Скандальний водій «BMW» виправдовується: каже, що його спровокували

Іван Тищук, водій "BMW", який 30 серпня обматюкав поліцейських та "кидався" на журналістів запевняє, що інцидент із ним "роздули" і все було зовсім не так як на опублікованих відеозаписах.

Читати повністю: У Луцьку водій БМВ «кидався» на журналістів та погрожував. ФОТО. ВІДЕО 18+

На електронну пошту ВолиньPost він надіслав лист та попросив його опублікувати.

Публікуємо без змін.

"Спростування інформації, опублікованої у волинських виданнях

У вівторок, 30 серпня, обідньої пори поблизу одного із магазинів, що на перетині вулиць Львівська та Володимирська, зі мною трапився неприємний інцидент, безпідставно, на мою думку, «роздутий» окремими волинськими журналістами.

Поспішаючи до магазину «Комфорт», я перетнув подвійну суцільну дорожню смугу, що відразу помітили поліцейські, які перебували неподалік. Патрульний підійшов до мене та вказав на порушені мною правила дорожнього руху. Без жодних суперечок я погодився з поліцейським та попросив його скласти постанову про порушення ПДР, поки я перебуватиму у магазині. Наголошую, я не чинив опору патрульним, не сперечався з ними, перебував у тверезому стані, не відмовлявся від штрафу, який, до речі, наступного ж дня сплатив, про що маю відповідну квитанцію.

Той шквал емоцій та незрозумілих запитань, які звалилися на мене від місцевих журналістів, які, як мені стало відомо згодом, патрулювали разом із поліцейськими вулиці Луцька у пошуках порушників ПДР, викликали у мене, як у кожної нормальної людини, негативну реакцію. На жаль, до інтернету потрапила лише та частина відео, де я вдаюся до різких висловлювань, однак, ніхто не говорить про те, що я кільканадцять разів перед тим, як вживати нецензурну лексику, по-людськи просив і поліцію, і представників ЗМІ не знімати мене. Я не звик до об’єктивів відеокамер та ніколи не давав інтерв’ю, тим більше у такій провокативній формі. Тому вважаю, що журналісти, які опублікували на сторінках своїх видань інформацію про мене, свідомо вдалися до провокативних запитань, аби вибити мене із колії, «роздувши» на цій події сенсацію.

Проаналізувавши опубліковані матеріали, я зробив висновок, що кореспондетнам цікаво було не те, ЯК я порушив правила, а те, що я приїхав на «мажорському» BMW. Прикро, що у нас судять людей по автівках. Я бізнесмен, чесно сплачую усі податки, автомобіль придбав на зароблені мною кошти. Протягом останніх двох років я активно допомагаю учасникам АТО, дітям-сиротам зі сходу. Роблю це з власної ініціативи, не афішуючи благодійну діяльність. Мої батьки не є олігархами, відтак називати мене «мажором» та «новим українцем» безпідставно.

Стосовно закидів журналістів, що я когось штовхав, то хотів би зауважити, що я не вдавався до рукоприкладства, нікого не штовхав і не пошкодив техніку. Коли кореспонденти одного із волинських видань навели на мене відеокамеру, я після прохання не знімати мене, всього лише розвернув об’єктив в інший бік. І це не я перешкоджав роботі журналіста, а вони перешкоджали мені спокійно сісти в автомобіль та поїхати у своїх справах. Припускаю, що журналістка ВолиньPost Анна Бліннікова спеціально підставила свою руку з мікрофоном, а хтось – ще й ногу, заважаючи мені зачинити дверцята авто. Мабуть, сподівалися на мою ще більш агресивнішу поведінку. На мою думку, видання ВолиньPost полюбляє дешеві сенсації, роздуває з мухи слона, чим шкодить своїй і без цього далеко не ідеальній репутації.

Журналістам не варто робити із порушників ПДР злісних злочинців. Криміногенна ситуація у Луцьку страшна і замість того, щоб висвітлювати у ЗМІ затримання гвалтівників, злодіїв, вони вдаються до дріб’язковості, «висмоктуючи» сенсації із буденних речей.
Кілька слів про поліцейських. Вважаю, що вони спрацювали професійно, толерантно, за що їм - респект.

Однак, для мене незрозумілим залишаються дії журналістів, зокрема, на яких підставах вони оприлюднили інформацію про мене, мої ім’я, номер автомобіля, адресу мого проживання, якщо згоди на це я їм не давав. Крім того, я звертаюсь до інтернет-користувачів, громадських автивістів припинити поширювати неправдиву інформацію про мене, фотоколажі з образами. Вважаю це посяганням на мою честь та гідність.

Окреме звернення до інтернет-тролів: працюйте у тому ж руслі, займаючись під вигаданими іменами вішанням ярликів на незнайомих вам людей. Життя у вас, тролей, таке - як вас називають, так ви і живете.

З повагою, Іван Тищук"

Журналісти, які були присутні під час спільного патрулювання з поліцією, висловились різко негативно щодо такої "інтерпретації" їхніх дій. В один голос стверджують, що чоловік все перекрутив з ніг на голову.

