ЄВРО-2016. В очікуванні змін

Ми знову не забили, знову програли і нарешті з понурою головою залишили цей чемпіонат Європи. ВолиньPost пропонує коротко підсумувати, чому того, що сталося, слід було очікувати, і чим ще запам’ятався вчорашній ігровий день на полях Франції.

Без реформ – ніякої Європи

Знаємо, що ця тема уже розжована до неможливого стану, тому й багато розписувати те, що багато українських вболівальників пережили під час Євро, немає ніякого бажання.

Дивно, але між «успіхами» України як у футболі, так і в політиці, можна проводити певну аналогію: багато оптимізму та сподівань, доки не доходить до справи. А там – все ті ж усім знайомі методи, все той же незмінний результат, точніше, його відсутність і все те ж вказування нам нашого реального місця. У екстреній ситуації, коли треба вирішувати питання (тобто забивати), на поле переговорів виходить своєрідний Кучма (тобто самі розумієте який наш волинський земляк) з капітанською пов’язкою – за якісь там заслуги та досвід…



І у цій ситуації Михайло Іванович каже, що йому шкода тих, хто не вийшов на футбольне поле. І тут запитання – а чи настільки різний рівень Ярмоленка, який більше атак загальмував, аніж сприяв їх розвитку, та умовного Караваєва? Чи набагато кориснішим був під час шедевральної тактики лонгболлів проти Північної Ірландії Зозуля у порівнянні з Будківським? Чи набагато більше заслуг у Тимощука, аніж у того ж самого Гусєва, якщо брати до уваги саме український футбол?

Вчорашній матч, як і весь турнір, показав, що, скоріш за все, такі питання вирішувались десь у тренерській голові, причому не задля головного – гордості уболівальників за команду, а задля якоїсь роздачі боргів, ось тільки незрозуміло кому і незрозуміло за що. А на виході ми мали абсолютно інертну команду, в якої не було ідей, як переламати гру, програючи у рахунку. Були моменти, коли хлопці починали бігати – і тоді одразу ж виникали якісь гольові можливості біля воріт суперників. Однак у більшості випадків ми бачили той самий футзальний «периметр» без загострень та переміщень, розіграш кутових ледь не через П’ятова і аж надто часте серцебиття перед кожним стандартом у виконанні суперника – власне, усі три поразки й підкрались до нас після штрафних чи кутових від опонентів…



Вчорашні матчі інших команд показали, що якщо не боятися щось міняти, можна досягти результату – це й Туреччина з Хорватією, для яких заміна, здавалося б безапеляційно основних виконавців пішла лише на користь та принесла результат. Фактично, після не зовсім вдалого початку одним і тим самим набором гравців грали лише українці та росіяни. Що вони отримали на виході – самі бачите…



Звичайно, виступ збірної на Євро – це лишень вершина айсберга, з яким протягом останніх років зіткнувся український футбол. Скрутні часи чемпіонату, відсутність люду на стадіонах, гірке становище клубних дитячих академій, а разом із цим і національних молодіжних команд – усе це аж ніяк не грає на користь головній команді країни, а в дечому навіть пояснює, чому у нас немає ким замінити ту саму «стару гвардію». Однак, ті ж самі Зінченко, Коваленко, Бутко та інші доводять, що грати завжди є з ким. А от чи намалює з такими фарбами щось путнє майбутній головний футбольний художник країни – покаже лише час. А поки що – дякую вам за все, і до побачення, Михайле Івановичу!

Без зайвого клопоту, але з почином!

Впевнений, вболівальники діючих чемпіонів світу перед початком Євро очікували побачити якісь кращі цифри від збірної Німеччини після групового етапу, як мінімум у графі «забиті м’ячі». Втім, якщо не займатись арифметикою та дивитись гру, нічого особливого не сталося, а підопічні Йоахіма Льова, не особливо напружуючись, пройшли груповий етап. Можна згадати, що й два роки тому, впевнено розібравшись з португальцями, німці ледь не програли збірній Гани і мінімально здолали американську збірну, а реальний рівень своєї гри показали вже у плей-офф. Ось і зараз можна очікувати чогось подібного – має ж колись, врешті-решт прорвати Томаса Мюллера та компанію!



