На українсько-білоруському кордоні тривають демаркаційні роботи. ФОТО
У зоні відповідальності Пінського прикордонного загону, а це ділянка протяжністю близько 300 кілометрів, роботи одночасно тривають на території всіх адміністративних районів.
Про це пише Вечірній Брест.
Спорудженням основних інженерних споруд займаються самі прикордонники, в їх розпорядженні є вантажні автомобілі, екскаватори, бульдозери і т.д.
У Столінського районі, одному з найбільших в Білорусі за площею, в південно-східній частині якого на десятки кілометрів простягаються важкопрохідні Ольманскіе болота, військовим сприяють громадські організації.
Тривають демаркаційні роботи, визначається смуга кріплення держкордону, в зоні прямої видимості людини встановлюються інформаційні стовпи. Якщо раніше порушник після його затримання міг сказати, що просто заблукав, і умисне порушення кордону в його плани не входило, то сьогодні цей номер вже не проходить. В якому б місці він не вийшов до кордону, зліва і справа він бачитиме прикордонні стовпи, пофарбовані в кольори державних прапорів України та Білорусі.
За декілька кілометрів від кордону зводиться комплекс інженерних споруд. Це контрольно-слідова смуга шириною 25 метрів і паркан з сітки зварної з встановленими на ньому відеокамерами і сигналізаційні обладнанням. На деяких з таких об’єктів в Кобринському районі довелося побувати журналісту «Вечірки».
Обсяг робіт, який виконують військовослужбовці Пінського прикордонного загону, а мова в цілому йде про сотні кілометрів, прямо скажемо, вражає. Найчастіше на шляху у військових важкопрохідне болото і густий ліс. Доводиться бути і меліораторами, і лісорубами, і дорожниками. Вирубати ліс і вивезти деревину, викорчувати і захоронити пні, відвести воду, завезти грунт, встановити паркан і т.д.
На питання чи пов’язане настільки затратне облаштування кордону з бажанням України вступити в НАТО і Євросоюз, прикордонники відповідають, що роботи ці планові та узгоджені на міждержавному рівні. Аналогічні споруди в перспективі з’являться і на українській стороні.
Зайняті будівництвом інженерних споруд офіцери, прапорщики, солдати строкової служби, а також служать за контрактом з весни до осені живуть у наметових містечках. Тут для них створені необхідні умови побуту і відпочинку.
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!
Про це пише Вечірній Брест.
Спорудженням основних інженерних споруд займаються самі прикордонники, в їх розпорядженні є вантажні автомобілі, екскаватори, бульдозери і т.д.
У Столінського районі, одному з найбільших в Білорусі за площею, в південно-східній частині якого на десятки кілометрів простягаються важкопрохідні Ольманскіе болота, військовим сприяють громадські організації.
Тривають демаркаційні роботи, визначається смуга кріплення держкордону, в зоні прямої видимості людини встановлюються інформаційні стовпи. Якщо раніше порушник після його затримання міг сказати, що просто заблукав, і умисне порушення кордону в його плани не входило, то сьогодні цей номер вже не проходить. В якому б місці він не вийшов до кордону, зліва і справа він бачитиме прикордонні стовпи, пофарбовані в кольори державних прапорів України та Білорусі.
За декілька кілометрів від кордону зводиться комплекс інженерних споруд. Це контрольно-слідова смуга шириною 25 метрів і паркан з сітки зварної з встановленими на ньому відеокамерами і сигналізаційні обладнанням. На деяких з таких об’єктів в Кобринському районі довелося побувати журналісту «Вечірки».
Обсяг робіт, який виконують військовослужбовці Пінського прикордонного загону, а мова в цілому йде про сотні кілометрів, прямо скажемо, вражає. Найчастіше на шляху у військових важкопрохідне болото і густий ліс. Доводиться бути і меліораторами, і лісорубами, і дорожниками. Вирубати ліс і вивезти деревину, викорчувати і захоронити пні, відвести воду, завезти грунт, встановити паркан і т.д.
На питання чи пов’язане настільки затратне облаштування кордону з бажанням України вступити в НАТО і Євросоюз, прикордонники відповідають, що роботи ці планові та узгоджені на міждержавному рівні. Аналогічні споруди в перспективі з’являться і на українській стороні.
Зайняті будівництвом інженерних споруд офіцери, прапорщики, солдати строкової служби, а також служать за контрактом з весни до осені живуть у наметових містечках. Тут для них створені необхідні умови побуту і відпочинку.
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
Коментарі 4
Завжди вірив і надіявся, що Волинь стане державою. І ось нарешті. Маємо навіть свій державний кордон. Волинсько-білоруський називається.
Білоруси все правильно роблять:від нашого майдаунського дурдому кожна нормальна країна відгороджується!
суть: в зоні діяльності білоруських прикордонників... Нашими там і не пахне!
Ну так іди і роби? Чого ниєш?
Останні новини
Як вибрати MacBook для роботи, ігор та навчання?*
18 вересень, 2016, 12:53
На українсько-білоруському кордоні тривають демаркаційні роботи. ФОТО
18 вересень, 2016, 12:33
6 способів прокинутись зранку без кави
18 вересень, 2016, 11:30
Завдяки чому зростуть зарплати українців
18 вересень, 2016, 10:27