Ляпас усім кримчанам: чому Крим позбавили федерального статусу

Позбавлення Криму особливого статусу окремого федерального округу вдарило не лише по гаманцях кримчан, а й по їхній гідності та надіям на "царя, який врятує".

28 липня стане чорним днем у календарі багатьох кримчан, - повідомляє tsn.ua.

У цей день вони зненацька втратили усю велич та особливість, якою володіли. Або вважали, що володіли. Президент РФ Володимир Путін підписав указ про позбавлення окупованого Криму статусу окремого федерального округу та приєднання його до Ростова-на-Дону - по суті, до провінції.

За іронією долі вийшло так, що під крилом Росії, до якої вони так прагнули, кримчани відтепер отримуватимуть ще менше, ніж за української влади. Адже позбавлення статусу федерального округу означатиме й значне зменшення фінансування. Тож цю подію можна назвати ударом не лише по гідності лояльного Росії населення Криму, але й по їхніх гаманцях.

Українське МЗС вже висловило рішучий протест нахабним діям Кремля, попередивши сусіда, що таким чином світові санкції, які діють стосовно Криму, можуть бути поширені тепер на весь Південний федеральний округ.

"Якщо хтось думає, що вкрадене можна перенести в іншу хату, і воно перестане бути вкраденим, - це дуже помилкова політика. Більше того, той, хто буде приховувати у себе вкрадене, той стає поплічником крадіїв. Тут може статися так, що санкції, які діють безпосередньо на території Криму, серйозні партнери, міжнародні організації і країни можуть поширити і на той самий Південний федеральний округ", - сказав заступник міністра закордонних справ України Сергій Кислиця.

За словами експертів, перспектива пониження Криму у статусі хоч і не проскакувала раніше у риториці чиновників, але вже давно нависала над півостровом неминучим фатумом. Адже очевидно, що Крим так і не змогли інтегрувати у Російську Федерацію, незважаючи на всі чистки і пропаганду. А пояснення просте - і тут доцільно згадати фразу російського прем'єра Дмитра Медведєва: "Просто грошей немає". Однак хочеться додати до слів сонливого прем'єра ще дещо - просто немає поваги до людини, просто немає відчуття відповідальності перед ними.

Очевидно, що Крим розглядається російською владою лише як чудова військова база на Чорному морі, яка за наявності відповідного озброєння дозволяє загрожувати ядерною зброєю всій Європі впритул до Королівства Великої Британії. Тож і люди тут - лише персонал, який обслуговує військову базу і зброю. Решту - зайвих - з часом можуть змусити переїхати в інші регіони. Цього можна легко досягти соціальним шляхом, тобто погіршенням рівня життя, що вже відбувається.

Агресор послуговується й іншими методами, наприклад, переведенням військових (колишніх українських) в інші місця служби. Те саме роблять і з чиновниками. Так, разом із рішенням про зміну статусу Криму Путін прийняв ще одне - відправив у відставку так званого губернатора Севастополя Сергія Меняйла. Але це не просто звільнення. Наступим указом чиновника призначили представником президента Росії не де-небудь, а в Сибірському федеральному окрузі. Погодьтеся, дуже схоже на улюблену російськими правителями традицію - заслання неугодних до Сибіру.

Ще одним указом Путіна, який сколихнув сьогодні громадськість, стало звільнення посла РФ в Україні Михайла Зурабова. Ймовірно, що рішення щодо України російський президент приймав пакетом. Політологи і дипломати зазначають, що ці події - звільнення Зурабова та приниження статусу Криму - жодним чином не пов'язані між собою.

Російські ЗМІ одразу оприлюднили прізвище ймовірного наступника Зурабова - це Михайло Бабич, виходець із силових структур. Проте ця інформація офіційно не підтверджена. Поки що заміну послу знайшли в особі Сергія Торопова. Він - темна конячка. Дипломат, інформації про професійну діяльність якого небагато. У відкритому доступі є лише два факти. Попереднє місце роботи Торопова - посольство Росії в Україні на посаді радника. А до того, ще у 2007 році, Торопова з невідомих причин вислали з Латвії, де він працював першим секретарем російського посольства.

Торопова призначили на посаду тимчасового повіреного у справах Росії в Україні. Крісло ж посла поки порожнє. Але, зважаючи на те, що Київ може заблокувати будь-яку кандидатуру на це місце, воно може лишитися таким й надалі.

