Із хрестом проти куль: капелан із Луцька на передовій

За призовом на війну йдуть не лише військовослужбовці, але й капелани. Якщо перші третій рік боронять Україну від окупації, то другі проводять служіння на передовій військовослужбовцям, виступають психологами і волонтерами.

На одній із позицій на передовій журналісти поспілкувалися з настоятелем храму Івана Предтечі УПЦ КП з Луцька отцем Володимиром Трушем, - повідомляє Укрінформ.

Він в АТО з початку жовтня, але вже має, про що розповісти: "Ми облаштували тут у штабі каплицю, кожного ранку о восьмій годині в нас молитва, щонеділі і на свята - літургія. Мають можливість хлопці посповідатися, причаститись і все є, щоби задовольнити потреби духовні. Не просто сиджу в штабі, а обходжу ВОПи (взводні опорні пункти, - ред.), інколи - з ночівлею, щоб підтримати бійців морально і духовно", - ділиться отець Володимир.

Священик каже, що має бути простим, відкритим, щоб хлопці прийняли, як свого. Треба з ними разом робити просту роботу - бути в окопі, щось носити, щось копати, а не відмежовуватися. Отець Володимир порівнює, що у звичайному житті люди потребують молитви і сповіді, а бійцям до того всього ще й потрібні прості розмови, для розради.

"Люди потребують звичайної розмови. Наприклад, я з одним чоловіком говорив десь годин із чотири. Він мені потім зізнавався, що він за п'ять місяців стільки ще не говорив, як за один вечір. Серед своїх хлопці постійно говорять про одне - війну, військову справу, все зводиться до того самого... Знаю, що тут деякі по півроку, але навіть імен одне одного не знають - тільки позивні", - пояснює отець Володимир.

Попри досить умовне перемир'я, з вересня місяця у Мар'їнці обстріли не припиняються. У такий час, запевняє отець Володимир, атеїстів немає. "Всі починають вірити і хреститися, бо коли ви бачите, що вас накриває (обстрілами, - ред.), і знаєте, що не кожний день, а кожна секунда може бути остання, тоді задумуєтеся, - а що далі. Кожен хоче лише одного - повернутися додому живим. І якщо є така можливість, звернутися до Бога, щоб він захистив, то всі звертаються", - переконує отець Володимир.

Він каже, що йому б хотілося, щоб у нашій країні настав мир і не треба було вже приїжджати, аби служити на передовій. Отець Володимир, попри свою надію, все-таки дає невтішний прогноз: військові дії нескоро ще припиняться, а отже, він у планах має повернутися сюди десь у лютому чи березні наступного року.


Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!