ЄВРО-2016. З честю на полі та з «бубликом» в кишені

Починати Євро грою проти чинних чемпіонів світу та фаворитів нинішнього чемпіонату, звичайно, було нелегко, особливо пам’ятаючи наш «обгазон» 2006-го року в дебютному матчі Мундіалю проти іспанців. Втім команді навряд чи має бути соромно за вчорашню гру, адже позитивних моментів вистачало (як, власне, і недоліків). Саме про них, відійшовши від емоцій, які переповнювали під час матчу, пропонує згадати ВолиньPost.

Михайло Фоменко майже не здивував із стартовим складом. Звісно ж, «майже» - це про появу там Віктора Коваленка. Останні контрольні матчі вказали на нестачу креативу саме середньої лінії нашої збірної, тому з цією проблемою головний тренер вирішив розібратись таким чином. Інша справа, що у грі практично без м’яча молода надія донецького «Шахтаря» не мала шансів себе проявити, займаючись більше чорновою роботою та біганиною за німецькими візаві. Тим самим займалися і його сусіди за позицією – Степаненко з Сидорчуком. Звичайно, проти «бундес-машини» вони зіграли, як могли, а у другій половині першого тайму дуже класно організовували пресинг на половині поля суперників, але… Шкодрана Мустафі під час того зловісного стандарту тримав саме Сидорчук.

Перший тайм, звісно ж, у багатьох вболівальників лежить у основі позитивної думки про нашу команду. І з ними не можна не погодитись – захист спрацьовував непогано (не без гольових моментів біля воріт П’ятова, але німці є німці), фланги дозволяли собі підключатись до атак з оглядкою на власний тил, а Ярмоленко з Коноплянкою створювали моменти. В очах досі стоїть та шикарна передача Андрія на Євгена на дальню стійку, треба було просто замикати. Списуємо на нефарт.

Не часник і не цибуля, кращий форвард це – Зозуля! Саме так вчора компанія, яка дивилась футбол, підтримувала команду, вигадуючи різноманітні жартівливі "кричалки". Найбільше насторожує відсутність будь-якого вибору у Фоменка в атаці. Погодьтесь – і Зозуля, і Селезньов, який замінив Романа, вчора були «мінусом» у складі України. Звичайно, певний час і у німців ми не бачили Гьотце, але для команди, яка не йшла вперед великими силами, форвард, який щоразу є на вигідній позиції та з готовністю використати кожен шанс в атаці, на вагу золота. Я вважаю, тисячі вболівальників вчора думали про те, що було б непогано, якби на полі з’явився Шева, навіть у своїй нинішній формі – гірше точно не було б. Що ж, сподіватимемось, що у наступних матчах наші нападники не будуть розсіюватись на полі…

Зате у воротах в нас сьогодні був повний порядок. Все-таки П’ятов у товариських матчах і П’ятов у важливий момент – це дві великі різниці. Вчора він відстояв на «відмінно» - звичайно, таких сейвів, як Мануелю Нойєру, йому робити не довелось, але з екрану телевізора віяло надійністю та спокоєм за нашу «рамку». А за те, що партнери так часто вчора грали через Андрія, його можна назвати ще й головним плеймейкером збірної.

Загалом і вболівальники, і тренерський штаб гідно оцінили гру української збірної, однак є відчуття, що чогось не вистачає. І відчуття, що з грандами грати на результат ми не вміємо – Іспанія з Німеччиною як доказ. Втім, змирившись з тим, що це і є наш сьогоднішній рівень, ще раз згадуємо матч між командами Польщі та Північної Ірландії та набираємось впевненості – цих суперників ми можемо і повинні обігрувати.

Дмитро Кузнецов для ВолиньPost


Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!