За «наклеп» посадити можуть навіть блогерів і користувачів соцмереж

У жодній країні-члені Раді Європи за останні 15 років не було випадку, щоб журналіста позбавили волі за наклеп.

Про це заявив голова правління Української Гельсінської спілки з прав людини, співголова Харківської правозахисної групи Євген Захаров у коментарі «Газета.ua».

Він вважає, що «введення кримінальної відповідальності за наклеп — це ганебна річ для України. Нас повертають у 1990-ті роки, коли існувала стаття 123 тодішнього Кримінального кодексу, що передбачала позбавлення волі до 5 років за наклеп… Жодного разу не було доведено умисел у діях журналістів, але декого все одно посадили».

Як розповів Євген Захаров, «в інтернеті постійно читаємо критичні матеріали про зловживання чиновників. Тепер їх можуть трактувати як наклеп. Хоча його довести дуже важко, але ніхто цього й не робитиме. Просто оголосять критичну статтю наклепом і все. Адже судова система нині повністю підпорядкована виконавчій владі. Причому судити можуть навіть блогерів чи користувачів, які мають власні сторінки в соціальних мережах і поширюють через них якісь відомості про чиновників або депутатів».

«Звичайно, існує проблема замовних матеріалів. Але для захисту честі і гідності громадян цілком достатньо нинішніх норм законодавства, які передбачають штрафи і матеріальне відшкодування моральної шкоди. По наклепниках треба бити грошима, саджати до в'язниці за таке не варто», - каже правозахисник.

Він підкреслює, що остаточне ухвалення Верховною Радою змін щодо посилення відповідальності за наклеп буде негативно сприйняте європейським співтовариством і псуватиме імідж України.
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!