Мер Ковеля показав досягнення міста за рік

Міський голова Ковеля показав десятку закладів та об’єктів міста, де за рік роботи його команді вдалося зробити найбільше.

Із ними журналістів знайомили в рамка прес-туру від обласного осередку ВО «Батьківщина» 2 грудня.

Розпочався він із міської ради. У 2016 році ковельські депутати вже можуть голосувати картками, а не підніманням рук, як раніше. Все це завдяки «переїзду» сесій міської ради у менший та сучасніший зал та закупівлю відповідної системи «Віче». На сертифіковане обладнання витратили близько 1,5 мільйона гривень.

Натомість стару велику залу планують розділити на два поверхи та розширити за рахунок цього Центр надання адмінпослуг.

У ковельському ЦНАПі з 1 січня прийняли більше 56 тисяч клієнтів. В результаті до бюджету надійшло близько 11 мільйонів гривень. Як розповідає начальник Центру Тетяна Солодун, тільки за рахунок реєстрації нерухомого майдан вдалося заробити 230 тисяч. За цією послугою звертаються не тільки ковельчани, але й жителі інших міст та районів. Для зручності відвідувачів запровадили електрону чергу, а зону видачі документів відділили від зони прийняття заяв.



Відновлений архів

У підвалі міської ради, де раніше був склад непотрібних речей, вдалося зробити ремонт, встановити потужну вентиляцію та облаштувати архів. За словами Олега Кіндера, для підтримання нормального клімату і зберігання документів довелося закупити найсучасніше обладнання. Адже на початках із повітря за годину «вибирали» відро води.

Поруч із сховищами документів досі стоять полиці із томами «Радянської енциклопедії», творчості Леніна та інші радянські книги. Це те, що раніше зберігалося у підвалах міської ради, але так і не передане у бібліотеки.



Скандальний чиновник та допомога бійцям АТО

Не оминув Олег Кіндер і питання про висловлювання його підлеглого – начальника управління комунального господарства міськради Олександра Балака. Нагадаємо, за словами активістів, він під час засідання топонімічної комісії щодо перейменування вулиць був проти перейменування вулиці Ватутіна на вулицю імені загиблого бійця Володимира Кияна. Чиновник нібито заявив: ««Ну, був такий Киян, ну воював, ну загинув, і що він зробив такого визначного, щоб назвати вулицю його іменем?». Олег Кіндер каже, що одразу після засідання викликав до себе Балака, щоб запитати про такі висловлювання. «Він заявив, що казав це, але не такими словами», - розповідає Кіндер.

Тим не менш, на своїй посаді Балак не залишиться. За словами Олега Кіндера, він відпрацьовує свої два тижні відповідно до Кодексу законів про працю, передає матеріальні цінності та 7 грудня чиновнику «подякують за роботу».

Міський голова розповідає, що нині іменами загиблих бійців називають нові вулиці міста. Також у Ковелі вже надали квартири всім родинам загиблих бійців. Зважаючи на те, що місто має більшу площу. Ніж обласний центр – Луцьк, тут знайшлося місце для 360 ділянок, які дали бійцям АТО. Дозвіл на будівництво поки мають близько 170 їх власників, але цю проблему обіцяють вирішити після вирішення проблем із внесенням змін у генеральний план.



Відремонтований ПУМ

У ковельському Палаці учнівської молоді займаються 1134 учні у 57 групах. За рік тут вдалося відремонтувати актовий зал, коридор, роздягальні - розповідає директор Тетяна Середюк. Під час відвідин закладу вдалося подивитися на репетицію зразкового колективу ПУМ – «Барвінок».

За словами Середюк, міська влада не тільки «тримає на плаву» заклад, але і допомагає йому щороку розвиватися та зацікавлювати дітей новими гуртками та напрямками.



