Судова реформа: що зміниться в судовій системі, окрім зарплат?

Ледь не кожен українець знає, що наша країна нині переживає час змін та реформ. При чому реформи відбуваються майже у всіх сферах нашого життя – соціальній, економічній, професійній. І одночасно зі змінами в сфері комунальних послуг, дедалі частіше люди обговорюють судову реформу. Тим паче, що зміни в судовій системі запроваджують мало не кожного разу після обрання нового складу парламенту чи президента.

Наприкінці травня цього року президент України Петро Порошенко зініціював проект змін до Закону "Про судоустрій та статус суддів", які дозволять вдосконалити устрій суддівської системи, кадровий склад та більший контроль за діяльністю служителів Феміди.

Проте, якщо мова заходить про суддів, то найчастіше люди обговорюють їхні зарплати.

Втім, нинішні зміни до Закону «Про судоустрій та статус суддів» передбачають не лише підвищення заробітної плати, а й багато інших аспектів. Законом, зокрема, підсилюється відповідальність суддів, обмежується їх імунітет виключно функцією здійснення правосуддя, ліквідовуються Вищі спеціалізовані суди, створюється Новий Верховний суд, передбачається створення Вищого антикорупційного суду та Вищого суду з питань інтелектуальної власності.

Судді Верховного суду будуть набрані за конкурсом, в якому зможуть брати участь як діючі судді, так і адвокати і науковці в сфері права. Новий ВСУ отримає як касаційну функцію, так і функцію забезпечення сталості і єдності судової практики. Таким чином судові рішення мають стати зрозумілими і передбачуваними для громадян.

Законопроект також передбачає чіткий розподіл повноважень між органами суддівського врядування. Дисциплінарна функція буде здійснюватись Вищою радою правосуддя, кваліфікаційна - Вищою кваліфікаційною комісією суддів.

Окрім того, законопроект вдосконалює та посилює процедуру кваліфікаційного оцінювання суддів для того, щоб у судовій системі залишилися лише ті судді, які справді цього достойні.

Для суддів, які пройдуть кваліфікаційне оцінювання та процедуру конкурсу передбачено суттєве підвищення розміру суддівської винагороди.

Так зокрема базовий оклад судді місцевого суду складе 30 мінімальних заробітних плат, судді апеляційного суду - 50 мінімальних зарплат, Верховного Суду - 75 мінімальних зарплат.

Водночас вводяться ряд обов'язкових декларацій для суддів: щодо майнового стану, родинних зв'язків та доброчинності.

Передбачається громадський контроль за процедурами кваліфікації та конкурсів через Громадську раду доброчесності.

Закон має набути чинності одночасно з законом про внесення змін до Конституції щодо правосуддя. Зауважимо, що Верховна Рада вже ухвалила зміни до цих законопроектів, проте необхідно, аби їх підписав президент України.

Тож, зважаючи на таку ґрунтовну реформу в суддівській системі, ми вирішили з’ясувати позицію місцевих суддів.

Суддя-спікер Луцького міськрайонного суду Анатолій Пахолюк пояснив, що загалом всі зміни в суддівській системі – на краще, однак, є й моменти, які слід доопрацювати.

«Безумовно ці зміни позитивні. Їх чекали не лише в суспільстві, колеги також відчували, що вже потрібно щось змінювати. Основне – це те, що усувається політичний вплив на формування суддівського корпусу. Тому що зараз буде новий орган – Вища рада правосуддя. А окрім того буде підвищення вимог до кандидатів на посади та рівень матеріального забезпечення.

Повернення до триланкової суддівської системи – це безперечно плюс, адже за таких умов справи розглядатимуться швидше. В той же час це спрощена система судоустрою, адже дуже часто люди плутаються.

Здавалося б після апеляції вища інстанція це Верховний суд, однак коли люди туди звертаються, а їм пояснюють, що між апеляційним та Верховним судом є ще одна ланка, то це ускладнює процес ще більше.

Серед мінусів – це по-перше довготривале формування Верховного суду, а по-друге це його структура. Раніше Верховний суд поділявся на палати: господарська, цивільна, адміністративна, цивільна та кримінальна. Зараз же, це будуть такі собі суди в одному суді, адже замість палат сформують повноцінні суди. Голови цих судів будуть наділені автономними правами, зможуть самостійно видавати розпорядження та самостійно вирішувати певні питання. І здавалося б забрали спеціалізовані суди, проте на їхньому місці планують створити нові – Вищий антикорупційний суд та Вищий суд з питань інтелектуальної власності.

