ЄВРО-2016. У передчутті британських санкцій. ФОТО

ВолиньPost пропонує коротенько розглянути команди, які гратимуть у групі В цьогорічного чемпіонату Європи.

АНГЛІЯ

Два останні великі турніри під керівництвом Роя Ходжсона навряд чи можна назвати успішними для англійської збірної. Якщо на українському Євро завдяки сліпоті деяких угорських арбітрів ця команда ще вилізла з групи, то на чемпіонаті світу в Бразилії повністю провалилась, не здобувши у групі з Італією, Уругваєм та Коста-Рикою жодної перемоги. Втім зараз, схоже, сам наставник «Трьох левів» та його підопічні готові вистрибнути на новий рівень та підкорити нові вершини.

Такі перспективи англійцям дає не лише ідеально пройдений відбір (10 перемог у 10 матчах) – у такій групі якраз усе було зрозуміло, хоча дві перемоги над Словенією та Швейцарією і всього три пропущені голи упродовж кваліфікації варті поваги. Якраз зараз в Англії можна констатувати повне завершення процесу зміни поколінь, а до тих, хто грав на чемпіонаті світу два роки тому та вирішував питання збірної у відборі – Уейна Руні, Денні Уелбека – додались ті, хто за рік-два встигли прогриміти на весь футбольний світ – Харрі Кейн, Джеймі Варді, Ерік Дайєр, Делле Аллі та інші. Особливо показова історія 18-річного Маркуса Решфорда, який забив уже на третій хвилині свого першого поєдинку за збірну, чим не лишив тренерові ніякого вибору, окрім як взяти його на континентальну першість.

Ходжсон йде до Франції з наймолодшою командою на цьому Євро, а більшість гравців зараз переживають зірковий час. Більше того, ця команда значно додала в ігровому плані – у побудові позиційних атак, рухливості середньої лінії. А фантастичне гольове чуття будь-якого з нападників, які є у збірної Англії, велика кількість швидкісних гравців будуть справжнім вироком для тих, хто спробує загратись на чужій половині поля. Крім того, англійці не втрачають концентрації й біля власних воріт – упродовж останніх трьох спарингів перед Євро Гері Кехілл, Кріс Смоллінг та компанія дали суперникам створити мінімум гольових можливостей.

А ти спробуй проти нас! Одна перемога проти чотирьох на користь англійців у семи очних зустрічах – здавалося б, не найкращий доробок української збірної. Однак, якщо згадати, що на Євро-2012 поразка наших хлопців була така собі, у відборі до чемпіонату світу 2010 року команди обмінялися домашніми перемогами, а у кваліфікації до бразильського Мундіалю підопічні Фоменка двічі зіграли проти своїх «візаві» унічию – тоді, як мінімум, статистика нічого страшного «синьо-жовтим» не віщуватиме. А от практика… Тепер ця збірна навряд чи відстоюватиме проти нас нулі. Втім, не будемо далеко забігати наперед – як мінімум, у перших трьох матчах нам з англійцями не грати…

Завангуємо? Після чемпіонату світу в Бразилії збірна Англії здобула 17 перемог у 21-му поєдинку – Рой Ходжсон, ймовірно, зараз тренує найсильніше покоління англійських футболістів за найближчих років дванадцять. І якщо за часів Свена-Горана Ерікссона ніяк не вдавалося пройти чвертьфінальний бар’єр великих турнірів, то ця команда має усі шанси зняти з англійської збірної звання невдах важливих футбольних форумів. Звичайно, треба для початку ще пройти таку непросту групу, однак ця Англія повинна з таким завданням впоратись. Прогноз – боротьба за вихід у півфінал турніру. Швидше за все, вдала.

РОСІЯ

Приїзд до Росії та багатомільйонний контракт Фабіо Капелло так і не вивів сусідську збірну на новий рівень. У Бразилії, як і на Євро-2012, підопічні італійця вилетіли з групи, програвши у останньому турі (на цей раз цікавій збірній Алжиру), а відбір до французької першості континенту алленаторе «вєлікай і магучєй сборнай» так і не допрацював.