Пам’ятник Борцям за Волю України

Лише із четвертого разу вдалося погодити із громадськими організаціями, волонтерами та родинами загиблих бійців пам’ятник «Борцям за волю України», що у центральному парку Ковеля, - розповідає заступник міського голови Ігор Прокопів. Встановили його за підтримки фонду Степана Івахіва «Патріоти Волині» та відкрили на День Незалежності. Пам’ятник встановлений саме на цьому місці, бо тут свого часу встановили перший прапор Незалежної України у 1991 році.

За словами Прокопіва, у такому проекті є мотиви Майдану та війни на сході: «Навіть люди, які були противниками пам’ятника, цю ідею підтримали. Дуже толерантно і патріотично. Але все одно зараз є дискусії. От в нас зараз Стела слави перенесена до Меморіалу слави, хоча раніше була тут. Громадські організації, які працюють із учасниками війни та родинами, попросили до закінчення війни не будувати пам’ятник».

Довелося згадати і про сумне: на День міста у Ковелі встановили шафку для обміну книгами. Проте, за словами Олега Кіндера, до грудня книги зникли, а конструкцію побили самі ж ковельчани.

«Мені сумно і соромно за наших мешканців. При відкриті все було гарно. Але за певний час і двері повиламували, і побили скло, і книжки десь ділися. І тут справа не в тому, щоб поставити відео нагляд і міліціонера. Ми повинні себе «перебудувати», щоб були українцями в серці та в голові», - коментує Кіндер.



Комфортна сцена

Раніше у центральному парку Ковеля були дерев’яні лавки та сцена, зроблена ще за радянських часі. Проте все це не створювало умов для нормальних виступів колективів та комфорту глядачів.

«Ми бачили танцювальні класи, часто спілкуємося із дітьми, батьками, викладачами. Від них були зауваження, що сцена відкрита, немає де переодягнутися, немає туалету та і самі конструкції вже старі. Тому ми вирішили зробити із опаленням, туалетами, роздягальнями. У цьому році ми запланували на 1,5 мільйона «коробку», - каже Олег Кіндер.

За його словами, цей етап будівництва планують завершити до Нового року.



Найбільше на Волині – ковельське МТМО

Як розповідає головний лікар Ковельского міськрайонного територіального медичного об’єднання Олег Самчук, вони у Ковелі та Ковельському районі обслуговують 110 тисяч жителів і близько 600-700 тисяч жителів прилеглих районів та міст: Ратнівщини, Маневиччини, Камінь-Каширщини, Рожища, Нововолинська, Любомля, Шацька.

До нього входить районна лікарня, другий в області за потужністю пологовий будинок, дитяча поліклініка, «доросла» поліклініка на 2 корпуси, центр первинної медико-санітарної допомоги, 72 ФАПи і Голобська дільнична лікарня. Загалом тут працюють 1777 людей.

За словами Самука, їх МТМО найзабезпеченіше на районному рівні не тільки на Волині, а й в Україні, адже тут є МРТ-апарат, сучасний комп’ютерний томограф, апарат томографії, нейроміограф, оснащене сучасним обладнанням хірургічне відділення,

У пологовому будинку приймають 2,5 тисячі пологів на рік, якщо у Володимирі-Волинському та Нововолинську - 800-900 пологів. Щоб рятувати дітей, для МТМО у 2015-у закупили спеціальний апарат для забезпечення дихання новонароджених. Також за рахунок міського бюджету оновили перше пологове відділення, відділення жіночої консультації, відремонтували дахи у корпусах, поклали бруківку за рахунок спонсорів та бюджету.



У 2016 році оновили хірургічне відділення. На це з міського бюджету виділили понад 568 тисяч гривень. За них провели ремонт, відкрили операційну для офтальмологів та отоларингологів, забезпечили умови для ендоскопічного та лапароскопічного проведення операцій.

За кілька тижнів планують відкрити приймальне відділення із належними умовами для працівників та пацієнтів, реанімаційною та діагностичною палатою. Для швидшого встановлення діагнозу закупили сучасний УЗД-апарат із додатковими функціями та високою роздільною здатністю. Також у МТМО запроваджують електронний обіг документів, щоб лікування та обмін інформацією між лікарями та персоналом були зручнішими.