Сергій Абрам, громадський активіст: почнемо з того що коли він приїхав до нього підійшла патрульна. Якій він в лоб сказав: "що ви хочете?" І пішов далі в магазин. Коли він вже повернувся, поставивши свої банки, накинувся на журналістів з матами.

Еля Серкожаєва, журналіст "Громадське. Волинь": Потрапило мені на очі спростування славнозвісного Івана Тищука щодо його конфлікту з журналістами. Мене, як свідка тієї дуже неприємної ситуації вразило те, яким цю ситуацію побачив Іван.

1. Спростування написане грамотно, місцями художньо, місцями емоційно, але, головне, цензурно. А це не схоже на той стиль спілкування з навколишнім світом, який нам продемонстрував пан Іван. Але, нехай. Можливо чоловік перенервувався і забув усі пристойні слова, яким прийнято звертатися до своїх співрозмовників.

2. Що стосується порушення ПДР. Тут до Івана претензій немає. Порушив, погодився із тим, що порушив, підписав, сплатив. Все.

3. Що стосується його слів про те, що він у культурній формі попросив журналістів не знімати, то тут недоговорює. Іван вів себе провокативно ще в той момент, коли до нього підійшов поліцейський. На підвищених тонах просив поліцейського встановити стоянку нормальну, а на пропозицію копа написати звернення, запропонував «в ср##ку написати собі це звернення». Не було тієї культури мовлення, якою він зараз звертається до суспільства, намагаючись виправдати себе. Він вів себе по-хамськи ше до того, як увімкнули камери.

4. Що стосується того, що підставили руку з мікрофоном, щоб він не сів до авто, що хтось вставив ногу в двері авто, щоб вони не закрились, то це вже політ фантазії. Все зафіксовано на відео, окрім тієї таємничої ноги. Після кількох «Якого х#я ти мене знімаєш» він просто кинувся на того оператора.

5. Мені, наприклад, геть всеодно, на якій машині приїхав пан Іван. Всеодно, чи займається він: благодійністю і чи ходить до церкви. Але мені дуже образливо, що є люди, які дозволяють собі у такій грубій формі спілкуватися з іншими. Так, він заплатив цей штраф, але перед тим влаштував ціле шоу із порадами, куди кому йти, шо куди засунути, дармоїдами та іншими образами. Я не знаю, шо спонукає його поводитись так по-хамськи. Протягом патрулювання ми зустрічали й інших водіїв-порушників, жоден з яких не дозволяв собі такої агресивної поведінки. Були такі, що сперечались, щось заперечували, але не вели себе так жахливо.

І справа не в БМВ, не в журналістах, не в поліцейських, не в настроях, не в стресових ситуаціях. Справа в самій людині, в її сприйнятті себе та інших людей.

Порушив, нахамив, поїхав. А тепер ображається, що про нього погано пишуть. Навчіться вести себе, як людина, тоді і сприйматимуть вас відповідно.

Микола Гусар, оператор ВолиньPost: в той момент, коли патрульні почали спілкуватися із цим чоловіком, ми знімали коментар іншого поліцейського. На порушника ніхто не звертав увагу. Під час запису, за спиною почули уривки фраз на підвищених тонах, зрозуміли, що це так "спілкується" із водій "BMW". Він не зважаючи на прохання патрульних зачекати поки складатимуть протокол, пішов у своїх справах до магазину. Коли повернувся - я ввімкнув камеру, аби його відзняти його "стиль" спілкування. Він не просив нас вимкнути камеру. Це був просто потік нецензурної лайки.

Аня Бліннікова, журналіст ВолиньPost: На водія "BMW" ніхто не звернув би увагу, якби він не лаявся і не "посилав" патрульних. "По-людськи попросив його не знімати". Серйозно? На патрулюванні було 6 журналістів, включно з прес-екретарем поліції і двоє патрульних - цього прохання "по-людські" ніхто не чув. Ми й почали знімати саме тоді, як почули його "культурне" і "людське" ставлення до патрульних. Потім ця "культура" перекинулась і на нас. Якби він, як пише в спростуванні: "культурно попросив" - та без питань! Всі ми люди - ми розуміємо, що хтось не підфарбований або погано виглядає. Але кричати, "посилати", ображати, пхатися, кидатися, вибивати з рук камеру, а потім написати таку фантастичну розповідь про себе, який я хороший, а які журналісти погані...

А, ще одне. Виявляється пан Іван "розвернув об'єктив вбік", а не вилітав з машини, і не відпихав мене, бо я стояла між ним і оператором. І якби оператор вчасно не зробив крок назад, його камера лежала б побита на землі.

Хотілося б нагадати пану Івану: я підходила до вас в кінці цього інциденту, коли ви сиділи в машині і спитала чи вибачитеся за свою лайку. Куди ви мене послали? І ви говорите про культуру? Круто. Скільки ви заплатили тій людині, яка замість вас писала це спростування? Вважаю, що таких "культурних" людей, які дозволяють собі матюкати патрульних за те, що вказали на їхнє правопорушення варто показувати, аби цих "героїв" в Луцьку і в області знали в обличчя. Може тоді навчаться себе поводити.
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!