У Луцьку розповіли, як планують «оживити» громадські слухання

У Луцьку презентували Положення про громадські слухання, згідно із яким до чинного статуту міста пропонують внести низку змін, які стосуються проведення громадських слухань. Пропозиції розробили члени робочої групи з напрацювання змін до статуту територіальної громади Луцька.

Презентація пропонованих змін відбулося 2 листопада.

Під час заходу нагадали, що громадські слухання ‒ право громади, передбачене законодавством. У рамках слухань представники громади можуть зустрічатися із депутатами місцевих рад та органів місцевого самоврядування. У процесі спілкування члени громади можуть порушувати питання та вносити пропозиції щодо питань місцевого значення, які належать до компетенції місцевого самоврядування.

Проте поки громада не часто користується таким інструментом. Причинами є недостатня обізнаність громади, на заваді стає й відсутність чітких механізмів реалізації та розуміння можливостей впливу на органи місцевого самоврядування шляхом слухань.

Тож, представники робочої групи напрацювали низку пропозицій до чинного статуту міста, які стосуються громадських слухань.

По-перше, пропонують розширити коло суб’єктів, які можуть ініціювати обговорення. Поки таке право мають лише міський голова, виконком та міська рада. У напрацьованій пропозиції пропонують додати сюди постійні депутатські комісії, орган самоорганізації населення міста, ОСББ, громадські об’єднання та ініціативні групи членів міської групи.

Більшість уточнень, які пропонують у напрацьованому проекті, стосуються норм, які до цього взагалі не були врегульована в статуті міста. Громадські слухання пропонують розділити на два види ‒ загальноміські і локальні. Розподіл стосуватиметься обсягу проблеми – чи стосується вона усього міста і потребує участі усієї громади, чи питання стосуються лише мешканців відповідних територій.

По-друге, пропонують розширення тематики громадських слухань, зокрема можуть бути винесені будь-які питання місцевого значення. Натомість кількість необхідних підписів для підтримки ініціативи проведення слухань пропонують зменшити із 500 до 200 для загальноміських та 50 для локальних. Також серед напрацювань – встановлення терміну збору підписів ‒ 20 календарних днів.

Передбачили й дії ініціативної групи, у разі якщо місцева рада ігнорує бажання проведення громадських слухань. Для таких ситуацій передбачили принцип мовчазної згоди. Згідно із ним, ініціатор має право провести слухання без розпорядження мера, за умови, якщо ініціатор повністю виконав необхідні процедури (збір підписів тощо), але мер так і не прийняв розпорядження.

Вводяться також підстави відмови місцевою радою у реєстрації ініціативи щодо проведення громадських слухань. Першою причиною може бути неналежність до відання місцевого самоврядування предмету слухань. Другою – якщо суб’єкт, який звертається, не має такого права, третьою – неусунення недоліків, передбачених Положенням.

У пропонованих змінах – перевірка достовірності даних, які подала ініціативна група. Зокрема, перевіряти мають, чи достатня кількість підписів, чи підписи належать членам міської громади, чи всі особи повнолітні та чи підписи зібрані на підписних листах.

«Ми за те, щоби були встановлені рамки для кожної зі сторін процесу», ‒ зазначила член робочої групи Ірина Гайдучик.

Пропонують також встановити відповідальних за складання проектів громадських слухань, якими, згідно з новою редакцією, має стати організаційний комітет. До його складу мають увійти ініціатори слухань, представники громади та органу місцевого самоврядування.

Щодо реагування на результати слухань, за доцільне вважають відрегулювати, яким чином мають враховуватися пропозиції громадських слухань. Пропозицію враховують і визначають конкретні заходи на її виконання, або відхиляють із чітким поясненням причини. Є й проміжний варіант – частково врахувати, тобто, вказати причини рішення та заходи для реалізації частини врахованої пропозиції.

На сайті міськради пропонують ввести рубрику, де чітко будуть структуровані слухання та їхні результати. Таким чином процес хочуть зробити максимально прозорим та публічними.

«Громада ніколи не буде долучатися до обговорень, якщо не знатиме, що вийде з її рішень», ‒ зазначила Гайдучик. Тож, варто зробити так, аби громада могла максимально простежити за виконанням рішень.

Загалом запропоновані зміни викликали невелику полеміку серед учасників зустрічі. До прикладу, екс-мер Луцька Богдан Шиба уточнив, що громадські слухання не можуть бути локальними. Навіть в громадських слуханнях щодо забудови, до прикладу, певної вулиці, можуть брати участь усі жителі міста. Локальні проблеми ж розглядають на загальних зборах. За словами Шиби, закон передбачає ці моменти.

Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!