Найбільше злить той факт, що ми насправді нікому не потрібні, - волинський атовець

Керівник ГО «Волинська спілка ветеранів антитерористичної операції» Вадим Ваврищук каже, що в атовців різних регіонів проблеми одинакові.

Про це він сказав у інтерв'ю ВолиньPost.

«За офіційною статистикою на Волині 10000 атовців, із них у спілках максимум 3000. Наша спілка невелика, тут близько 170 людей, але кількість – не головне. Кістяк нашої спілки складають десантники, морпіхи, спецназ та вихідці з тербату. У нас, за винятком 2-3 людей, немає представників МВС, СБУ, прокуратури, прикордонників та добробатів. Проблеми скрізь однакові», - мовив атовець.

«Дві найбільші, на мою думку- забезпечення роботою та житлом чи земельними ділянками. Учасники бойових дій мають право першочергового отримання земельної ділянки. Ми, які інші громадяни України, можемо претендувати на землю 5-ти видів призначення. Ось, наприклад, я не відчуваю потреби у 2 га землі для ведення селянського господарства, бо не бачу себе, обробляючи цю землю. Але, якщо отримаю, то можу або здати ділянку в оренду, або продати», - додав Ваврищук.

Є труднощі й в питанні працевлаштування атовців.

«В інших містах є проекти, організовані атовцями – вони започаткували бізнес та взяли на роботу побратимів. Можу розповісти про нашого товариша-лучанина, який відкрив кафе та варить власне пиво. Він після війни реалізував свою давню мірю. Тобто одиниці займаються приватним бізнесом, але грандіозних проектів, де б за достойну плату могли працювати багато бійців, немає», - мовив керівник спілки ветеранів антитерористичної операції.

«Щодо іншого, то ні я, ні мої люди не хочемо йти у якісь формування, які залежні від політиків чи олігархів. Хлопцям же якраз і пропонують в основному охоронну діяльність. Серед нас мало топ-менеджерів, а воюючи ми отримували зарплату вдвічі-втричі більшу, ніж пропонують зараз», - каже Ваврищук.

«Найбільше злить той факт, що ми насправді тут нікому не потрібні, і це ми ще на Західній Україні. Тому спілки створюють, аби вирішувати проблеми бійців. Я лучанин, тому маю більше можливостей на місці піти і щось дізнатися. Будучи головою цієї спілки і такою собі «скалкою» у деяких дупах, я не можу собі дозволити такої розкоші, аби піти десь працювати, окрім державної служби або власного бізнесу. Інакше можу потрапити під вплив роботодавців, адже всі вони певною мірою залежні від політиків чи олігархів. Якщо ж йти на держслужбу чи займатися власною справою, то я зможу виділяти мало для часу для спілки», - додав він.

ЧИТАТИ ІНТЕРВ'Ю З ВАДИМОМ ВАВРИЩУКОМ
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!