У коментарях для ТСН.ua експерти розповіли, чому кандидатура наступного посла насправді неважлива, а також назвали інші резони, які могли спонукати Путіна до зради кримчан.

Володимир Огризко, колишній Міністр закордонних справ:

- Крим потонув у Південному федеральному окрузі, колишнього так званого "губернатора Севастополя" відправили трошки відпочити у кліматично більш суворі широти. Там, мабуть, така ідея - всіх, хто зрадив, відправляти подалі, на Далекий Схід. Це така історична російська традиція.

Тож тут треба говорити не лише про відставку посла Росії в Україні Михайла Зурабова, якого фізично в Києві, до речі, не було вже тривалий час, а про те, що в Кремлі зрозуміли: Крим сам по собі потопає і не є керованим, що ті люди, на яких вони ставили, не здатні на реальне управління. Тому їх треба змінити, а зробити це можна, підпорядкувавши Крим якомусь більшому утворенню.

З іншого боку, тут простежується й інша зрозуміла логіка, пов'язана з бажанням Кремля, аби про Крим не говорили як про суб'єкт для повернення. А для цього його треба заховати подалі від очей у якусь неосяжну адміністративну одиницю. Такою виявився цей Південний федеральний округ, який охоплює майже всю південну Росію.

Але мені здається, це доволі примітивні спроби сховатися від дійсності. Вона очевидна, і від того, що Крим формально переведуть з однієї структурної одиниці в іншу - нічого ні для кого не зміниться. Що стосується відставки Зурабова, то в будь-якому разі жодних реальних практичних відносин між країною-агресором і жертвою цієї агресії бути не може. Тому, власне, не очікую нічого нового від майбутнього призначення, яким би воно не було. Я не бачу в цьому жодного практичного смислу. Мабуть, просто Зурабову набридло бути умовною одиницею цієї умовної дипломатії. Тож, можливо, тут зіграли ще особисті моменти.

Тарас Березовець, політтехнолог, директор компанії Berta Communications:

- Статус окремого суб'єкта федерації для Путіна був тимчасовим компромісом. Це не могло тривати довго, оскільки наявність статусу федерального округу, який дав Криму окупант, передбачає зовсім інший обсяг інвестицій і територій, ніж мають його складові частини. Причому статус республіки Крим і міста Севастополь як окремих суб'єктів припускав підпорядкування Сімферополя і Севастополя безпосередньо Москві. Тепер, коли Путін позбавив окупований Крим федерального статусу і включив до складу Південного федерального округу, у прямому підпорядкуванні у Москви залишився тільки Севастополь.

Насправді весь Крим Росії не був потрібен, їй потрібен був лише Севастополь як база Чорноморського флоту РФ. Тож Путін не позбавить його особливого статусу. А ось так звана республіка Крим у складі Російської Федерації знижена в своєму статусі - тепер вона буде підкорятися Москві не безпосередньо, а через Ростов-на-Дону. Це означає, що тепер Ростов-на-Дону визначатиме фінансування для окупованого Криму в рамках тих грошей, які надходять на весь Південний федеральний округ.

Це було викликано, в першу чергу, незадоволенням Москви тим, що обсяги корупції серед кримської еліти перевищували всі можливі, навіть у порівнянні з російськими. З іншого боку, це ознака боротьби Москви з головними дійовими особами "кримської весни", оскільки в Кремлі все одно не довіряють Аксьонову, не довіряють Константинову, не довіряють нинішнім кримським чиновникам, вважаючи їх зрадниками і сепаратистами. Мовляв, зрадили один раз, зрадять і другий.

Відомо, що більшість українських військовослужбовців командирської ланки, керівників місцевих відділень СБУ і МВС, які підтримали анексію Криму, були поступово виведені з півострова або звільнені в запас.

Позбавлення окупованого півострова статусу окремого суб'єкта федерації - це передвістя прийдешніх перестановок у нинішньому "керівництві" Криму. Першим потрапити під ротацію є всі шанси у того ж Аксьонова. Найближчим часом Кремль почне зачищати так званих "героїв" кримської весни 2014 року, тобто буде позбавлятися від всіх тих людей, які свого часу сприяли анексії.

Володимир Фесенко, голова Центру політичних досліджень "Пента":

- Звільнення Зурабова було абсолютно закономірним. Зурабов належить до "пітерських", до оточення Путіна, і він хотів серйозної роботи в Росії. Перші роки роботи в Україні він ще сприймав з певним інтересом, але потім йому стало нудно. Врешті-решт у 2013 році Зурабов домовився про повернення до Москви, але стався Майдан, який трохи відтермінував це рішення.