А ось хто особливо дякуватиме німцям за таке «розбазарювання» гольових можливостей – це збірна Північної Ірландії. Підопічні Майкла О’Ніла, як і інші дебютанти Євро – валлійці та словаки – з першої ж спроби підкорили груповий етап. Для цього вистачило героїчно повідбиватись у матчах проти німців (2-28 за ударами та 24 на 76 відсотків за володінням) та поляків і просто зіграти з нашою командою, як би іронічно це не звучало. Що ж, вже зовсім скоро перша стадія плей-офф покаже, наскільки достойному супернику ми програли свій матч…

Кінець гегемонії іспанців?

Про те, що автор цих рядків дещо перехвалив «Фурію роху» після другого туру, була думка ще під час першого тайму матчу підопічних Вісенте Дель Боске проти хорватських суперників. Вчорашня Іспанія якраз не виглядала якимось монолітом і видавала лише ударні відрізки – не в останню чергу «завдяки» своїм опонентам, які надто часто мали сміливість ходити у зустрічні атаки.

Хорвати, у свою чергу, піймали справжній кураж, а пропущений у дебюті поєдинку гол лише додав їм спортивної злості. Не останню роль у такому результаті «картатих» зіграли і зміни у складі команди від Анте Чачіча, особливо щодо атакувальних гравців. Марко П’яца став рівноцінним крилом напроти Івана Перішича, раз за разом залишаючи в дурнях своїх суперників на флангах. Протягом матчу вінгер загребського «Динамо» здійснив 7 удалих обіграшів – найбільше серед гравців на полі. А про вирішальну роль зв’язки екс-дніпрянина Калініча з тим же Перішичем й годі казати! Тепер наставник «картатих» двічі подумає, чи повертати до складу Маріо Манджукіча та Марцело Брозовіча – адже діючих чемпіонів Європи обігруєш не кожного дня!



А от іспанці показали, що слабких місць за потрібної гри вистачає і в них. Хуанфрану та Хорді Альбі на флангах вже не було так вільно, як проти закритих на власній половині поля чехів та турків. З такими опонентами, як Перішич, П’яца та Срна вони були змушені грати з оглядкою на власні ворота – і це в них вийшло, м’яко кажучи, не зовсім вдало. Ну і два пропущені м’ячі у ближній кут для голкіпера рівня Давіда де Хеа – також забагато. І якщо чудо-гол Калініча ще можна списати на ефектність та несподіванку, то переможний для хорватів м’яч – на його совісті…

А ще той м’яч Івана Перішича подарував глядачам на Євро як мінімум один суперматч у найближчій перспективі: фіналісти попереднього розіграшу зустрінуться між собою вже на стадії 1/8 фіналу. Не факт, що саме ЗА такий розвиток подій були й самі італійці, однак щось підказує, що рано чи пізно ці суперники повинні були перетнутися. На третьому поспіль Євро. Можливо, тепер іспанці нарешті програють?

Характер у потрібний момент

Якраз тоді, коли здавалось, що Туреччина буде серед найгірших збірних на цьому Євро, підопічні Фатіха Теріма дали результат і, як і вісім років тому на груповій стадії, залишили ні з чим збірну Чехії. Цікаво, що керманич турків всадив на лаву запасних одного з лідерів збірної – Хакана Чалханоглу, а 18-річний новачок дортмундської «Боруссії» Емре Мор, який вийшов у старті замість нього, вже на 10-й хвилині гри віддячив тренеру гольовою передачею на Бурака Їлмаза! Цей епізод багато в чому й продиктував подальший хід гри: турецькі футболісти переважно відбивали наскоки чеських суперників, а у другому таймі реалізували свій другий удар в площину воріт – Озан Туфан вже просто «розстрілював» Петра Чеха з близької дистанції.



