На Волині суд відмовив повернути «комуністичну» назву вулиці

У Волинському окружному адміністративному суді розглянули справу щодо перейменування вулиці у селі Гірка Полонка Луцького району. Селянам відмовили у повернення їй старої назви.

Про це на своїй сторінці у Facebook написала представник Українського інституту національної пам’яті на Волині Леся Бондарук, - пише Волинське агентство розслідувань.

За її словами, у травні згідно закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів та заборону пропаганди їхньої символіки» у Гіркій Полонці перейменували 4 вулиці – вулиця Вереснева стала Соборності, Жовтнева – Мальовнича, Колгоспна – Волі, Листопадова – Волошкова. Однак голова сільської ради Ніна Симонович та мешканці села довідалися про це у липні.

«А мало б бути так. Із травня по 21 листопада 2015 року голова сільради інформує селян про новий закон і потребу перейменувати згадані вулиці, проводить громадські слухання, люди обирають нові назви і сільрада їх затверджує. Не зробили.

Далі за законом голова сільради мала право протягом трьох місяців з 21 листопада 2015 року по 21 лютого 2016 року одноосібно ухвалити рішення про перейменування вулиць на підставі свого рішення чи поради з мешканцями. Не було нічого подібного.

Від 21 лютого до 22 травня 2016 року повноваження зняти комуністичне маркування з об’єктів топоніміки Волині мав право голова обласної адміністрації Володимир Гунчик. Не всі міські та селищні ради на момент підготовки постанови про перейменування подали пропозиції з новими назвами. Для того, щоб підібрати такі назви, була утворена фахова комісія при обласній держадміністрації, куди увійшли історики, краєзнавці, працівники Волинського краєзнавчого музею, Державного архіву Волинської області, викладачі історичного факультету Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. Було підібрано та погоджено кожну нову назву. Переглянули сотні різних варіантів, врахували безліч різних особливостей, старалися лишити нові назви назавжди. На основі цих рекомендацій була сформована постанова, яку підписав голова ОДА.

А в липні обурені мешканці Гіркої Полонки разом із головою сільради приїхали робити скандал в ОДА з вимогою повернути всі старі назви назад.

Складається таке враження, що Гірка Полонка не за 13 км від Луцька, а на далекому острові без жодних комунікацій та доступу інформації, і живуть там не за Законами України, а як собі хочуть. Але це не так. Нагадаю відому фразу: незнання закону не звільняє від відповідальності. А у даному випадку бачимо ще й злісне ухиляння від виконання закону», – йдеться у повідомленні.

Зрештою, мешканець Гіркої Полонки Андрій Лавренчук, який мешкав у селі раніше на Вересневій, а нині на вулиці Соборності, подав заяву у суд. Його інтереси в суді представляла луцька адвокат Наталія Шептицька, а третьою стороною позивача була Гіркополонківська сільська рада.

Серед позовних вимог – відмінити постанову голови ОДА про перейменування вулиці Вересневої, оскільки на думку позивача і селян, ця назва не містить символіки комуністичного режиму, а походить від назви першого місяця осені. Селян також обурює, що при обранні нових назв не відбулося громадського обговорення. Також у суд подали звернення мешканців села повернути решту змінених назв, мовляв, «мешканці асоціюють їх виключно з назвами місяців».

«Перше судове засідання 8 грудня 2016 року було перенесене у зв’язку з потребою зібрати потрібні документи. На друге засідання 20 грудня в якості свідка була запрошена представник на Волині Українського інституту національної пам’яті Леся Бондарук, тобто я. На прохання судді та відповідачів я пояснила процедуру перейменування. А також повідомила, що відповідно до пп. «є» п. 4 ч. 1 ст. 1 вказаного Закону, назви вулиць Вереснева та похідні від цієї назви на території населених пунктів Волинської області, пов’язані зі встановленням радянської влади на території України або в окремих адміністративно-територіальних одиницях, отже містять символіку комуністичного тоталітарного режиму і підпадають під обмеження, встановлені Законом.

Досить дивним було запитання адвоката про потребу додаткових методичних роз’яснень від УІНП на пояснення тих положень закону, які не потребують роз’яснень, бо є достатньо чіткими. Дивно, коли юрист не може сприймати текст закону, а просить йому його пояснити. Її подальша риторика була емоційно неврівноваженою: замість юридичних аргументів звучали фрази про те, що «людей ламають об коліно» та подібна експресивна лексика. Іноді звучали навіть нотки істерики, особливо коли адвокат намагалася переконати, що асоціації людей, що звернулися повернути комуністичні назви, важливіші. Навіть за виконання норм закону? А ще колись пані Шептицька працювала суддею Луцького міськрайонного суду», – зауважила представник Інституту національної пам’яті.

Вислухавши всі аргументи, перечитавши всі надані документи, суддя Волинського окружного адміністративного суду Володимир Ковальчук ухвалив відмовити позивачу у позові.

За словами Лесі Бондарук, деякі голови сільрад ховають інформацію про комуністичні назви вулиць, які досі не перейменували.
Зокрема, у селі Копачівка Рожищенського району також вимагають повернути назву вулиці Жовтнева.

«Особливо їм у цьому допомагає депутат обласної ради Анатолій Грицюк, який колись працював головою колгоспу. Не виключено, що будемо бачитися у новому суді. І впевнена, що виграємо його. Бо знову нагадую, що перед законом усі рівні й усі мають їх виконувати.
Прошу небайдужих мешканців волинських сіл і міст простежити за виконанням декомунізації й вимагати від місцевої влади перейменування назв топоніміки, що містять пропаганду комуністичної символіки», – наголосила жінка.


Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!