На Волині корупційні оборудки можуть сховати від журналістів в архіві

На Волині державний архів не надає на інформаційні запити від журналістів копії земельних рішень органів місцевого самоврядування.

Про це повідомляє Четверта влада.

Чималого резонансу наробило повідомлення про житлово-будівельний кооператив у селі Лище поблизу Луцька, де оселилося багато представників влади та правоохоронних органів. Землю під їхніми будинками роздавали у 2006-2007 роках рішеннями Лищенської сільської ради. Згодом рішення органу місцевого самоврядування були спрямовані на зберігання до архівного відділу Луцької РДА. Однак, звідти копії документів отримати неможливо.

Подібна ситуація із документами стосовно земельних ділянок голови Апеляційного суду Волинської області Петра Філюка чи голови Луцької РДА Ігоря Ярмольського.

Водночас Закон України «Про доступ до публічної інформації» прямо вказує, що рішення та прийняті нормативно-правові акти органів місцевого самоврядування повинні оприлюднюватися.

У всіх своїх відписках архівний відділ Луцької райдержадміністрації посилається на Закони України «Про Національний архівний фонд та архівні установи», «Про звернення громадян» та «Про інформацію».

Зокрема архіваріус Луцької РДА Зоя Сидорук вважає, що згідно з частиною 4 статті 16 Закону України «Про Національний архівний фонд та архівні установи» встановлено обмеження на 75 років від часу створення документів, на документи, що містять конфіденційну інформацію про особу, а також створюють загрозу для життя чи недоторканості житла громадян.

Раніше цього строку, за законом, доступ здійснюється з дозволу громадянина, права і інтереси якого можуть бути порушені, або спадкоємців. Оскільки ж такі дозволи люди, яким виділялися землі не надали, то й рішень органу місцевого самоврядування архів не надає.

«Доступ до інформації, яка міститься в архівних документах, здійснюється згідно законів України «Про Національний архівний фонд та архівні установи», «Про звернення громадян» та «Про інформацію», – пишуть у відповідях із архіву, не беручи до уваги Закон України «Про доступ до публічної інформації», який каже, що інформація про розпорядження комунальним майном є публічною.

Журналісти звернулися до Уповноваженого Верховної Ради з прав людини стосовно обмеження доступу до рішень однієї з сільських рад. Звідти скаргу переслали в Луцьке відділення поліції. Однак, в результаті проведеної перевірки поліцейські «не виявили об’єктивних відомостей про ознаки вчинення кримінального чи адміністративного правопорушення» з боку працівників архіву.

Таким чином, і на практиці підтверджується, що жоден громадянин не може дізнатися, кому органи місцевого самоврядування розподілили і безоплатно віддали під приватизацію комунальну землю та й будь-яке інше майно, якщо відповідні документи уже потрапили до архівних установ.


Медіа-юрист Інституту розвитку регіональної преси, адвокат Людмила Опришко зазначила: «Дійсно, існує дуже велика проблема із доступом до інформації, яка має велике суспільне значення і міститься в документах, переданих до архіву. Це пояснюється тим, що частина 5 статті 22 Закону України «Про Національний архівний фонд та архівні установи» передбачає, що «доступ до інформації, якою володіють архівні установи та яка не міститься в архівних документах, здійснюється відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації».

Опришко каже, що керуючись логікою «архівного» закону, деякі архівні установи відносять рішення про виділення земельних ділянок та інші рішення про передачу комунального майна у власність до конфіденційної інформації (оскільки в рішеннях зазначені імена конкретних осіб) і наполягають на тому, що ця інформація та копії документів можуть надаватись лише через 75 років після їх прийняття або за згодою осіб, яких вони стосуються.

«З точки зору інтересів суспільства – це недопустимо! Це пряма дорога до захисту та приховування корупційних схем. І, як показує практика, цей механізм вже активно працює на захист недобросовісних чиновників», – каже Людмила Опришко.

«Відповідь Архівного відділу Луцької РДА порушує Закон України «Про доступ до публічної інформації» та засади антикорупційної політики. Адже інформація та документи, пов`язані із передачею комунального майна іншій особі мають велике суспільне значення, а тому обмежувати доступ до них заборонено (частина 5 статті 6, пункт 4 частини 2 статті 13 зазначеного Закону)», – додає медіа-юрист.

Такі відомості не відносяться до конфіденційної інформації, що прямо зазначено в законі. І це зрозуміло, адже повинен існувати контроль громади за розподілом спільного майна. Інакше не уникнути зловживань з боку місцевої влади та її незаконного збагачення.

Рішення сільських рад про виділення землі мають особливе значення. Адже цей ресурс є дуже обмеженим і дорогим. Крім того, переважну більшість земельних ділянок місцеві ради надавали та і зараз передають на безоплатній основі. А тому відомості про це повинні бути доступними для кожного бажаючого.

«Існуючу проблему потрібно вирішувати і якомога скоріше. Одним із шляхів її подолання є внесення змін до законодавства і приведення Закону України «Про Національний архівний фонд та архівні установи» у відповідність до Закону України «Про доступ до публічної інформації». Зазначений нормативний акт необхідно зробити таким, що б він відповідав сучасним потребам суспільства і не створював зону безпеки для корупціонерів», – вважає Людмила Опришко.
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!