Волинський журналіст описав, як діють телефонні шахраї

Аби не стати жертвою шахраїв, слід бути обачним при телефонних розмовах та не надавати невідомим особам персональних даних.

Про це у блозі на шпальтах Четвертої влади написав волинський журналіст Юрій Горбач.

Журналісту довелося поспілкуватися з телефонними шахраями, тож він на власному прикладі описав, як це відбувається і як можна діяти.

«По-перше, шахраї мають безліч шляхів отримати номер вашого мобільного телефону, більше того – адресу проживання, місце роботи, дату народження і багато інших даних. Це може бути як злив інформації від мобільних операторів, банківських працівників, так і загублені або крадені мобільні телефони із контактними базами, власноруч викладені вами персональні дані у соціальних мережах тощо», - пише Горбач.

Він зазначив, що дуже рідко справжні банківські працівники телефонують, використовуючи послугу прихованого номера. «Тобто, ваш мобільний не покаже номер, з якого до вас телефонують. Зауважу, що у більшості мобільних операторів це – окрема послуга і вона платна. Тому коли телефонують із «прихованого» номера це вже ознака того, що ваш співрозмовник не хоче, щоб ви могли до нього перетелефонувати», - йдеться у блозі.

Не завжди шахраї можуть знати назву банку, в якому жертва має рахунок. «Принаймні, так було у моїй ситуації. Розберемо розмову по частинах», - зазначив Горбач.

Отже, спілкування журналіста і шахрая:

– Доброго дня. Здравствуйте, – каже співрозмовник із прихованого номера.

– Доброго дня.

– Вас беспокоит служба безопасности банка. Фамилия моя Кравченко Денис Викторович, – представляється співрозмовник.

І тут варто звернути увагу на представлення співрозмовника. Він не вживає чіткої назви своєї посади, не називає назви банку, який представляє. Його прізвище, ім’я і по-батькові зазвичай легко запам’ятовується, бо досить популярне

По-третє, у шахраїв зазвичай немає всіх необхідних даних для того, щоб вкрасти гроші. Їхній дзвінок – підтвердження цьому. Тому співрозмовник намагатиметься виманити якомога більше інформації.

– Ваш номер проходит у нас в базе данных как основной финансовый для идентификации ваших данных. Представтесь, пожалуйста, – продовжує розмову співрозмовник.

– А для чого вам?

– Нам надо пройти идентификацию по вашим картам и поставить ваши карты на защиту, – розповідає шахрай.

Якщо це справжній представник банку, то він має абсолютно усі персональні дані вказані при відкритті рахунку і доступ до карт. Щоби упевнитися, що телефонує шахрай, не треба боятися ставити уточнюючі питання.

Якщо це дійсно шахрай, то він розповідатиме якусь байку про те, що рахунки потребують додаткового захисту, або ж у них відбувається якийсь міфічний переоблік.

– Ви ж бачите всю інформацію, якщо ви представник банку.

– Да, но мы ж можем и заблокировать ваши карты, понимаете. Может быть вы являетесь вторым или третьим лицом, – співрозмовник починає говорити не так впевнено, як до цього.

Для чого банку блокувати картки? Чи може банк таке робити без належних на те підстав (звернення правоохоронних органів, наприклад)? Це ті питання, які слід поставити собі після таких слів шахрая. І що це за нісенітниця про другу і третю особу? На початку, варто нагададати, «представник банку» впевнено говорив, що номер внесений у їхню «базу» і прив’язаний до банківських карток.

– В мене два номери і вони обидва мають бути у вашій базі, – триває розмова.

– Та при чем здесь номер. Номер нам выдала система. Сейчас нам с вами надо пройти идентификацию и подключить ваши карты на защиту, – про який саме захист йдеться співрозмовник не каже. І не скаже, бо це вимисел.

– Що це за захист?

– Дополнительная защита. Сейчас очень тяжелое положение в стране. Мы подключаем к картам наших клиентов дополнительную защиту, – каже співрозмовник.

А до чого стан в країні до електронної системи ідентифікації? До слова, зараз в окремих банків вона на досить пристойному рівні.

– Якщо ви отримали номер, то бачите і прізвище, ім’я та по-батькові.

– Нам система выдала номер. Нам, чтобы с вами пройти идентификацию, надо внести ваши данные в компьютер. Потом система обрабатывает ваши данные, сопоставляет с теми данными, которые находятся в нас в базе данных и высылает вам на номер смс-сообщение, если вы являетесь владельцем карты, – от і розповів увесь секрет співрозмовник, по голосу якого вже чути нервовість.

– А далі що?

– Мы подключаем вашу карту на защиту, на дополнительную.

Простіше кажучи, шахрай сидить за комп’ютером і чекає, поки йому продиктують усі потрібні дані, щоб ідентифікуватися в електронній системі банкінгу і просто вкрасти гроші. Питання про прізвище, ім’я по-батькові може бути відволікаюче. Далі співрозмовник в процесі розмови виманить назву банку, номер карток, а з допомогою коду, який йому продиктують із смс остаточно зайде в систему е-банкінгу і всі гроші стануть в його розпорядженні.

– То що, вам треба прізвище, ім’я по-батькові?

– Да, конечно.

– Горбач Юрій Анатолійович, – із цими даними шахраї не зможуть нічого зробити. Швидше за все, ці дані у них є, але співрозмовник робить вигляд, що вносить дані у систему.

– Скажите, пожалуйста, какие карточки нашего банка вы открывали, – питає далі співрозмовник.

– Ви ж маєте бачити це, – казати, які картки відкривали ще безпечно, але не бажано.

– Значить так, мы блокируем ваши карты, которые привязаны к этому мобильному номеру телефона на 60 банковских дней. С начислением пени в размере 102 гривны 97 копеек ежедневно. По окончанию 60 дней <тут кілька нерозбірливих слів> сумму в 6 тысяч 380 гривен. Вам все понятно? – в процесі розмови, насправді, після першого речення можна розчути лише суми.

З допомогою такого прийому, шахраї все ж сподіваються, що ніхто не захоче платити банку зайві гроші і далі розмова буде «слухняна». Після першого речення решту його слів розібрати важко, він «ковтає» деякі слова, але чітко називає суми і перепитує чи все зрозуміло.

– В яке відділення банку скажіть мені звернутися?

– Всего вам доброго, до свидания. Вам понятно все? – на цьому зв’язок обривається.

«Після такої розмови, варто звернутися до відділення банку і попросити, щоб вони повідомили вам номер, з якого вам телефонували. В окремих операторів це можна зробити дистанційно через сайт мобільного оператора. Із відомим вам номером шахрая варто звернутися до правоохоронних органів, зазвичай у місцевий відділ поліції. В заяві слід зазначити як представився співрозмовник, навіть якщо це не справжнє ім’я, і максимально детально викласти розмову. Цілком ймовірно, що якщо навіть ви не купилися на вимоги шахраїв, вони могли завдати шкоди комусь іншому», - наголосив Юрій Горбач.

Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!