогнозовані рамки, але ж чиновники насправді не оприлюднили показники, які розраховували отримати. Тож нині вони можуть запевняти, що в нас усе гаразд. Наразі у них три варіанти подальших дій.

Перший — забути, що в країні взагалі колись було державне регулювання цін. У цьому разі найближчим часом ми знову побачимо значний ціновий стрибок на продукти харчування.

Другий — загалом повернутися до цінового регулювання: це гарний варіант для споживачів, однак бізнес тоді закошмарять перевірками.

Третій — компромісний варіант: продовжити експеримент на обмежений відтинок часу, пояснюючи тим, що за три місяці ринок не встиг переорієнтуватися на саморегуляцію цін. Отже, ми скажемо бізнесу, що якщо буде необґрунтоване зростання цін, то контроль з боку держави відновиться. Як вчинять чиновники? Можна спрогнозувати, що вони прийматимуть рішення на користь великого бізнесу, агропромислових монополістів, які тиснуть, щоб узагалі прибрати цінове регулювання у нашій країні. Їм це вигідно, бо тоді вони зможуть встановлювати на свою продукцію яку заманеться вартість», — каже Дорошенко.

Він наголошує: якщо держава вирішить повернутися до цінового контролю, то вона мусить реформувати Держпродспоживслужбу (на цей орган покладені відповідні функції).

«Штат цього відомства досі не сформували, бо і торік на нього не було фінансування, і нині службою не переймаються, — зазначає експерт. — Щоправда, Держспоживслужба завжди діяла неефективно: за хабар чи не кожна організація могла отримати документальне підтвердження, що вона не перевищує дозволеного рівня націнки на товари. Тому якщо ми говоримо про відновлення державою контролю за цінами, то це має бути ефективний контроль».

ЩО ХОВАЄТЬСЯ ЗА «МІНІМАЛКОЮ» 3200 ГРН?

Прем’єр-міністр Володимир Гройсман традиційно називає великим успіхом підвищення до 3200 гривень мінімальної зарплати. Проте такий несподіваний і «сміливий» крок викликає більше запитань, ніж відповідей. Бо реальних джерел забезпечення таких зарплат немає. Не виключено, що для цього доведеться їх просто «надрукувати» і таким чином ще більше підвищити ціни для всіх українців.

Якщо влада чесно, без обману, підвищить мінімальну зарплату з 1 січня 2017 року до 3200 грн., то додаткові видатки проти 2016 року за прогнозними розрахунками складуть 495,0 млрд. грн.(167,0 млрд. грн. на виплату зарплати працівникам бюджетної сфери та грошового забезпечення військовослужбовцям; 117,0 - на підвищення пенсійних виплат; 20,0 млрд. грн. - на виплату різних державних допоміг; 191 млрд. грн. - на виплату зарплати працівникам позабюджетної сфери. Проте неінфляційних джерел для забезпечення таких виплат з січня 2017 року просто немає.

У позабюджетній сфері близько 43 відсотків працюючих отримували у червні 2016 року заробітну плату у середньому до 3200 гривень. Підвищення мінімальної зарплати може призвести до непередбачуваних інфляційних процесів та знищення значної частини бізнесу, який працює прозоро без тіньових схем.

Із заяви Уряду незрозумілим є – чи будуть підвищуватися прожиткові мінімуми для дітей, пенсіонерів і інвалідів. Якщо врахувати, що з 1 січня 2017 року мінімальна пенсія за віком збільшиться на той же відсоток, що і мінімальна зарплата, то додаткові видатки складуть 117 млрд. гривень. Для виплати допомоги різним категоріям при збільшенні прожиткових мінімумів додаткові видатки складуть 20 млрд. гривень. Таким чином, додаткові видатки із зведеного бюджету на виплату зарплати працівникам бюджетних установ, пенсій та допомоги складуть 304 млрд. гривень.

Отож, або урядовці просто не розуміють, про що говорять, або ж реального підвищення зарплат ми не побачимо. Так, до розміру мінімальної зарплати можуть включити надбавки і доплати, які виплачуються понад розмір мінімальної зарплати, що для значної чисельності працюючих не призведе до підвищення середньої зарплати.

Наприклад (цифри довільні), працюючий отримував у місяць середню зарплату 3700 грн., яка складалася із окладу 1600 грн., доплат і надбавок 1600 грн. і премії 500 гривень. Після включення надбавок і доплат до мінімальної зарплати такий працівник може отримувати тих же 3700 грн., із них оклад 3300 грн. та премія 400 гривень.

