На базі луцького вишу хочу створити центр дослідження Волинської трагедії
Науковці, громадські активісти та політики спільно звернулися до Верховної Ради, Кабміну та президента із закликом забезпечити фінансування для робочої групи на базі Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки, що буде досліджувати тему Волинської трагедії.
Спільне звернення ухвалили під час всеукраїнської науково-практичної конференції «Українсько-польський конфлікт в роки Другої світової війни у оцінках науковців та громадськості: український дискурс» у п’ятницю, 15 листопада.
За словами декана історичного факультету СНУ Анатолія Шваба, наукові заходи на цю тему вже не вперше відбуваються в університеті, а цьогоріч конференцію підтримав волинський нардеп Ігор Гузь.
Як відзначив депутат, за останній рік у Польщі було чимало антиукраїнських інцидентів, проте альтернативи встановленню та підтриманню добросусідських відносин немає. Зокрема він нагадав про скандальну резолюцію польського Сейму та Сенату, фільм "Волинь", руйнування могил вояків УПА.
«Волинська трагедія - це уділ істориків, політологів, інших дослідників, але не політиків. Українській та польській спільноті непотрібно це питання піднімати на рівень Сейму, Верховної Ради, політичних рухів. Це нічого не дало, окрім погіршення ситуації. Але, з іншого боку, я не підтримую тих колег-парламентарів, які говорять, що нам не можна відповідати. Не ми починали цю ситуацію в цьому році. Але ми зобов’язані давати гідну і жорстку оцінку. Було зареєстровано кілька постанов… І була підтримана постанова Андрія Парубія, яка давала оцінку достатньо жорстку, але не переходила певну межу… Але разом із тим я не бачу особисто, як політик, громадян, як волинянин іншого варіанту, ніж добросусідські стосунки. Саме сьогодні моя команда вже вирушила до Грубешова. Ми веземо 6 сільських рад та громад мого округу підписувати угоди із польськими гмінами. Немає іншого виходу, як переконати польських колег бути нашими промоутерами при вступі в ЄС та НАТО», - відзначив Гузь у вступній промові.
До панельних дискусій під час конференції долучилися історики Юрій Макар, Володимир Комар, Микола Кучерепа, Юрій Крамар, Леонід Зашкільняк, Богдан Гудь, Володимир Трофимович, Олег Ленартович, Ярослав Шабала, Оксана Каліщук, Сергій Годлевський та інші.
За підсумками конференції учасники прийняли спільне звернення до ВРУ, Кабміну та президента із проханням забезпечити державне фінансування робочої групи у Східноєвропейському національному університеті імені Лесі Українки, яка досліджуватиме інформацію про жертв польсько-українського конфлікту 40-х років ХХ століття. Також у зверненні йдеться про необхідність розробки державної комплексної програми наукових досліджень проблеми українсько-польських взаємин періоду Другої світової війни.
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!
Спільне звернення ухвалили під час всеукраїнської науково-практичної конференції «Українсько-польський конфлікт в роки Другої світової війни у оцінках науковців та громадськості: український дискурс» у п’ятницю, 15 листопада.
За словами декана історичного факультету СНУ Анатолія Шваба, наукові заходи на цю тему вже не вперше відбуваються в університеті, а цьогоріч конференцію підтримав волинський нардеп Ігор Гузь.
Як відзначив депутат, за останній рік у Польщі було чимало антиукраїнських інцидентів, проте альтернативи встановленню та підтриманню добросусідських відносин немає. Зокрема він нагадав про скандальну резолюцію польського Сейму та Сенату, фільм "Волинь", руйнування могил вояків УПА.
«Волинська трагедія - це уділ істориків, політологів, інших дослідників, але не політиків. Українській та польській спільноті непотрібно це питання піднімати на рівень Сейму, Верховної Ради, політичних рухів. Це нічого не дало, окрім погіршення ситуації. Але, з іншого боку, я не підтримую тих колег-парламентарів, які говорять, що нам не можна відповідати. Не ми починали цю ситуацію в цьому році. Але ми зобов’язані давати гідну і жорстку оцінку. Було зареєстровано кілька постанов… І була підтримана постанова Андрія Парубія, яка давала оцінку достатньо жорстку, але не переходила певну межу… Але разом із тим я не бачу особисто, як політик, громадян, як волинянин іншого варіанту, ніж добросусідські стосунки. Саме сьогодні моя команда вже вирушила до Грубешова. Ми веземо 6 сільських рад та громад мого округу підписувати угоди із польськими гмінами. Немає іншого виходу, як переконати польських колег бути нашими промоутерами при вступі в ЄС та НАТО», - відзначив Гузь у вступній промові.
До панельних дискусій під час конференції долучилися історики Юрій Макар, Володимир Комар, Микола Кучерепа, Юрій Крамар, Леонід Зашкільняк, Богдан Гудь, Володимир Трофимович, Олег Ленартович, Ярослав Шабала, Оксана Каліщук, Сергій Годлевський та інші.
За підсумками конференції учасники прийняли спільне звернення до ВРУ, Кабміну та президента із проханням забезпечити державне фінансування робочої групи у Східноєвропейському національному університеті імені Лесі Українки, яка досліджуватиме інформацію про жертв польсько-українського конфлікту 40-х років ХХ століття. Також у зверненні йдеться про необхідність розробки державної комплексної програми наукових досліджень проблеми українсько-польських взаємин періоду Другої світової війни.
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
Коментарі 1
Останні новини
Справу луцьких живодерів передали суду
25 листопад, 2016, 20:01
Погода в Луцьку та Волинській області на вихідні, 26 і 27 листопада
25 листопад, 2016, 20:00
На базі луцького вишу хочу створити центр дослідження Волинської трагедії
25 листопад, 2016, 19:55
залишилось, щоб польська сторона політично визнала ці факти , а це вже справа МЗС