Луцькі патрульні нарікають на «зацікавленість суддів»

У Луцьку за рік суди скасували 75 постанов патрульних щодо порушення правил дорожнього руху. Патрульні кажуть про упереджене ставлення суддів. Але судді посилаються на чинне законодавство.

Про це пише Аріна Крапка на шпальтах Громадського радіо.

Інспектор патрульної поліції із Луцька Олександр Мартинюк розповідає про свій досвід: «За законодавством, ми маємо право так само виступати в судах як свідки. Ніяких обмежень немає. Це є якесь негласне правило, за яким судді працювали раніше. Взагалі як може бути поліцейський упереджений, бо в самій упередженості має бути якийсь мотив щодо власної зацікавленості».

Чимало протоколів були скасовані в судах, які стосувалися власне і чиновників, і самих служителів Феміди.

Однією з таких резонансних справ у місті стала справа судді Луцького міськрайонного суду Андрія Сівчука, якому двічі виписували постанови за порушення правил дорожнього руху. Ці дві постанови суддя вже оскаржив. Сівчук від коментарів відмовився.

Тим часом голова Луцького міськрайонного суду Михайло Квятковський каже, що за всі справи своїх колег відповідати не може: «Ну, можливо, цих всіх нюансів ще не встигли навчитися патрульні поліцейські, тому що часто вони або не вказують навіть , який пункт правил дорожнього руху порушили або вказуючи не на той пункт, який порушили».

«До мене прийшла справа про адмінправопорушення і в ній є грубе порушення закону при складанні протоколу. Хай би хоч там десять патрульних і свідків було, і якщо це не зазначено або невірно зазначено в протоколі, суддя позбавлений можливості притягнути цю особу до відповідальності», - розповів Квятковський.

Завідувачка сектору правового забезпечення управління патрульної поліції Луцька Марія Кондюк пояснює, які юридичні колізії є сьогодні в законодавстві і чому вони призводять до таких результатів.

«Єдине, що в законодавстві є такий шлях вирішення даного питання і можливість пом’якшити таким чином відповідальність — це тільки за статтею 22 КУпАП . І цей шлях є. І ним користуються. Відповідно і таким шляхом, з однієї сторони, і ми користуємося, тому що коли поліцейський складає постанову і бачить, що людина вчинила правопорушення, але вона дає пояснення, за яких обставин це сталося, поліцейський може врахувати і теж може винести «малозначність». Тому я не можу сказати, що ця стаття не потрібна в законодавстві. Всякі є обставини. Але трохи нас засмучує те, що ця обставина враховуються, коли особа вживає алкоголь і сідає за кермо», каже вона.

Юристка Марія Кондюк додає, що як тільки патрульна поліція вийшла на вулиці міста, проблеми із складанням протоколів серед інспекторів патрульної поліції справді були, однак зараз ситуація значно покращилася і патрульні постійно навчаються для того, аби бути більш обізнаними і на вулицях, і в судових засіданнях та якісно виконувати свою роботу.

Натомість адвокат Української Гельсінської спілки з прав людини Дмитро Мазурок пояснює, що докази у судах не можуть базуватися лише на показах поліцейських.

«Зараз поліцейські є свідками. І це нормально. І нормально на їх показах будувати справу. Але потрібно завжди, ( і Європейський суд нам про це каже) слова поліцейського потрібно зважувати на рівні з іншими показами. Там в європейській практиці є така цитата, що „якщо єдиним доказом винуватості є показання поліцейського, то ми не можемо повною мірою пересвідчитись, чи так це є насправді“. Якщо слова поліцейського не підтверджуються жодними іншими доказами у справі , то вимога змагальності судового процесу вимагає від суду надати перевагу стороні захисту».

Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!