Також можуть зменшити коефіцієнти Єдиної тарифної сітки для визначення посадових окладів працівникам бюджетної сфери, що не призведе до збільшення посадових окладів для значної чисельності працівників бюджетної сфери. Крім того, є високі ризики, що наступного року, через незабезпечення грошами виплат підвищеної зарплати, почнуться масові затримки її виплати всім бюджетникам.

До того ж при зазначеному збільшення розміру мінімальної зарплати не збільшувати розмір мінімальної пенсії за віком, прожиткових мінімумів для дітей та пенсіонерів і інвалідів є неприпустимо. Це може призвести до катастрофи із життям пенсіонерів і інвалідів, дітей – сиріт, дітей із малозабезпечених сімей, дітей дитячих будинків сімейного типу.

У проекті Закону України про державний бюджет на 2017 рік, який підтримано провладними фракціями мінімальна пенсія за віком передбачена у середньому за рік 1295 гривень. Збільшення грошової маси веде до прискорення споживчої інфляції. Тобто пенсіонери та інші соціально незахищені верстви населення зубожіють ще більше.

ПУБЛІЧНІ ОБРАЗИ ЗАМІСТЬ РЕАЛЬНОГО РОЗВИТКУ ЕКОНОМІКИ

Хоча перед українською економікою постали серйозні ризики, а реальний добробут українців падає, замість конкретних кроків для порятунку прем’єр-міністр Володимир Гройсман вдається до примітивної риторики в стилі «сам дурак».

«Треба негайно відправляти прем’єр-міністра Гройсмана у відставку. Нам треба діяти, бо якщо ми цього не робитимемо, то клани та влада будуть далі продовжувати знущання над українцями. А усі ці образи – це свідчення слабкості і нездатності діяти морально, духовно і чесно, – наголошує лідер «Батьківщини» Юлія Тимошенко.

Окрім вже згаданих «подарунків» щодо зростання цін, влада планує підвищення вартості комунальних послуг кожні три місяці, введення пені за невчасну сплату драконівських комунальних тарифів, масову конфіскацію квартир у людей за несплату житлово-комунальних послуг, підвищення віку виходу на пенсію, продаж сільськогосподарської землі, яка є останнім скарбом українців.

Тому, на переконання лідера «Батьківщини», немає іншого шляху, ніж перезавантаження влади. Вона також нагадала, що нещодавно «Батьківщина» ініціювала відставку прем’єр-міністра Гройсмана, адже його уряд відповідальний «за повну руйнацію економки України, галопуючу інфляцію, мегакорупцію, знищення малого та середнього бізнесу, малих сіл та доведення українців до зубожіння».

Попри бруд, який звучить з боку влади на адресу Юлії Тимошенко, її на посаді прем’єр-міністра вдалося зробити значно більше, ніж нинішньому кабінету Гройсмана.

Під час першого перебування на посаді (січень-вересень 2005 р.) Тимошенко:

• збільшила доходи державного бюджету майже на 50% (за підсумками 2005 загальна сума доходів державного бюджету зросла на 49,6%, в тому числі, доходи загального фонду держбюджету - на 62,4%);
• підвищила: зарплати та пенсії більш, ніж на 73%; стипендій - понад 36% (у вересні-2005 порівняно з червнем 2004);
• збільшила грошове забезпечення низки категорій військовослужбовців на 200%;
• збільшила вдвічі стипендії курсантам військових училищ загалом та курсантам з дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування;
• в 12 разів підвищила розмір «одноразової допомоги при народженні дитини» (з 01.01.2004 - 684 грн, а вже з 01.04.2005 - 8497,6 грн);
• збільшила прибутки від митниці на 73% та вдвічі збільшила надходження ПДВ від імпорту (завдяки боротьбі з контрабандою та корупцією на митниці);
• повернула у власність держави та забезпечила прозору приватизацію найбільшого металургійного комбінату «Криворіжсталь», який націоналізували та реприватизували в жовтні 2005 за 5 млрд доларів (на 4 млрд доларів дорожче ніж першого разу, коли завод в корупційний спосіб було продано «Інвестиційно-металургійному союзу» Рината Ахметова та Віктора Пінчука). Для довідки: за увесь період приватизації 1991–2004 роках надходження від приватизації в Україні склали 8,5 млрд доларів. Тобто завдяки Юлії Тимошенко Україна за один раз отримала 58,8% від всіх приватизаційних коштів, що надійшли за попередні 14 років;
• у квітні-травні 2005 року пройшли так звані «бензинова, цукрова, м'ясна кризи», коли ціни (на цукор і бензин) за 2-3 тижні піднімалися на 30-50%. Ці «кризи» мали ознаки «картельної змови». Уряд Тимошенко повернув ціни на колишні рівні через місяць-півтора (діючи, в основному, ринковими методами — товарними інтервенціями);
• ухвалити програму розвитку виробництва м'яса птиці та розвитку м'ясопереробки. Внаслідок реалізації цієї програми, через кілька років, Україна перетворилася з імпортера в експортера курятини та яєць.