Олег Кіндер розповідає, що у 2015 році вдалося відкрити перший невеликий гуртожиток для працівників МТМО, аби забезпечити їх житлом та «втримати» тут спеціалістів. Нині вже забезпечили 18 лікарів із їхніми сім’ями службовим житлом із «євроремонтом». Тому у Ковель вдається залучати спеціалістів із Турійська, Нововолинська, Старої Вижівки. Наступного року планують продовжити облаштовувати службове житло для лікарів та медсестер.

Проте у фінансуванні закладу не обходиться без проблем. «У Турійську було закрите пологове відділення чи будинок 6 чи 7 років тому. Прийняття пологів передали на місто Ковель. Ми їх приймаємо, але медичну субвенцію, яка на це виділена, Турійськ відмовляється передавати. Ціна питання – близько 850 тисяч на рік», - розповідає міський голова.

Загалом же щороку Ковельське МТМО надає послуги жителям інших районів та міст, не забезпечене субвенцією, на 6 мільйонів гривень. Це водночас дає авторитет об’єднанню але і обтяжує міський бюджет. Також у 2016 році Ковелю не додали 9 мільйонів гривень медичної субвенції, які довелося компенсувати із міського бюджету. ще 2,5 мільйона додали на підвищення зарплат працівникам.

Також у 2015 році планували прийняти до Ковельського МТМО до 60% працівників скандально відомої Ковельської залізничної лікарні. Проте, за словами Кіндера, їх так і не допустили до інвентаризації майна закладу та не дозволили зустрітися із колективом. А пізніше у цю справу «втрутилася політика». Нині після рішення обласної ради про те, що там має бути хоспіс, приймати та опікуватися роботою закладу має «область», натомість наразі «проблему заговорили».



Економна котельня

Як розповідає Олег Кіндер, ризик замерзання старої котельні 60-х років від морозу більше 20 градусів, а також поступове відключення котельні заводу «Ковельсільмаш» змусило їх менше, ніж за рік, облаштувати нову котельню із сучасною апаратурою. За словами начальника «Ковельтепла» Володимира Бойка, такі котли втричі ефективніші за радянські та має потужність 18 мегават.

Обладнання брали у лізинг, проте його вже вдалося виплатити і в кілька разів окупити вартість котлів, - переконаний Бойко. Тепер нова котельня обігріває та дає гарячу воду всьому району «Ковельсільмаш», де живуть 24 тисячі людей.

В рамках залучення державних коштів на енергоощадні заходи у Ковелі встановили також 10 котлів на альтернативному паливі – 9 змішаних (тверде паливо і газ) та 1 лише на твердому паливі. Загалом їх потужність – 20 мегават. Котельню біля «Ковельсільмаш» зробили на газу тому. Що поруч житлові будинки, садочки і школа, тому ставити тут твердопаливні котли не можна.

Також вже встановили когенраційну установку, яка може продукувати більше 10 кіловат електроенергії в годину та забезпечувати котельню й подавати через відповідні мережі на інші котельні. Її планують запустити в першій декаді грудня.

Ще Володимир Бойко розповідає, що 99% будинків міста мають теплові лічильники за кошти міського бюджету та державної інвестиційної програми. Також встановлюють лічильники на гарячу воду за кошти міського бюджету.

А Олег Кіндер прокоментував нещодавній скандал щодо будівництва електростанції біля «Ковельсільмашу». За словами міського голови, «окремі журналісти» свідомо ич несвідомо поширили інформацію, що продукувати енергію на майбутній електростанції мають із спалювання сміття, хоча це технічно неможливо. Він переконує, що насправді із іншого боку «Ковельсільмашу» таки буде електростанція, яка працюватиме на енергетичній лозі. Для неї вже замовили американське обладнання.