Після другої поразки від збірної Австрії російську команду очолив Леонід Слуцький. Саме під його керівництвом росіяни виграли усі чотири останні матчі групи (найважливіший – домашній зі шведами) і напряму вийшли до Франції.

По суті, саме матчі з шведськими суперниками й стали вирішальними та найбільш змістовними в ігровому плані для збірної Росії. У двох матчах проти Австрії не вистачало фізики, реалізації та концентрації (на виїзді росіяни пропустили за декілька секунд після вибитого голкіпером м’яча на чужу половину поля), а з товариських матчів до Євро в актив собі підопічні Слуцького можуть занести хіба що поєдинок проти португальців (перемога 1:0). А вже 2016-го року французи і навіть чехи за всіма статтями перегравали цю збірну.

Незважаючи на потенціал дуету нападників – доволі розпареного Олександра Кокоріна та Артема Дзюби, а також симпатичної зв’язки з «Краснодару» - Федора Смолова та Павла Мамаєва, проблем у (недобро)сусідської збірної ще більше. По-перше, через травми Алана Дзагоєва та Дениса Черишева Росія лишиться без величезного шматка свого атакувального креативу (якого, правду кажучи, й так було не зовсім багато), а по-друге, захист збірної той самий, що й десять років тому – брати Березуцькі та Ігнашевич. Навряд чи в такій ситуації стане панацеєю і натуралізація уже тепер екс-українця Романа Нойштедтера – зігратись з колективом у такий короткий термін майже неможливо. Словом, у Леоніда Слуцького на цьому Євро буде багато неприємного головного болю…

А ти спробуй проти нас! Два поєдинки збірних України та Росії надовго закарбуються у пам’яті вболівальників, які спостерігали за іграми головної команди країни наприкінці 90-х років. Шикарне відкриття відбору до Євро-2000 перемогою у Києві над тоді ще підопічними Олега Романцева (3:2) і не менш радісне врятування з тієї самої «точки Шевченка» - шкода, що Філімонов тоді лише закинув нас у плей-офф, а готовими обігрувати на такій стадії скромних словенців ми виявились лише шістнадцять років потому…

Завангуємо? Росіяни вже привчили футбольний світ до надто завищених очікувань від своїх виступів на великих турнірах, які виправдались лише одного разу – на Євро-2008. Ось і цього разу букмекери не зовсім обґрунтовано ставлять команду Слуцького вище за Уельс та Словаччину. Що ж, за вихід з групи Росія боротиметься, але, як мінімум, британські санкції за невігластво російських телеканалів по відношенню до географії та знання державних прапорів повинні вступити у дію. І починати можна уже завтра увечері =)

СЛОВАЧЧИНА

Ще до початку кваліфікації до Євро словаків у групі зі збірними Іспанії та України ставили на третє місце. Підопічні Яна Козака ці усі передсезонні розклади швиденько поховали, розпочавши одразу з перемог над своїми конкурентами, а коли словаки до них додали ще чотири поспіль «вікторії» - вселилась упевненість у тому, що Фоменку та компанії їх уже не наздогнати. Так і вийшло – трохи погравшись зі своїми нервами та програвши іспанцям та білорусам, словаки зіграли потрібну нічию з нашою збірною та в останньому матчі проти збірної Люксембурга забезпечили собі місце на Євро.

Якраз гра у кваліфікації й буде приблизним прототипом того, що ми побачимо у виконанні підопічних Яна Козака на Євро – зважаючи на силу суперників, це буде їх улюблений контратакуючий стиль гри з насиченим центром поля. Там лідеру збірної – Мареку Гамшику – допомагатимуть Роберт Мак (зв’язка якого з Гамшиком і всунула єдиний гол у ворота П’ятова в очному протистоянні України та Словаччини), уже не вічно перспективний Владімір Вайсс, а також «міланіста» Юрай Куцка. Відбірний турнір показав і доволі непогану працездатність команди Козака – нерідко результат ними здобувається в останні хвилини поєдинку або ж у вольовому стилі, як у товариському матчі проти збірної Німеччини, який словаки виграли з рахунком 3:1. Підсумовуючи, скажемо, що такий міцний горішок, як збірна Словаччини, не буде простим суперником ні для кого у своїй групі.

