Талановиті юні художники з Волині навчаються у халабуді. ФОТО
Роботи талановитих дітей волинського села Журавники виставляються в престижних галереях і відомих музеях. Щоправда, творять вони їх у халабуді на задвірках села.
Про це повідомляє видання День.
Знаменита Школа народного малярства Василя Парахіна розташувалася у споруді, яка перебуває у жахливому стані.
Світлини з цієї будівлі – вражають. Зробив їх фотохудожник Віктор Чухрай, який і сам був вражений.
«У цій хатині мешкала ромська родина, яка залишила по собі тут розруху. І нам її дали. Але я з радістю прийняв і цю халабудину, бо, побачите, ми ще зробимо з неї гарну українську хату», – каже Василь Парахін.
Прийняти такий дар його змусило становище «на пташиних правах», яке студія народного малярства мала всі роки у загальноосвітній школі в Журавниках. Тут виділили кімнатку в шкільній майстерні. Окрім того, не було порозуміння з господарем – вчителем трудового навчання.
У новій хаті Парахін зробив косметичний ремонт: заплатив сільській жінці, яка побілила, вставили ще одне вікно, приятель-коваль виготовив «буржуйку» на зразок тих, які використовували на Майдані: залізна бочка з відведеною трубою.
Про дрова Парахін турбується сам, спалюючи патички зі смітника і доставляючи дрова зі свого хутора. Просив посприяти сільського голову – марно.
Парахін придбав і електрообігрівач, але бракує грошей на оплату за енергію.
А наразі декілька груп дітей навчаються у цих побутових умовах світяться радістю очі. «Малювання – це робота з дитячою душею, а школа нічого для душі не дає», – вважає Василь Парахін.
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!
Про це повідомляє видання День.
Знаменита Школа народного малярства Василя Парахіна розташувалася у споруді, яка перебуває у жахливому стані.
Світлини з цієї будівлі – вражають. Зробив їх фотохудожник Віктор Чухрай, який і сам був вражений.
«У цій хатині мешкала ромська родина, яка залишила по собі тут розруху. І нам її дали. Але я з радістю прийняв і цю халабудину, бо, побачите, ми ще зробимо з неї гарну українську хату», – каже Василь Парахін.
Прийняти такий дар його змусило становище «на пташиних правах», яке студія народного малярства мала всі роки у загальноосвітній школі в Журавниках. Тут виділили кімнатку в шкільній майстерні. Окрім того, не було порозуміння з господарем – вчителем трудового навчання.
У новій хаті Парахін зробив косметичний ремонт: заплатив сільській жінці, яка побілила, вставили ще одне вікно, приятель-коваль виготовив «буржуйку» на зразок тих, які використовували на Майдані: залізна бочка з відведеною трубою.
Про дрова Парахін турбується сам, спалюючи патички зі смітника і доставляючи дрова зі свого хутора. Просив посприяти сільського голову – марно.
Парахін придбав і електрообігрівач, але бракує грошей на оплату за енергію.
А наразі декілька груп дітей навчаються у цих побутових умовах світяться радістю очі. «Малювання – це робота з дитячою душею, а школа нічого для душі не дає», – вважає Василь Парахін.
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
Коментарі 1
хоче "надірватися" на поцрійотичному вихованні. Дайте можливість діткам вчитися малярству!
Останні новини
На Запоріжжі в селі жорстоко вбили матір та її 2-річного сина
03 листопад, 2016, 13:42
Талановиті юні художники з Волині навчаються у халабуді. ФОТО
03 листопад, 2016, 13:32
У Ковелі посилили контроль за військовозобовʼязаними
03 листопад, 2016, 13:10