Волинянин після війни вгадує погоду та став депутатом

Андрій Зань із села Полонка Луцького району пройшов пекло війни й залишився інвалідом.

Але пережите не впало гірким осадом на його життєлюбну душу, - пише на сторінках Вісник+К Наталія Кравчук.

Випробовував луцькі автобуси

До війни Андрій здобув освіту фельдшера ветеринарної медицини, відслужив у Збройних силах України та працював водієм-випробувачем автобусів Луцького автомобільного заводу. Роботу свою дуже любив – без автобуса не уявляв свого життя. Але коли почалася на сході війна і йому принесли повістку про мобілізацію, не задумуючись став збирати речі. Вдома залишилися чекати дружина і шестирічний син.

– Це був квітень 2014 року, – згадує Андрій. – Як міг не йти? Я ж давав присягу Україні, народу.

Він став бійцем 51-ї окремої механізованої бригади. Поки проходив навчання на Рівненському полігоні, надійшла звістка про загибель наших хлопців під Волновахою. Вісімнадцять воїнів поїхали додому в цинкових трунах. Це була перша така страшна втрата серед волинських бійців. І хлопцям, які готувалися заступити на їхнє місце, хотілося відплатити ворогу.

Андрій Зань опинився у Дачному Мар’їнського району Донеччини. І відразу відчув всю «романтику» війни. Вдень більш-менш спокій, а вночі позиції засипали смертоносні «Гради». З передової везли «двохсотих» і «трьохсотих». Часом бахкало так близько, що, здавалося, ще мить – й обірветься власне життя.

– Я був водієм-санінструктором на машині зв’язку, на «шишарику» (вантажний автомобіль ГАЗ-66 з будою. – Авт.), – розповідає чоловік. – Мене поранило 30 липня. Тоді тільки помінявся з наряду. Сержант, що заступав на моє місце, саме сідав у машину. Пам’ятаю, він ще сказав: «Ну все, нам капєц…» Міна впала десь за метрів десять від нас. Сержант уцілів, а мені осколок прошив ногу.

Андрій впав. Глянувши на шмат м’яса, що теліпався на місці лівої ноги, зрозумів, що поранення серйозне. Стікаючи кров’ю, він якось доповз до своїх і скотився в окоп. Там бійцю дорізали пошкоджену частину ноги й наклали джгути. Усе, що було далі, міцно закарбувалося в пам’яті, бо свідомості не втрачав: спершу – госпіталь у Запоріжжі, тоді переліт вертольотом у Дніпро і, врешті, переїзд до Львова. Тут чоловікові вже сформували культю.

Став депутатом

Додому Андрій Зань повернувся через два місяці після поранення. На милицях. Синочок підбіг до татка і, обнявши, заплакав. Маленька дитина не знайшла інших слів – лише такі: «Тат, ти мій герой». Ця щемлива мить, певно, й підняла над усіма негараздами.

Перший протез бійцю зробили вітчизняний. Він важив п’ять кілограмів, і пересуватися молодій людині на ньому було досить складно. Власне, без допомоги палиць сам ступати на штучну ногу Андрій не міг. А хотілося ж не просто ходити, а бігти, пограти із сином у футбол. І тут допомогли волонтери. Завдяки добродіям, які організували і профінансували поїздку за кордон, тепер має добротний протез польського виробництва. А на ньому не лише з дитиною м’яча ганяє, а й танцює з коханою дружиною та їздить на власній іномарці. А влітку скидає протез, щоб разом з друзями… поплавати у річці Чорногузці!

– Я не люблю це слово «інвалід», не почуваю себе таким, – щиро каже Андрій. – Хоч після поранення таки довелося трохи змінити стиль життя. Бо по закону я не маю права офіційно працювати водієм. А дуже хотів би знову за кермо автобуса сісти. Тепер працюю сторожем. Але їжджу своєю машиною, бо інакше просто не можу, я ж водій.

А ще Андрій Зань – депутат Луцької районної ради. Громада довірила йому цю почесну місію, бо впевнена у порядності свого героя.

Запитую в чоловіка, чи часто його турбує відтята нога. Він, усміхаючись, каже:

– Та я тепер швидше за наш Гідрометцентр погоду вгадую. Бо, як тільки на дощ збирається, мучать сильні фантомні болі. Ніби ж ноги нема, але вона нестерпно болить.

Як бійцю АТО Андрію Заню вручили ордер на квартиру. Потурбувалася влада торік і про оздоровлення захисника у санаторії «Пролісок». Чи буде путівка цього року, не знає. Хоч кожен прояв такої турботи дуже приємний і морально цінний.
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!