Відомі волиняни розказали, як святкують Різдво

Рідзво Христове – велике християнське свято, день народження Ісуса Христа, Спасителя світу. Із давніх-давен повелося, що коли Різдво ступає на поріг, на столах в українських господах повинно бути 12 пісних страв, приготовлених за особливими рецептами, а за столом має зібратися уся дружня родина. З плином років та століть святкування цього великого свята хоч і видозмінилося, проте деякі речі все ж залишаються незмінним атрибутом Різдва, як і колись...

Ділове видання Волині Конкурент вирішило розпитати відомих жителів Луцька та Волині,як вони святкують це велике християнське свято, чи мають власні сімейні/родинні традиції.

Волинський джазовий бард-піаніст Сергій Шишкін: «Ходимо увечері до мами. Там є 12 страв :) А колядував син, коли був малий і жив у Володимирі».

Директор будівельної компанії «Інвестор» Андрій Разумовський: «Я в січні зазвичай в Трускавці, вже 3 роки поспіль. Тут все дуже колоритне. Тут і святкуємо))».

Депутат Луцької міської ради Микола Яручик: «Як правило, у Святвечір я їду до своїх рідних, де проводжу час в колі сім'ї. А вже наступні дні, особливо минулі роки, завжди святкував Різдво з друзями, починаючи у когось вдома і закінчуючи нічними клубами. Гуляли ми до 5-6 ранку... Було по-різному: як і спокійний формат святкування, так і з бійками, але не з нашої вини. Зараз змінився час та вік, тому формат святкування зовсім інший, у родинному колі».

Депутат Луцької міської ради Петро Нестерук: «Це світле свято Рождества Христового! Я завжди проводжу в сімейному колі, хоч і не завжди вдома, бо інколи в Карпатах! На столі обов'язково кутя, риба, інші українські пісні страви! На столі запалюємо свічки, молимося, дякуємо за прожитий рік і вечеряємо! В перший день свята 7 січня, обов'язково йдемо в церкву, а прийшловши додому чекаємо колядників, які прославляють Ісуса Христа! У це світле свято бажаю, щоб Ісус народився в кожному серці!!!»

Солістка гурту «АССА» Тетяна Власова: «Моя головна різдвяна традиція – приїжджати на це свято в Луцьк до батьків. Ще з дитинства мене привчили, що за різдвяним столом збирається вся родина, тому зараз щороку на Різдво я тут. 6 січня у нас традиційна пісна вечеря, на якій обов'язково є 12 страв – тато їх завжди уважно перераховує. Мама щороку для цієї вечері готує наші улюблені вареники з капустою :) Загалом різдвяний стіл – завжди за мамою, вона готує дуже смачну кутю та інші страви. Колядок я, на жаль, знаю не дуже багато, в дитинстві колядувала рідко, хіба для родичів :) Але дуже любила, коли до нас приходили колядники. Шкода, що зараз у місті ця традиція потроху відживає, щороку вони заходять все рідше. Для святкової атмосфери вдома можемо ввімкнути записи українських колядок і щедрівок. А ще Різдво – гарний день для того, щоб зустрітися з родичами, яких у мене в Луцьку дуже багато».

Художник та стріт-артист із Луцька Андрій Кальков: «Різдво є найкращим приводом зібратись усією сім'єю. Вже стало доброю традицією приїхати до батьків за місто, де на столі завжди чекають культові голубці, кутя та інші українські і не тільки страви. Звичайно, в плані традицій та вірувань це Різдво вже більш сучасніше, ніж було за часів дитинства та бабусі, проте спілкування у затишному колі, співання колядок та дарування подарунків завжди залишаться звичними для цього світлого свята».

Ведуча ток-шоу «Протилежний Погляд LIVE» Галина Падалко: «Зазвичай святкуємо в сімейному колі, цілий день готуємо 12 страв, а ввечері з першою зіркою сідаємо за стіл. В дитинстві з сестрою ходили колядувати. А в одинадцятому класі всім класом зібралися і ходили співати різдвяних пісень по вчителях, весело було тоді».