Схожа історія була із планами будувати сміттєпереробний завод біля міста, - пригадує Кіндер.

«Одна із ізраїльських компаній вийшла із пропозицією внести свої інвестиції для будівництва сміттєпереробного, а не сміттєспалювального заводу. Але політичний аспект втрутився. Ми не могли подумати, що політика стане на заваді виділення земельної ділянки. Інформація перекручувалася, почалися мітинги. Компанія навіть пропонувала 3 людей повезти в Тель-Авів, де серед міста стоїть такий сміттєпереробний завод, щоб люди переконалися, що їм неправда доноситься.

Але процедурно ми не зуміли домовитися з інвесторами. Інвестори мали в Україні в банках 20 мільйонів євро, але коли вони побачили всі ці мітинги, вирішили чекати. Потім почався Майдан та інші моменти. На даному етапі питання закрите. І мені найбільш образливо, що ці всі акції робив сьогоднішній заступник губернатора Кошарук, який сьогодні відповідає за будівництво таких заводів та полігони у нашому регіоні», - розповідає міський голова.



Центр реабілітації дітей-інвалідів

У Ковельському центрі реабілітації дітей-інвалідів за підтримки з міського бюджету масажну кімнату, облаштували сенсорну кімнату, проводять заняття за системою Монтрессорі та використовують багато інших методик. За словами очільниці Центру Марії Кисляк, вони у 2015 та 2016 роках виграли грант на конкурсі міських ініціатив та змогли разом залучити 75 тисяч гривень на додаткове обладнання для навчання та реабілітації особливих діток.

Нині тривають переговори із обласним реабілітаційним центром, який тримає але фактично не використовує другий поверх приміщення (на першому розташований ковельський). Якщо вдасться переконати обласне керівництво, із дітей планують додатково створити стаціонарну групу.



Садочок №14

Прикладом успішної співпраці міської ради та народного депутата Степана Івахіва стало відновлення дитячого садочка №14. Раніше в приміщенні були кабінети під БТІ, перукарні, офіси. Деякі були зовсім закинуті. Проте у 2015 році вдалося відкрити перші 4 групи, а у 2014 – ще 4. Тепер у ДНЗ – 216 вихованців, - розповідає завідувачка Олена Бойчук. Загалом на відродження закладу витратили близько 10 мільйонів із міського бюджету.

Нині за кошти субвенції, які «вибив» Степан Івахів, ремонтують фасад закладу. А всередині облаштували санвузли, спортзал, коридори, кімнати для груп. Незабаром планують облаштовувати «альпіністську стінку», - анонсує Олена Бойчук.



Футбольний центр «Ковель-Волинь»

Однією із найуспішніших спортивних ініціатив міста за останні роки стало відродження футбольного центру «Ковель-Волинь» з ініціативи Романа Лиса та його батька. Особливим успіхом у 2016 році стало облаштування двох футбольних полів замість кущів, за які довелося «воювати» із мешканцями прилеглих котеджів.

«Коли ми починали, ніхто не вірив. Люди казали, що тут будуть хати строїти. Зараз зробили 2 поля, паркан, окультурили територію. В нас колектив невеликий, але ми живемо цим об’єктом», - каже Роман. За його словами, сході поля найближче – аж у ФК «Карпати». На Волині та Рівненщині більше такого немає. Зараз на території 7,2 гектара поки 2 футбольних поля, але наступного року базу для тренувань планують розширювати.

Також відновили і приміщення центру. За кошти із міського бюджету замінили покриття футбольного поля, утеплили приміщення, відновили роздягальню, тренажерний зал тощо.

Зараз тут займаються близько 44 дітей із дитячо-юнацької школи та власне футбольного центру «Ковель-Волинь». І вихованці закладу мають успіхи. Так, різних кубків та нагороди вже стільки, що «зайві» доводиться ставити у тренерському кабінеті. Діти їздять на ігри та перемагають у Польщі, Німеччині, Білорусі та Іспанії.


Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!