Луцьку міську раду визнали «найпублічнішою»

У 2016 році за результатами моніторингу публічності міських рад в Україні Луцька міська рада набрала 79% – найвищий показник серед обласних центрів. Другу позицію зайняв Івано-Франківськ, а третю – Київ.

Про це розповів представник «ОПОРи» та Центру політичного аналізу і виборчого консалтингу Дмитро Безвербний під час прес-конференції у середу, 21 грудня.

Зокрема, за показником публічності депутатів, Луцьк набрав 71%, виконавчих органів – 84%, міського голови – 82%. Інформацію для моніторингу шукали через подання та опрацювання відповідей на інформаційні запити, аналіз контенту офіційних веб-сайтів та друкованих видань муніципалітетів, візити в муніципалітети, проведення експериментів і безпосереднього спостереження за роботою органів та посадових осіб, аналіз нормативно-правових актів. А міські ради оцінювали на основі відкритості, прозорості та підзвітності.

У категорії «міський голова» оцінювали прозорість діяльності міського голови та реалізації ним своїх повноважень, оприлюднення програмних та нормативних документів, відкритість міського голови у взаємодії з громадськістю, підзвітність міського голови.

У категорії «депутати»: прозорість персонального складу, структури та реалізації повноважень, прозорість роботи ради, оприлюднення нормативно-правових актів та іншої документації, відкритість представницького органу та залучення громади до процесу прийняття рішень, підзвітність депутатського корпусу міської ради.

Зокрема станом на 21 грудня прозвітували на сайті 30 депутатів: 3 – з «Народного контролю», 4 – з «Батьківщини», 4 – з «Самопомочі», 4 із 5 – зі «Свободи», 4 із 7 – із «Солідарності», 10 із 15 – з «Укропу». Натомість жоден депутат із «Радикальної партії Олега Ляшка» не надав звіт.

У категорії «виконавчі органи»: прозорість структури та повноважень виконавчих органів, оприлюднення нормативно-правових актів та іншої документації виконавчих органів, відкритість виконавчих органів та забезпечення участі громадськості, доступність адміністративних послуг, підзвітність виконавчих органів.

Серед негативних моментів Дмитро Безвербний відзначає відсутність окремого процесу реєстрації ініціативних груп на зустрічі із міським головою, протоколів засідань конкурсних комісій на сайті, малу кількість годин прийому міського голови, недостатню кількість громадських слухань і відсутність всіх контактів депутатів.

Секретар міської ради Юлія Вусенко подякувала за таку відзнаку та пообіцяла врахувати всі зауваження за результатами моніторингу, щоб «виправитися» до наступного року. Зокрема вона обіцяє доповнювати інформацію про депутатів та їхні номери телефонів, а також забезпечити наступного року трансляції засідань постійних комісій.

Депутат Павло Данильчук та громадський активіст Михайло Наход вважають, що варто оновити сайт міської ради, адже часто важко знайти інформацію про поректи рішень, розпорядження міського голови, інформацію про результати закупівель тощо. Також Данильчук відзначає, що в результатах моніторингу несправедливо не врахували ті громадські обговорення, які ініціювали депутати, зокрема і він сам. Нинішнє скликання Луцької міськради все ж прозоріше і відкритіше, ніж попереднє, – вважає депутат.

Громадський активіст Михайло Шелеп відзначив, що в Луцьку виконком працює прозоріше та відкритіше, ніж у багатьох містах. Також позитивним моментом є відкрита конкурсна процедура призначення керівників комунальних підприємств, врахування ініціатив громадськості. Проте він вважає, що моніторинг зосереджений на кількісних, а не на якісних показниках. Тобто, є передбачені процедури громадських слухань та петицій, які на практиці можуть бути «мертвими».



Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!