Директор розважального центру «Промінь» Дмитро Грелюк: «У нас як і в будь-якій Християнській родині все відбувається за традицією: в перед день, готуємо усією родиною 12-ть страв ( по можливості чоловіки допомагають;))), спочатку пісних а потім загальних ), зранку обов'язково ідемо до церкви на святкове Богослужіння, опісля чого, відвідуємо домівку бабусі, де усією родиною колядуємо ( зазвичай це «Нова радість стала» та «по всьому світу стала новина»), а вже потім традиційне відвідування близьких до родини людей!)

Луцький міський голова Микола Романюк: «Різдво я святкую в родинному колі. Колядки безперечно співаємо».

Начальник департаменту інфраструктури та туризму Волинської ОДА Іван Мирка: «Якщо на Новий рік у нас програма вільна, то Різдво – це сімейне свято. Ідемо завжди до церкви. На столі має обов'язково бути 12 пісних страв, серед них – гончо-брідські підпалки (Гончий Брід – село на Волині, підпалки – перепічки з тіста, – К.). Старший в сімї хрестить кутю і підкидає трохи ложкою до стелі прошо, і лишається відзнака аж до побілки на паску. Ми готуємо вертеп і ходимо до усіх друзів, хресних та кумів. Також до нас завжди приходять Роман Кудрик та Кралі в коралях».

Голова інформаційно-видавничого центру Волинської єпархії УПЦ КП, протоієрей Віталій Собко: «Христос рождається! Дякую, що звернулися, але чогось надзвичайно цікавого в мене з цього приводу нема. Народився я в сім'ї атеїста, тож ніяких різдвяних традицій, звісно, не було. Зараз же у моїй сім'ї Різдво Христове відзначаємо традиційно, як багато інших волинян: ввечері 6 січня після Всенічної у соборі – пісна вечеря вдома, поспіваю з дружиною і дітьми колядки. 7 січня – святкове Богослужіння, колядування з духовенством і мирянами. Далі будуть ще різдвяні відправи і колядування».

Колишній начальник ВАТ «Державний Ощадний банк України», а нині начальник відділу фінансів програм соціально-економічного розвитку та соціального захисту населення управління фінансів невиробничої сфери департаменту фінансів облдержадміністрації Віктор Смолярчук: «На різдвяні свята, як правило з сім'єю, їздимо до рідні на Старовижівщину. Лише в селі по-справжньому можна відчути всю неповторність Святого вечора, узріти першу зірку, послухати самобутні поліські колядки й самому поспівати і сказати господарям «бувай пане здоровий, з дітками, з жоною, суди Боже провести і на другий рік діждати». Останнім часом усе більше культивуються галицькі традиції та різдвяні страви, хоча наші волинські теж не менш цікаві. З дитинства звик, що на пісному столі в основному переважає натуральна їжа, зібрана з городу та принесена з лісу і озера. В моєму рідному Чевелі до 12 страв Святвечора входять капуста печена й тушкована з грибами, вареники з пшоном, токмачі (це пироги без тіста з картоплі і квасолі), гриби смажені, уха з риби зловленої в Святому озері, або домашніх сажувках (ставках), узвар з сушених яблук та груш (бажано дичок), хрін, часник і звичайно кутя з медом.

Є й смажена риба, особливо цінуються в'юнці, якщо їх немає, то щучка, карпи й карасики. Буває й ікра, але не лососева, а з щуки, не менш смачна. І звичайно пироги: з квасолею, з картоплею, з пшоном, з грибами, з печених буряків, з перекручених груш, змазаних зверху медом для рум'яної шкірки. Ну а моя улюблена справа - це картопляна ковбаса. Її рецепт досить простий, одна морока - добре почистити кишки, але цим у мене дружина займається. Отже, тремо на ручній тертці (тому що на електричній смак не той) картоплю як на деруни, додаємо подрібнену цибулину, солимо і напихаємо товсту свинячу кишку. Пробиваємо голкою, щоб вийшло повітря й ставимо у піч (ну тепер печей майже не лишилось то у духовку та чекаємо, поки зготовиться. Правда таку ковбасу їсти краще не на пісну вечерю, а завтра з шкварками та маринованими огірочками. Мені вона смакує краще навіть ніж м'ясна - пальцем пхана, яку до речі теж готовлю сам і завжди лакомимось нею на Різдво та Паску».

Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!