ЄВРО-2016. Будь першим! ФОТО

Видихнувши, відійшовши від переживань, відкинувши емоції, ВолиньPost пропонує пригадати, чим запам’ятався вчорашній, без сумніву, чорний ігровий день для українських вболівальників.

З небес на землю

Приємні моменти та гордість за гру проти німців, ніякі північні ірландці у першому турі, підготовка у атмосфері «розслабону», попереднє вираховування можливих суперників у плей-офф… Стоп! Колись це мало б закінчитись, щоправда, ніхто не очікував, що це відбудеться так рано. Але саме вчора ми отримали болючий удар по самооцінці, і кожна хвилина матчу проти підопічних Майкла О’Ніла змушувала подумки повертатись у минуле, щоб ще краще розуміти, що це все не випадковість…

Рідкі викрики про те, що з новим циклом бажано було б змінити організатора гри нашої збірної, лунали ще після кваліфікації до бразильського чемпіонату світу. Однак тоді люди ділилися на два «табори» - одним вистачало того, «з якого дна ми виборсались з Фоменком», інші казали про те, що грою на нуль, як проти Англії, коли треба було перемагати, далеко не заїдеш. Не згадуючи вже про відчутну «плюху» по наших амбіціях від Франції у плей-офф.

Минуло два роки, а змінилось мало що. Усі так само звикли тішити себе непоганою грою проти грандів, не думаючи при цьому, що вже за декілька років історія забуде гру і пам’ятатиме лише результат. Забули працювати над тими слабкими ланками, які завжди використовує кожен більш-менш нормальний суперник. А з більш-менш нормальних суперників у матчах кваліфікації ми забивали лише словенцям. Звідки брався оптимізм перед грою з таким суперником?

Вчора збірна Північної Ірландії дійсно скористалася усіма нашими недоліками. Виходиш грати проти команди, яка масовано захищається – атакуй. Тільки не лонгболлами проти британців, і не побудовою наступальних дій через П’ятова. Коли суперник грає щільну оборону, віддає контроль м’яча, можна вирішити проблему постійними переміщеннями. У нас вони були – забігання на фланги. Ось тільки як ми збиралися користатися ними за відсутності у штрафному майданчику опонентів бодай якогось шансу зачепитись за м’яч у верховій боротьбі – незрозуміло.



Вихід з оборони в атаку: ця наша біда здавалась не такою вже й бідою у грі проти німців, але там і не треба було вибудовувати лінії та розкатувати багатоходівки – там суперник своїм браком давав багато оперативного простору для наших вилазок. А сьогодні варто було суперникам включити мінімальний пресинг – і на чужу половину поля летів черговий бездумний верховий м'яч у боротьбу. Гравця, який би визначав напрямок атаки, в нашій середній лінії не було. Точніше, вони були – Руслан Ротань чи Сергій Рибалка, але чи то дійсно вони зараз не в найкращій формі, чи просто тренерський консерватизм не дозволив Михайлові Фоменку переступити через принципи… Ми можемо про це лише здогадуватися.

Ну а паніка у захисті під час виконання суперниками стандартів і «мінус один» в атаці – ці наші «інтимні місця» оголилися ще у першому турі. І те, що у матчі проти Північної Ірландії вони проявилися у всій, як-то кажуть, красі, вже нікого не здивувало. Тож гасло реклами якогось пива – «будь першим» - у заголовку аж ніяк не зайве. Ми стали першою командою з 24-х, яка вже точно залишить Євро-2016 після групової стадії.

Що далі? А далі хотілося б побачити, врешті-решт, оновлення збірної. Побачити вже у матчі проти польської збірної ту молодь, яка на турнір поїхала «туристами» - це і представники луганської «Зорі», і Зінченко, який зі своїм ростом перестрибував майже двометрових захисників Північної Ірландії. Побачити іскру в очах гравців та, врешті-решт, відхід від старого ігрового стилю. Зможе Шевченко, як думаєте?

