Зарплати "в конвертах" ми більше не побачимо

Українська влада неодноразово озвучувала ідею про те, що необхідно «розкрити» усі доходи і активи населення. Інформує ЗІК.

Як ті, які знаходяться на території України, так і за її межами. Мета цієї задумки нетривіальна: поповнити державний бюджет за рахунок збільшення податкових надходжень, а також посилити контроль фінансового стану громадян за допомогою непрямих методів.

Іншими словами, визначати реальні доходи за допомогою відстеження витрат.

Правда, якщо в минулі роки подібна ініціатива не знаходила в Кабінеті міністрів і Верховній Раді належної підтримки, то тепер, коли в Україні розгорнулася активна розробка по впровадженню стратегії деофшоризації (мова про імплементацію рекомендацій плану BEPS), механізм «нульового» декларування виявився українським реформаторів на руку.

Причому, на думку представників парламентського комітету з податків і митної політики, одне без іншого неможливо, адже припинити відтік капіталу з нашої країни можна лише за умови, якщо зрозуміло, де і в якому розмірі цей капітал знаходиться.

Хоча концепція «нульового» декларування не є нашою новацією, запропонований спосіб її реалізації в Україні буде неабияк кульгати.

Відкрити без страху

Процедуру «оголення» прихованих доходів і активів пропонується провести в два етапи.

На першому етапі, який триватиме до кінця 2016 року, фізособи-платники податків зможуть подати разову декларацію, в якій будуть відображені дані про рухоме і нерухоме майно, про фінансові та інші активи, про доходи. У тому числі тих, з яких не сплачено податки і збори.

У разі неподання разової декларації буде вважатися, що фізособа володіє нерухомістю, транспортними засобами, які зареєстровані відповідно до вимог законодавства, а також готівкою, сума яких не перевищує 750 мінімальних зарплат – еквівалент 1 млн грн.

Іншим платникам податків, які зважилися «відкрити» свої активи, доведеться заплатити з них прибутковий податок. Ставки поки обговорюються, але попередньо з наявних у фізособи готівкових коштів і коштів на банківських рахунках за межами нашої країни доведеться заплатити 10%, так само як з інших зарубіжних активів.

Ставка податку для активів, які перебувають та зареєстровані на території України, імовірно буде вдвічі нижче, на рівні 5%.

Як бонус за чесність платників податків, які подали декларацію, обіцяють звільнити від обов’язку надавати інформацію про джерела доходів, не штрафувати за порушення податкового та валютного законодавства, в тому числі, не відкривати кримінальне провадження за ухилення від сплати податків, не розголошувати дані, зазначені в деклараціях.

Старт другого етапу призначений на 2017 рік.

З цього моменту фіскальні органи, грунтуючись на отриманій в ході декларування інформації, почнуть застосовувати непрямі методи контролю витрат і доходів.

На перших порах ці заходи торкнуться фізосіб, на яких поширюється дія закону «Про запобігання корупції». Зокрема, мова йде про держслужбовців, посадових осіб органів місцевого самоврядування, народних депутатів, представників СБУ, НАБУ, Національної поліції.

Суть непрямого контролю полягає в тому, що в разі перевищення витрат над доходами фізособи, в тому числі, і тими, які виявлені за рахунок «нульового» декларування, оподатковуваний дохід буде збільшуватися на суму такого перевищення і обкладатися ПДФО за стандартною ставкою – 18%.

Втім, у платника податків залишиться право документально підтвердити активи, за рахунок яких були понесені витрати, і аргументувати, чому з них не слід сплачувати податки.

Потайний вихід

Хоча всі заплановані зміни знаходяться на етапі обговорення і задокументовані у формі концепції, ефективність їх застосування вже викликає питання.

Перш за все, неясно, як будуть контролюватися фінансові потоки платників податків, якщо ні у Державної фіскальної служби, ні у Нацбанку, ні навіть у Державної служби фінмоніторингу немає дієвого інструментарію для цих цілей.

Хороший приклад – кампанія з розкриття кінцевих беніфіціарів, яка зіткнулася в Україні з великими складнощами.

Це ж стосується і податкової амністії для бізнесу, яка проходила в 2014-2015 роках. Суб’єктам господарської діяльності запропонували добровільно уточнити свої податкові зобов’язання та сплатити лише 5% від узгоджених сум.

Однак результати амністії виявилися, м’яко кажучи, далеко не такими позитивними, як припускали в уряді. Тому є ризик, що з черговим «обнуленням» Кабмін і АП теж не особливо досягнуть успіху, і добровільно на декларування мало хто зважиться.

Непрямі методи контролю – теж палиця з двома кінцями.

З одного боку, якщо відстежувана різниця між доходами і витратами буде занадто велика, застосування цього інструменту стане можливим лише для обмеженої групи платників податків.

З іншого боку, спроба розширити контроль на невеликі витрати призведе до зворотного ефекту: доходи і активи будуть маскуватися з ще більшою ретельністю.

Почати спочатку

Ключовий ризик «нульового» декларування в тому, що негативних наслідків уникнути не вдасться. Навіть якщо на законодавчому рівні санкції застосовуватися не будуть, в розпорядженні контролюючих органів виявиться потужний інформаційний ресурс, який дозволить тиснути на платників податків, проводити вибіркові перевірки, застосовувати необґрунтовані санкції.

Без кадрової реорганізації податкових органів, яка вже не раз анонсувалася, без зміщення в роботі ДФС акцентів з виконання планових показників на сервісну складову, на декриміналізацію податкової міліції та спрощення процедур сплати податків будь-яка спроба по декларуванню і «очищенню» доходів буде приречена на провал.

Це означає, що починати потрібно з головного – повноформатної податкової реформи, частиною якої і можуть стати «нульове» декларування та деофшоризація. Інакше запропоновані поправки до Податкового кодексу знову опиняться формальністю, застосувати яку в реальному житті просто не вийде.
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!