Зурабову довелося залишитися ще й тому, що президентом України обрали Петра Порошенка. Справа в тому, що між ними були непогані особисті стосунки. І в Москві, думаю, вирішили скористатися цим і вплинути через Зурабова на Порошенка. Для цього Зурабова призначили ще й спецпредставником на Мінських переговорах. Але ідея не спрацювала. І першою ознакою цього стало звільнення Зурабова з посади спецпредставника на Мінських переговорах. Вже тоді стало зрозуміло, що Зурабов піде з Києва. І це було питання часу.

Тож основна проблема полягала швидше у тому, що не могли вирішити, ким замінити Зурабова. Це пов'язано з тим, що двосторонні стосунки України і Росії фактично заморожені. І зараз головна інтрига - кого ж призначать замість Зурабова і в якому статусі. Чи це буде тимчасовий повірений, чи повноцінний посол. Адже якщо посол, то Київ може вплинути на це рішення, тому що має право не надати згоду на призначення будь-якого посла іншої країни.

До речі, трансформації статусу Криму також достатньо закономірні. Позбавлення Криму особливого статусу федерального округу означає завершення перехідного періоду. Це був тимчасовий статус. Федеральний округ - це міжрегіональне утворення. Це величезна територія, яка включає в себе низку різних областей, республік. А тут був один регіон, який мав статус федерального округу. Тепер Крим позбавили цього підвищеного статусу. Грошей Крим позбавили ще раніше. Але після втрати високого статусу зниження фінансування Криму буде продовжуватися. Він буде одним з багатьох регіонів Південного федерального округу, і ставлення до нього буде відповідне - як до рядового російського регіону.

Водночас є тут і не дуже добра новина, бо приєднання півострова до Південного федерального округу означає й продовження інтеграції Криму до складу РФ.

Богдан Яременко, голова правління Фонду "Майдан закордонних справ":

- Епоха відносин між Україною та Росією, яку представляв Зурабов, закінчилася з війною. Тож він просто добував свій строк. Поступово його вплив на процеси в українсько-російських відносинах скорочувалися. Через те, мабуть, його було усунуто від Мінського процесу тощо. Тобто мотиви і причини його звільнення зрозумілі.

Водночас призначити посла без згоди України неможливо. Мені здається, що відкликання Зурабова повинно стати тим моментом, коли Україна має не погодити будь-яку кандидатуру, висунуту Російською Федерацією. Логічно було б просто розірвати дипломатичні відносини, але за цих обставин Україна повинна щонайменше не допустити призначення нового російського посла.

Водночас рішення включити Крим до Південного федерального округу, хоча й було озвучено одночасно, не пов'язано зі звільненням посла. Це швидше пов'язано із загальною зміною ситуації в Росії і навколо Росії, яка серйозно погіршується. У РФ на тлі серйозної деградації економіки деградує й державне управління, втрачається керованість соціальними процесами, наростає незадоволення і зростають міжрелігійні протиріччя.

Росія оточена конфліктами, частина з яких створена нею самою. Скорочується торгівля і взаємовідносини з тими країнами, де Росія раніше брала модернізаційний, технологічний та фінансовий ресурс, тобто з ЄС і США. І ці процеси деградації зараз тільки починають набирати обертів. Вони тривають вже два роки, але зараз стають все більш очевидними.

Позбавлення Криму особливого статусу російська влада намагатиметься аргументувати тим, що ситуація нормалізована, і Крим повністю інтегрований в Російську Федерацію. Однак насправді це не так. Про це свідчать усі показники соціального та економічного розвитку Криму, які на порядок гірші, ніж у решти регіонів РФ. Тож інтеграція не відбулася і не відбудеться в умовах блокади Криму, в умовах санкцій. Але з приєднанням Криму до ПФО Росія може хоча б приховати ці жахливі показники, розчинивши статистичні дані півострова серед даних величезного округу.

Звичайно, це черговий ляпас усім кримчанам, які хотіли жити в Росії і вважали при цьому, що Крим збереже свій окремий статус. Їм показали, що жодного особливого статусу вони не мають, жодного окремого позитивного ставлення з боку російської влади до них немає також. Більше того, вони є тягарем для російської влади.

Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!