З почином, хлопці!

А от наших вчорашніх суперників хотілося б просто привітати - своїм старанням, наполегливістю, працею на футбольному полі, врешті-решт, вони заслужили цей успіх. Перемога над збірною України стала для Північної Ірландії історичною, першою на чемпіонатах Європи. Коли тиждень тому ми тішилися тим, з яким слабким суперником нам доведеться грати, Майкл О'Ніл та його підопічні, засукавши рукави, почали працювати над своїми помилками - і вчора вони не дали "синьо-жовтим" зробити нічогісінько. І знову ж таки - тренер не боявся робити зміни у складі, який зіграв невдало, посадивши на лаву запасних навіть кращого бомбардира команди Кайла Лафферті. Нам би в них повчитись... Але вже пізно. Тоді як ці хлопці все ще мають цілком заслужені шанси продовжити боротьбу на першості континенту.



Невблаганна Європа

Десь поміж написанням цих рядків наткнувся на жарт про те, що, мовляв, Німеччина та Польща, це все так задумано для безвізового режиму. А вчора не полишала надія, що суперники по групі все ж не будуть катати нічию. Однак, так як і в політиці вони там «вирішують нашу долю», так вийшло і на Євро. Німці не хотіли надто напружуватись, вже подумки розраховуючи варіанти, які у них будуть у плей-офф, а поляки з непоганою грою ще й покращили собі настрій – на 90 відсотків вони вже будуть другими у групі навіть попри можливу поразку від нашої збірної. І нехай – ми самі винні, а звичка покладатися на інших – невдячна справа…



Там, де заміни працюють

«Англійський Фоменко» після першого тайму матчу проти Уельсу опинився в такій ситуації, що відступати вже не було куди – другого підряд провалу на великих турнірах йому б не пробачив ніхто. Джеймі Варді та Денні Старрідж за один тайм зробили більше, аніж ті, кого вони змінили на полі, за три. І ситуація ж була дуже схожа з нашою – валлійські захисні ешелони не давали створити біля власних воріт ніяких гольових можливостей. Так і є – хтось використовує шанс щось змінити, а у когось на це волі не вистачає…

Тепер підопічні Роя Ходжсона відчуватимуть себе набагато спокійніше, займаючи те місце у групі, яке їм віддавали ще до початку Євро. Тим цікавіше буде спостерігати за розв’язкою боротьби у цьому квартеті.

Карма дня

Ще позавчора більшість українських вболівальників (і автор у тому числі) раділи перемозі збірної Словаччини над росіянами. Можливо ця радість якось перенеслась і на гравців, а вони на радощах забули й самі зіграти? Навряд чи, звичайно, а ось факт лишається факт – ми на цьому чемпіонаті Європи такі ж дерев’яні, як і східні сусіди. За карикатуру окреме "спасибі" Георгію Ключнику!



Що сьогодні?

Жоден з матчів, які відбудуться під час сьомого ігрового дня Євро-2016, не можна назвати якимось надто принциповим, однак якраз від таких поєдинків неочікувано можна чекати яскравого футбольного шоу. Італійці у разі перемоги над шведами можуть забезпечити собі вихід у плей-офф (а якщо завтра бельгійці не програють ірландцям – з першого місця). Що ж, їм є за що битися – дванадцять років тому саме шведська команда разом з данцями викинули «Скуадру адзурру» за борт першості континенту вже на груповому етапі.

Іспанці та хорвати після мінімальних перемог у першому турі сьогодні обміняються суперниками: збірні Чехії та Туреччини на всю демонструватимуть своє бажання пробитись якнайдалі у турнірі, а відповідні уроки після попередніх ігор вони мали б засвоїти. А нам з вами просто залишається чекати відповідного часу, аби знову насолодитися найпрестижнішими міжнародними баталіями на полях Франції…

Дмитро Кузнецов для ВолиньPost
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!