Хоча, на мою думку, їх запровадження та функціонування не відповідатимуть духу триланкової системи, оскільки створюється певна окрема ланочка. І тим більше, я дивився висновки Верховного суду і статистику, то господарські суди розглядають всього 470 справ в рік відносно інтелектуальної власності. Тож чи доцільно для цієї категорії справ створювати окрему ланку?

Ще один цікавий фактор – декларація доброчесності. Чи це буде позитивно, чи негативно покаже практика, але однозначно це потрібно, і це є нормально в країнах Європи. Ніхто не проти їх подавати. Але разом з тим, якщо в нашій країні три рівних гілки влади – судова, виконавча та законодавча, то доцільно було б внести ці обмеження для всіх одразу, і для депутатів, і для держслужбовців вищого рангу. Принаймні це виглядало б логічно.

Відносно звуження суддівської недоторканості –, хочу зауважити, що ні я, і мої колеги ніколи цим не користувались, особливо в побуті. Ми так само користуємося громадським транспортом, як і інші, ми живемо нормальним життям, як і всі люди. Хоча певне звуження недоторканості також несе в собі певний позитив, адже відтепер рішення про затримання судді після вчинення злочину прийматиме не парламент, а Вища рада правосуддя. І цей інститут повинен бути.

Особливо, що стосується негайного затримання суддів після вчинення тяжкого злочину. Адже ми всі неодноразово були свідками того, як судді, яких звинувачували в певних злочинах встигали просто виїхати за межі країни, а все через те, що парламент довго розглядав питання про його затримання. Якщо людина працює чесно і по закону, то чого боятися. Звісно ж що різні люди є, і по-різному рішення сприймають. Але переважна більшість моїх колег цього не відчувають.

Щодо Вищої ради правосуддя, то тепер лише вона буде призначати та звільняти суддів. Якщо раніше рада просто подавала президенту рекомендації стосовно призначення того чи іншого судді, то зараз президент буде лише підписувати призначення. Іншими словами він не зможе його не підписати. Це є загальноприйнята європейська практика і саме таким чином в тих країнах призначається суддя безстроково. Проте зі скаргами до Вищої ради правосуддя зможуть звертатися не лише судді, а й прокурори.

Значною перевагою Вищої ради юстиції над парламентом є порядок її формування, оскільки рада буде складатися мінімум з 10 суддів, тоді, коли в парламенті одні лишень політики. Крім того, всім членам ради категорично заборонено брати участь в будь-яких політичних партіях та об’єднаннях, таким чином буде виключена ймовірність політичного впливу на прийняття рішень радою.

І зрештою питання, яке на вустах ледь не в кожного українця – це підвищення зарплат суддям. Чи допоможе це побороти корупцію сказати складно, адже з цією проблемою потрібно боротись комплексно. По-перше підвищення авторитету судді в суспільстві, адже зараз про суддів якщо й говорять, то тільки лише тоді, коли він скоїв якийсь злочин чи проступок. Тим паче, що не кожна людина готова йти і працювати в таких тяжких умовах, і це в свою чергу впливає на якість кадрів. Ще одним важливим моментом є – це контроль за виконанням судових рішень. Ну і, звичайно, належний рівень матеріального забезпечення, не захмарний звісно, але достойний. Я, до речі читав у ЗМІ результати опитування чи хотіли б адвокати чи юристи працювати суддями, то результати були негативними, адже оплата роботи судді нижча, а навантаження та відповідальність – в рази вище. А тому й немає зацікавленості в професійних кадрів прийти працювати в судову ланку.

Зараз суддя місцевого суду отримує 10 мінімальних зарплат, а якщо взяти ще з надбавками, то це десь близько 13-15 тисяч гривень. В новій редакції закону передбачено 30 мінімальних зарплат. Але хочу наголосити, що це підняття буде відбуватися поступово і отримувати максимальну зарплату судді зможуть лише у 2020 році. І нові зарплати будуть отримувати лише ті судді, які пройшли кваліфікаційну атестацію», - прокоментував суддя-спікер Луцького міськрайонного суду Анатолій Пахолюк.
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!