У польських персиках виявлено карантинний організм

26 липня 2016 року в Львівській області при проведенні фітосанітарного контролю в відділі митного оформлення №1 у вантажі свіжих персиків вагою 5 тонн походженням з Польщі було виявлено відсутній на території України карантинний організм - персикова плодожерка (Carposina niponensis Wals.)

Весь заражений вантаж було знищено, - повідомляється на сайті Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.

З метою недопущення подібних випадків до країни-експортера - Польщі - буде надіслано нотифікаційне повідомлення про невідповідність вантажу фітосанітарним вимогам України.

Довідково:

Географічне поширення: Азія - Китай, Корея (Північна і Південна), Росія (Далекий Схід), Японія.

Гусениці персикової плодожерки живляться різноманітними дикими і культурними плодовими рослинами кісточкових і зерняткових порід родини розоцвіті (Rosaceae): яблуня, груша, персик, абрикос, айва, слива, вишня, горобина, аронія, глід, дерен, шипшина, мигдаль, та крушинових (Rhamnaceae): фініки.

Гусениці вигризають ходи в плодах в усіх напрямках, заповнюючи їх екскрементами. В одному плоді одночасно розвивається декілька гусениць. Плоди втрачають свою цінність. У регіонах розповсюдження персикова плодожерка вважається одним із головних шкідників плодових культур. У садах, які не обробляються, гусениці пошкоджують 80-90% плодів. У випадку завезення C. niponensis у вільні від неї країни, як екологічно пластичний вид, плодожерка може акліматизуватись і розвиватись в одній-двох генераціях.

Ознаки пошкодження: Гусениці роблять ходи в усіх частинах плоду, живлячись м’якоттю і насінням. Ушкодження на яблуках подібні до ушкоджень завданих яблуневою мухою (Rhagoletis pomonella Walsch.). Із пошкоджених плодів виділяється клейка камедь, груші жовкнуть, а абрикоси і персики нерівномірно дозрівають.

Способи поширення: C. niponensis зустрічається в зимових кулеподібних коконах серед грудочок землі на коренях саджанців. Гусениці можуть тривалий час виживати в плодах, які зберігаються. Тому плоди, що імпортуються, є найбільш ймовірним шляхом занесення шкідника.

Фітосанітарні заходи: Партії плодів рослин-живителів, які надходять з заражених зон країн розповсюдження шкідника, повинні відповідати карантинним умовам (регулювання термінів завезення та реалізації плодів, профілактичне знезараження). Коріння саджанців рослин-живителів повинне бути вільним від ґрунту або саджанці повинні вирощуватись в спеціальних живильних середовищах, які виключають наявність плодожерки. Вантаж необхідно утримувати в умовах, що виключають повторне заселення.
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!