У липні 2005 р. американський журнал Forbes, складаючи рейтинг 100 найвпливовіших жінок світу, назвав українського прем'єра Юлію Тимошенко третьою за впливовістю жінкою планети. А у вересні-2005 (вже після відставки з посади прем'єр-міністра) Юлія Тимошенко отримала нагороду «Людина року Центрально-Східної Європи», яку їй присудив «Економічний форум у Криниці Гурській» (Польща).

За час другого прем'єрства (18 грудня 2007 р - 3 березня 2010 р) Юлія Тимошенко:
• не допустила підвищення пенсійного віку, як того вимагав МВФ в якості обов'язкової умови надання стабілізаційних кредитів уряду;
• стабілізувала, починаючи з травня 2009, курс національної валюти, попри протидію НБУ;
• не допустила дефолт країни, про неминучість якого заявляв президент Ющенко. Технічний дефолт України стався восени 2015 року, коли уряд Яценюка не зміг зробити виплати за зовнішнім боргом і міністр фінансів Яресько на невигідних для України умовах домовилась про реструктуризацію частини зовнішнього боргу України;
• ухвалила та забезпечила фінансування антикризової підтримки гірничо-металургійного комплексу, аграрного сектора, хімічної промисловості, будівничої галузі. Завдяки цій підтримці сільгоспвиробники, попри кризу, зібрали рекордні урожаї зернових (53,3 млн тонн у 2008 і 46 млн тонн у 2009);
• ліквідувала корупційного посередника «РосУкрЕнерго» та забезпечити перехід на прямі торгівельні відносини з РФ у газовій сфері;
• поновила серійне виробництва вітчизняних літаків марки Ан;
• добилася отримання Україною 16 травня 2008 повноправного членства в СОТ;
• заснувала інститут Урядового уповноваженого з питань антикорупційної політики та добилася ухвалення пакету антикорупційних законів і нормативних актів уряду;
• забезпечила своєчасні виплати зарплат бюджетникам, пенсій та стипендій;
• забезпечила стабільні тарифи на природний газ та електроенергію для населення, які залишалися незмінними впродовж всього терміну перебування Юлії Тимошенко на посаді прем'єр-міністра
• забезпечила повернення коштів вкладникам націоналізованих банків («Родовід», «Укргазбанк») – 29 мільярдів гривень;
• профінансувала безкоштовне виділення близько 6 тис. квартир черговикам (цього не робив більше жоден з урядів);
• профінансувала виплату часткових компенсацій вкладів у Ощадбанку СРСР понад 6 млн громадян без негативних наслідків у вигляді зростання цін та девальвації гривні. Жодної копійки вкладникам Ощадбанку СРСР не сплатив більш ніхто. Номінальні борги держави перед вкладниками, станом на 2011 рік складали більше 130 млрд грн;
• запровадила систему зовнішнього незалежного оцінювання знань для вступу до вищих навчальних закладів;
• збільшила допомогу при народженні дитини, диференціювавши виплати залежно від кількості дітей: з 01.04.2005 розмір виплати складав 8497,6 грн для всіх, починаючи з 01.01.2008 становив 12240 грн на першу дитину, 25000 грн на другу та 50000 грн на третю. Уряд Яценюка ліквідував цю диференціацію. З 1 липня 2014 року виплати по народженню дитини призначають в єдиному розмірі 41280 гривень, але в реальності цих грошей майже ніхто не бачить;
• запровадила безоплатне оформлення актів власності на землю;
• профінансувала запровадження цілодобової подачі води у Львові, де було здійснено масштабну реконструкцію системи гарячого та холодного водопостачання.

Отож, на фоні бездарної політики нинішнього уряду досить дивно звучать критичні заявив на адресу Юлії Тимошенко. Очевидно, це ще один крок, щоб утриматися на посаді та зберегти контроль над корупційними грошовими потоками.

Як відомо, фракція «Батьківщина» зареєструвала відповідну постанову в парламенті, яка потім за наказом влади зникла з переліку зареєстрованих законопроектів. Тимошенко запевнила, що «Батьківщина» добиватиметься повернення реєстрації цього проекту постанови про відставку Гройсмана.

«Вони добре та чітко знають, що наша команда та я особисто здатні навести порядок у державі без олігархії, без кланів, без корупції, без нищення економіки. Саме тому вони так болісно на мене реагують», – підсумувала лідер партії.
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!