Як комунальники можуть забрати квартиру за борги

Сьогодні у комунальних служб розв'язані руки. Боржникам ж, в умовах кризи, продаж їхніх квартир вкрай невигідний.

Майже кожен місяць українців шокують новими тарифами. За короткий час ціни на опалення, газ або воду встигають вирости в 1,5-2 рази. Багато наших співгромадян стурбовані тим, чи потягнуть їхні сімейні бюджети подорожчання комунальних послуг, - повідомляє Укрінформ.

Масла у вогонь підливає й новина про те, що нещодавно за борги у Луцьку була продана перша в Україні квартира. Як зізнаються чиновники, випадок далеко не останній. Сьогодні ситуація може повторитися у багатьох містах України, адже комунальники мають намір скорочувати розмір заборгованостей перед ними.

Укрінформ опитав юристів, чи мають представники комунальних підприємств законне право реалізувати квартиру людини за борги. Також ми дізналися, якої суми заборгованості варто побоюватися, чи може громадянин вирішити проблеми ще на досудовому етапі, а також вивчили схему реалізації боргового житла.

По-перше, представники комунального підприємства повинні отримати рішення суду про стягнення певної грошової суми. Потім вони звертаються до Виконавчої служби, яка безпосередньо займається реалізацією рішення суду. У першу чергу звертають стягнення на рухоме майно, гроші, коштовності. У разі відсутності всього вищезазначеного - на нерухомість. При цьому, якщо у людини є нежитлове нерухоме майно, то в першу чергу стягнення звертається на нього, і тільки потім на житло.

Важливо зазначити, що законом визначений перелік майна, на яке не можна звернути стягнення. Це один холодильник, стілець, стіл, по одному предмету одягу. Закон визначає мінімальний рівень споживання, проте все ж стоїть на захисті прав громадян.

Також у законодавстві є поняття «єдине житло», яке регламентує стаття 52 Закону «Про виконавче провадження». Якщо у громадянина у власності знаходиться тільки один об'єкт житлової нерухомості, у якому він офіційно зареєстрований та проживає, то цей об'єкт вважається «єдиним житлом» людини. Стягнення на нього може бути направлено тільки тоді, коли сума заборгованості перевищує 10 мінімальних заробітних плат. На даний момент - це близько 14,5 тисячі гривень. У разі, якщо борг менше, то звернути стягнення на житло неможливо. У такому разі виконавець повинен знайти, де боржник офіційно працює або отримує доходи.

З практики можна зробити висновок: якщо у людини є 2-3 квартири, стягнення найчастіше звертається лише на одну з них. При цьому зовсім не обов'язково, щоб заборгованість за комунальні послуги виникла саме у зв'язку з даним об'єктом нерухомості. Далі він повинен направити виконавчий лист до бухгалтерії підприємства, де людина працює, після чого, згідно з нормами законодавства, можливі відрахування від заробітної плати не більше 20%.

У березні цього року народним депутатом Євгеном Мураєвим був поданий законопроект про гарантування права на житло. Пропонується в 3 рази збільшити ліміт – стягувати житло за заборгованість не в 10 мінімальних заробітних плат, а тепер вже 30. Враховуючи, що економіка пов'язана і з соціальними стандартами, і з курсом валют, очевидно, що в гривневому еквіваленті соціальний рівень впав. Якщо брати норми, які діяли у 2010 році, то, відповідно, 10 мінімальних заробітних плат в доларовому еквіваленті - це набагато більше, ніж зараз.

Ще на етапі судового розгляду боржник може, по-перше, заперечувати. Однак, якщо він отримував послуги і борг обґрунтований, то людина може укласти мирову угоду та встановити розстрочку платежу, або його відтермінування. Якщо такі умови сприйме організація, що поставляє послуги, то іноді навіть можна отримати прощення частини боргу або частини пені. Подібні мирові угоди дозволені та доступні на етапі виконавчого провадження. У такому випадку перед судом стоїть завдання ініціювати відстрочення або розстрочення платежів.

Реалізація боргового житла проводиться через електронні торги. Існує офіційний порядок Мін'юсту, за яким проводяться ці аукціони. Далі від суми продажу віднімається борг, усілякі штрафи, пені, податки, судові витрати, а також витрати, пов'язані з реалізацією об'єкта нерухомості. На руки людина повинна отримати різницю між сумою продажу та всіма платежами, зазначеними вище.

Як бачите, сьогодні у комунальних служб розв'язані руки. З одного боку, підприємства мають можливість покривати хоча б найбільші борги у примусовому порядку або схиляти боржників до укладення мирових угод. З іншого боку, в умовах кризи житло якщо й буде реалізовано, то за мінімальною вартістю. Виходить, що це не вигідно, у першу чергу, самим боржникам. Також у разі масового ефекту державні аукціони можуть ще більше збити ціни на вторинному ринку нерухомості України.
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!