Підопічні Теріма показали приклад, як треба збиратися з силами після невдалих ігор, а сам головний тренер збірної з Малої Азії не побоявся зняти деяких лідерів команди з гри, залишивши у складі при цьому ще одного об’єкта критики з боку вболівальників – Арду Турана. І, слід відзначити, що гравець «Барселони» таку довіру якраз виправдав і був одним з найкращих на полі. Тепер Фатіх Терім каже, що до його хлопців нарешті повернувся командний дух. А якщо сьогодні шлях до наступного раунду Євро для турків усе ж відкриється – хтозна, куди вони можуть забратися із своїм славнозвісним характером?

Шкода прощатися з чехами – навіть незважаючи на високий середній вік та не зовсім зірковий склад, збірна справляла гарне враження. Втім, у відповідальний момент одного бажання та іскри у очах, які були присутні у перших двох поєдинках, виявилось недостатньо. В будь-якому випадку, навряд підопічним Павела Врби буде соромно за свої виступи на цьому чемпіонаті Європи.

Герой дня

Протягом вчорашнього дня на це звання було багато кандидатів, однак ми виділимо одного. Звісно ж, це Михайло Фоменко. Керманич збірної заявив про те, що залишить головну команду країни, ще позавчора, однак не можна не виразити вдячності за поєдинок проти збірної Польщі. Поєдинок, який ще раз підтвердив, що Михайло Іванович прийняв правильне рішення!



Рекорд дня

І тут ми також відзначились! Точніше, не ми, а вищезгаданий герой ігрового дня та Анатолій Тимощук, у якого кількість ігор за збірну доросла до 144! Що ж, будемо сподіватися, що Андрій Шевченко чи інший тренер, який працюватиме зі збірною у наступному циклі, більше думатиме саме про результати команди, а не рекорд волинянина – у нього досягнень і так вистачає…



Сейв дня

Хай там як би не було, а на постійні паузи перед ударом з пенальті, якими гравці мадридського «Реала» виграли серію у фіналі цьогорічної Ліги Чемпіонів, Даніель Субашич гідно відповів виходом ледь не до лінії воротарського майданчика, чим зробив своє завдання взяти удар Серхіо Рамоса значно легшим. Хтозна, може вже після матчу плей-офф зі збірною Італії всі іспанські вболівальники незлим тихим словом згадуватимуть цей епізод. А поки… Браво, Хорватія!



Що сьогодні?

Сьогоднішні чотири гри визначать усі пари наступної стадії Євро. Збірна Італії уже в очікуванні раунду плей-офф, однак після вчорашнього результату матчу між хорватами та іспанцями це навряд чи якесь приємне очікування. Що ж, будемо вірити, що підопічні Антоніо Конте так само, як і завжди, не визнають авторитетів, а сьогодні лише награють потрібні ігрові зв’язки (або ж дадуть відпочити основним гравцям). А от їх суперникам – ірландцям – перемога потрібна кров з носа. Лише «вікторія» виведе команду Мартіна О’Ніла до наступної стадії турніру. Того ж самого результату в паралельному матчі буде жадати й швецька збірна, однак суперники у скандинавів більш мотивовані – бельгійцям є що доводити вболівальникам після поразки у першому турі.

А далі буде час слави або ж, навпаки, шквалу критики для Кріштіану Роналду та збірної Португалії. Самостійно загнавши себе у незручну ситуацію, сьогодні піренейці мають шанси з неї виплутатись, і головна надія, звичайно ж, буде на триразового володаря «Золотого м’яча». Однак не слід недооцінювати й суперників – угорці карали за це вже не одну збірну як до Євро, так і на самій першості континенту. В будь-якому випадку, наші сусіди вже у плей-офф навіть за умови поразки від фаворитів свого квартету. А от у Ісландії та Австрії синхронно пройти груповий етап не вийде – саме тому цей матч перетворюється на битву за шість очок, де, тим не менш, ісландцям вистачить і нічиєї. Чи зможе австрійська команда виправитися після невдалого початку чемпіонату Європи – побачимо уже сьогодні увечері!


Дмитро Кузнецов, для ВолиньPost



Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!