На Волині порятунок водних ресурсів біля кордону обійдеться у 85 мільйонів. ВІДЕО

На відновлення меліоративних систем, ремонт та будівництв гідроспоруд неподалік українсько-білоруського кордону на Волині потрібно 85 мільйонів гривень.

Про це 18 жовтня під час засідання тимчасової контрольної комісії облради з питань захисту інтересів територіальних громад Волинської області при проведенні демаркаційних робіт державного кордону між Україною та Республікою Білорусь в межах Волинської області заявив начальник обласного управління водних ресурсів Ростислав Кравчук, - повідомляє прес-служба облради.

Нагадаємо, селяни наполягають на тому, що демаркаційні роботи, які проводить білоруська сторона можуть призвести до втрати частини української території та водних ресурсів.
Влітку у Ветлах відбулася розширена нарада за участю столичних чиновників, політиків та військових, яку зініціював голова обласної ради Ігор Палиця. Потому Волиньрада прийняла звернення до Верховної Ради України про утворення тимчасової спеціальної комісії щодо ревізії документів делімітації кордону, а також створила свою тимчасову котрольну комісію.

Завдяки діяльності комісії облради вдалося отримати топографічні карти в масштабі 1:10000, на основі яких визначалася лінія державного кордону. Зі слів голови комісії Олександра Курилюка, такі ж карти є в МЗС України та прикордонній службі. Ними користується українсько-білоруська демаркаційна комісія та відповідні робочі групи з України та Білорусії. Щоправда, варто зауважити, що в той час, коли білоруська сторона активно проводить свої роботи, то на українській території цього не відбувається через відсутність коштів.

З карт та описів, які отримала комісія, можна зрозуміти, що кордон між Україною та Білорусією проходить по південному березі Жирівського каналу.

У розпорядженні комісії також є частина протоколів засідань робочих груп з питань проведення делімітації та демаркації українсько-білоруського кордону. Зокрема, чимало питань до засідання такої робочої групи, яке відбулося 24 квітня 2015 року. Представники Ветлівської громади пригадують, що білоруси мали великий інтерес до цієї наради і відправили на неї шістьох військових офіцерів та співробітника КДБ Білорусії.

У той же час, українську сторону представляли лише цивільні особи, що викликало в білорусів величезне здивування.
Але, за інформацією ветлівчан, саме після цього засідання з'явилася інформація про те, що кордон між Україною та Білоруссю проходить по південному березі так званого каналу без назви, що знаходиться південніше, ніж Жирівський канал, середина якого, як вважалося раніше, розділяла дві країни.

"Ми отримали протокол цього засідання. Там дійсно йдеться про зміщення прикордонних знаків саме в ділянці Жирівського каналу. Ми хочемо розібратися з цією ситуацією. Проконсультуємося з фахівцями зі столиці. Нам цікаво, чим аргументувалося перенесення цих прикордонних знаків. Хочемо знати, як це погоджувалося і які були домовленості. Після того, як ми розберемося, то підготуємо звернення до відповідних служб, які мають на це реагувати", - заявив Курилюк.

Ветлівський сільський голова Любов Павлік поки тішиться тільки тим, що проблема хоч трошки зрушилася з мертвої точки.

"Ми упродовж року нічого не могли добитися, а сьогодні з'явився результат в нашу користь, адже нам сказали, що кордон проходить по південній брівці Жирівського каналу, а не побезіменному", -- каже Любов Павлік.

З її слів, якщо кордон проведуть по безіменному калалі, то тільки Ветлівська сільська рада втратить до 100 га території.
"Але ми залишаємося на своїй позиції і хочемо, щоб кордон проходив, так як і раніше -- по центру Жирівського каналу. Вважаю, що так буде справедливо. Раніше білоруси чистили тільки половину каналу, тож це означає, що вони тільки половину й визнавали своєю територією", -- зазначила Любов Павлік.

З цим погоджується й голова комісії Олександр Курилюк: "В радянські часи умовний кордон проходив по середині Жирівського каналу і цілком логічно, що так би мало бути й сьогодні".

Крім питання про лінію кордону, на засіданні комісії йшлося про те, яким чином уникнути втрати водних ресурсів. Начальник управління водних ресурсів області Ростислав Кравчук говорив про те, що потрібно всерйоз зайнятися відновленням меліоративних систем, ремонтом та будвництвом гідроспоруд. На все це порібно понад 85 мільйонів гривень. Але, в першу чергу, зі слів пана Кравчука, потрібно завершити гідроспоруду біля села Почапи Ратнівського району, яка живить водою Дніпро-Бузький канал. На це потрібно 4,9 млн грн. Майже 12 млн грн потрібно на будівництво регулюючої гідроспоруди на Оріхівському каналі.

"Це питання державної ваги, тому будемо добиватися, щоб в державному бюджеті на 2017 рік ці кошти були закладені", -- заявив голова тимчасової контрольної комісії Олександр Курилюк.

Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!