А ти спробуй проти нас! П’ять поєдинків проти збірної України, по одній перемозі у кожного із суперників, по п’ять забитих м’ячів – здавалося б, повний паритет. Але ж наскільки важливішими за усі попередні товариські протистояння були матчі відбору до цього Євро. У них єдиний гол Роберта Мака мав вирішальний вплив на турнірну ситуацію обох команд. Чи підкине доля шанс команді Фоменка помститися словакам за те фіаско?

Завангуємо? Чесно кажучи, досі не розумію, чому саме словаків у цій групі попередньо вважають аутсайдерами. Групу у відборі вони пройшли нічим не слабшу, аніж суперники, товариські матчі показали неабияку їх готовність до турніру. А якщо заглянути на календар, то цікаво, що з англійцями підопічні Козака грають аж у останньому турі, коли «Три леви» можуть вирішити усі свої питання. If you know what I mean… Тому прогноз – боротьба до останніх хвилин останнього туру за третю, або навіть другу путівку до плей-офф.

УЕЛЬС

Одразу декілька осічок збірної Боснії та Герцеговини на старті відбору до Євро дали Уельсу хороші шанси на те, аби вперше в історії нарешті пробитись до фінальної частини чемпіонату Європи.

Варто сказати, що валлійці з таким завданням впорались на відмінно. Основою для успіху стали вдалі матчі: у Ізраїлі (перемога 3:0) та обидва поєдинки проти бельгійської збірної, з яких підопічні Кріса Коулмена поклали до скарбнички аж чотири залікові пункти. А далі потрібно було просто брати свої очки, що зусиллями Гарета Бейла та Аарона Ремзі валлійці з радістю робили.

Ми вже мали змогу спостерігати за збірною Уельсу без двох згаданих лідерів команди – у товариських матчах проти збірних Північної Ірландії (там лише на останніх хвилинах британці зуміли врятувати нічию) та України. Складалося враження, що Бейл та Ремзі – це навіть більше, аніж половина потужності команди Коулмена. Одначе на Євро вони гратимуть, а це означає, що суперникам доведеться побоюватись цей колектив. На противагу атакувальній міці представники англійської Прем’єр-Ліги Ешлі Уільямс, Ніл Тейлор та Бен Девіс спробують зав’язати у своїх ногах усі атакувальні починання суперників – упродовж кваліфікації валлійці пропустили лишень чотири голи, та й ті від команд, які у підсумку залишились нижче у турнірній таблиці відбіркової групи…

А ти спробуй проти нас! Наші хлопці з валлійцями зустрічались ще у відборі до чемпіонату світу 2002 року. Серед зірок тієї збірної Уельсу були лише Раян Гіггз та Крейг Белламі, а сама команда з Британії не хапала зірок з неба та була простим середняком змагань між збірними. Втім підопічні Валерія Лобановського тоді так і не змогли обіграти валлійських суперників, двічі розписавши з ними нічиї 1:1. Далі було видряпане друге місце у групі, плей-офф, Німеччина і поїздка додому. Тепер, коли команди оформили такі історичні для себе виходи до фінальної частини чемпіонату Європи, вони зустрічались у березні у товариському матчі. Завдяки голу Андрія Ярмоленка українці перемогли 1:0, однак грою залишили більше запитань, аніж задоволення навіть від результату….

Завангуємо? Нещодавно півзахисник збірної Уельсу Енді Кінг хвалив своїх партнерів та виголошував сміливі сподівання. Він згадав, що на чемпіонський титул його «Лестера» минулого літа давали 5000 до 1, а матчів потрібно було зібрати 38.

«Цього разу коефіцієнти трохи більше вісімдесяти, а зіграти потрібно всього-навсього сім ігор», - сказав гравець «Лисиць». Навряд чи такі натяки хтось сприймає надто серйозно, однак вихід з групи для цієї команди може бути навіть не останньою вершиною, підкореною на цьому Євро. Якщо захист знову поверне свою надійність, команда – організованість, а Бейл та Ремзі будуть у такій самій шикарній ігровій формі, як посеред сезону – вихід з групи Уельс собі повинен забезпечити. Було б непогано, якби у третьому турі, у грі самі знаєте проти кого…

Дмитро Кузнецов для ВолиньPost

Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!