Лучанин ціною здоров’я врятував життя воїнів в АТО. ФОТО

Лучанин Олександр Савчук уже півроку перебуває на лікуванні в різних шпиталях, перенісши уже 4 операції. Власним здоров’ям «Баба Люба» (це позивний чоловіка) пожертвував, аби врятувати життя бойовим побратимам.

Про це повідомляє 0332.

Баба Люба – це лучанин Олександр Савчук. Це прізвисько закріпилося за ним після того, як луцькі волонтери переобладнали мікроавтобус у шпиталь на колесах і написали на ньому «Бабба Люба». Кермувати в самісіньку зону АТО випало саме Сашкові.

Бабба – персонаж із фільму «Форрест Гамп». Під час війни у В’єтнамі Форрест виносив поранених із поля бою. Шпиталь на колесах, за задумом волонтерів, мав би виконувати ту ж функцію – допомагати пораненим військовим у зоні АТО. Тож, напис на машині став знаковим, а прізвисько не просто закріпилося, а й дотепер є Сашковим позивним.

У розпал Майдану він покинув усе і поїхав у Київ – «не для того, щоб бити тітушок чи кидати цеглу у «беркутів», а для того, щоб захищати своїх». А 20 лютого 2014 року, коли відбувався масовий розстріл, під свист куль, Олександр Савчук документував події на відео, а потім допомагав носити поранених поблизу Жовтневого палацу. Найбільшою перемогою Майдану він називає об’єднання українців як нації.

Після Майдану у 2014-му Олександр Савчук пішов добровольцем в АТО. У складі 12-го батальйону об’їздив Луганську і Донецьку області. Він – водій медслужби. Згодом свого «Ланоса» також облаштував під медичного.

В АТО він і закохався. У Бердичеві зустрів Наталку - інструкторку з тактичної медицини. Нещодавно Олександр Савчук у лікарняному візку, перебуваючи на лікуванні в київському Інституті травматології, сів у поїзд і поїхав до Наталки у Краматорськ.

Власне, 23 липня цього року він із 5-ма переломами обох ніг почав свій шпитальний марафон. Того дня він їхав на ГАЗі-66 із зенітниками в Авдіївку. Коли зрозумів, що гальма вантажівки відмовили, скерував авто у бетонний відсік блок-посту. Попереду була річка, тож рішення довелося приймати миттєво. Він розвернув ГАЗ так, щоб врятувати людей, підставивши під удар свою, водійську, сторону.

Ось уже три місяці він змінює лікарняні палати. З Авдіївки його повезли у Красноармійськ, а звідти – у Дніпро. Там уперше прооперували. Як з’ясувалося згодом, невдало. Ще 3 операції вирішили робити в Києві. Зараз у Сашкових ногах – металеві пластини і постійний біль. Знеболювальні допомагають лише тимчасово.

Тиждень тому він приїхав у луцький військовий шпиталь. І тепер його можуть провідувати друзі та рідні.

На всьому військово-медичному шляху завжди були і є волонтери. Всі Сашкові операції відбувалися за кошти, котрі вони збирали з допомогою небайдужих людей. У Дніпрі волонтери не просто допомагали – вони возили Бабу Любу на екскурсії, катали на катері. Київські волонтери допомогли сісти у поїзд до Краматорська, а там його зустріли інші волонтери, які відвезли до коханої Наталки.

Цими днями до Луцька Олександрові Савчуку привезли другу медаль. За що була перша, він не хоче розповідати. Друга – за те, що, ризикуючи власним життям, врятував інші.

Попри біль, переломи, лікарняні палати він готовий повертатися назад. Каже, що як одужає, обов’язково дослужить. Адже контракт укладав «до кінця особливого періоду».

Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!