Як у Луцьку вирішити проблему з парковками на прикладі інших країн? ФОТО

Луцькі парковки – камінь спотикання як для місцевої влади, так і для водіїв та пішоходів. Загалом, незважаючи на привернення уваги до цієї проблеми місцевими активістами, як то кажуть, віз і нині там.

У Луцьку 80 % порушень ПДР пов'язані саме із паркуванням у недозволених для цього місцях. Тому й виходить парадокс: заборонених для паркування місць вдосталь, а облаштованих під парковку майданчиків немає. Повідомляє Конкурент.

Пішоходи нарікають на недолугих водіїв, які не вміють паркуватися, водії ж, своєю чергою, бідкаються, що у місті не вистачає парковок, а влада нічого не робить для цього. Владці ж вкотре нагадують лучанам: бюджет не гумовий, тому усіх проблем (зокрема й з парковками) не вирішить.

Однак досвід європейських країн нагадує, що, якщо дуже захотіти, то в космос, звичайно, не полетимо, але більш приземлені питання, такі, як облаштування парковок, вирішити зможемо. Для цього варто лише об'єднати зусилля громадськості та влади і трохи покреативити.

Конкурент на просторах інтернету зібрав найяскравіші приклади вирішення питань із парковками у різних країнах світу.

РУМУНІЯ

Нещодавно Луцьк і Алба-Юлія (Румунія) стали містами-партнерами. Можливо, це дуже вчасний крок, і румуни поділяться із лучанами своїм досвідом не тільки у галузях економіки, культури, освіти, спорту, а й навчать їх, як треба вирішувати проблемні питання із нестачею паркомісць. Адже саме румуни вигадали і облаштували в Бухаресті роторні парковки румунської компанії Smart Parking. Вони типові для багатьох країн світу. Проте є прекрасною ілюстрацією того, як автоматизовані парковки можуть бути "вбудовані" в інтер'єр міст, дуже схожих на вітчизняні. Найпростіший механізм здатний вмістити до 16 автомобілів і розміститися на площі 6,5 на 5 метрів.

ПОЛЬЩА

У Польщі паркування автомобіля має здійснюватися лише в призначених для цього місцях. На парковках є чіткі розмітки місць для паркування. Якщо, наприклад, припаркувати автомобіль на місці для інваліда, то за це передбачено штраф розміром у 500 злотих.

На платних стоянках можна заплатити за парковку через паркувальника або через автомати для оплати. Поляки, які оплатили парковку через паркомат, завжди кладуть талончик, де вказано час стоянки, під лобове скло свого авто. Це потрібно для того, щоб служби, які перевіряють дотримання правил, могли переконатись, що ваша стоянка оплачена належним чином. В іншому випадку колеса автомобіля будуть заблоковані спеціальним пристроєм.

Парковки в містах Польщі переважно платні з 8 години ранку до 20 години вечора. Парковки в Кракові і Варшаві (наприклад) є безкоштовними у вихідні дні.

У торгових центрах Польщі є великі безкоштовні парковки. Здебільшого перші дві години перебування є безкоштовними, а далі вже нараховується оплата. На таку парковку видається талон-карта при виході з торгового центру в автоматі для оплати парковки. Навіть якщо час перебування авто на території становить менше години, все одно потрібно вставити талон-картку в автомат (в іншому випадку не відкриється автоматичний шлагбаум на виїзді).

У Варшаві, наприклад, в основному всі парковки, зокрема в центрі, платні і працюють вони з 8:00 до 18:00, за винятком суботи, неділі та святкових днів. Вартість цих парковок приблизно така:

1 годину – 3 злотих
2 години – 3,6 злотих
3 години – 4,2 злотих
подальші години – 3 злотих

Комусь, можливо, простіше буде залишити машину десь на околиці міста, на безкоштовній парковці, або знайти платну стоянку, де ціни будуть значно нижчі. Також трапляються парковки з паркувальниками, які беруть гроші, виписують квитанцію й таким чином несуть відповідальність за автомобіль.

Є парковки, позначені знаком "Р+R" і розташовані вони на кінцевих станціях громадського транспорту. Вони призначені для того, щоб власник транспортного засобу залишив його на парковці та пересів на громадський транспорт. Але користуватися ними можна в тому випадку, якщо ви купите квиток на громадський транспорт на добу і більше.

У Варшаві також поширені і багаторівневі парковки, вартість години перебування на яких становить 4-5 злотих.

НІМЕЧЧИНА

У Німеччині водій може й не побачити своє авто, повернувшись з магазину, якщо він залишив пішоходам прохід менше одного метра. Однак виклик евакуатора в цій країні – лише крайній захід.

Існує різниця між зупинкою та місцем для паркування. У Німеччині паркуванням вважається навіть той випадок, коли водій залишив автомобіль більш ніж на 3 хвилини.

Як правило, в центрах великих міст Німеччини місця для паркування (відкриті і підземні) платні. Перед в'їздом є шлагбаум, потрібно натиснути на кнопку, взяти талон з автомата, шлагбаум відкриється, в'їхати на паркування. Після закінчення паркування потрібно підійти до автомата, який приймає оплату, вставити паркувальний талон в автомат, на екрані з'явиться сума до оплати, оплатити можна готівкою або кредитною карткою. Забрати талон після оплати і при виїзді, вставити в автомат біля шлагбаума – і він відкриється. Якщо шлагбаум не відчиняться, значить було перевищено допустимий час перебування на стоянці після здійснення оплати (зазвичай 20 хвилин).

Якщо паркування не обладнане шлагбаумом, воно все одно може бути платним. У цьому випадку на території паркування встановлено автомат для оплати із зазначенням вартості паркування. Спочатку закидаються монетки в автомат, потім на екрані вказується час закінчення паркування.

На деяких парковках можна стояти безкоштовно упродовж зазначеного часу, наприклад, упродовж двох годин. Для цього необхідно мати при собі "паркувальний диск" (Parkscheibe), який можна придбати на заправних станціях. На ньому встановлюється час в'їзду на паркування. Якщо в'їзд був здійснений, наприклад, о 14:15, то дозволяється встановити показник на 15:00, отже, до 17:00 потрібно покинути паркування.

ІСПАНІЯ

Позитивний досвід у вирішенні питання недостатньої кількості парковок має Барселона. Місто умовно поділене на зелені, сині і жовті лінії. Жовта розмітка - парковка заборонена, це може бути як зона навантаження-розвантаження, так і розмітка при урядових установах, виїздах. Місця для паркування на зеленій розмітці в принципі можливі, але, як правило, вони призначаються для автівок громадян, які проживають в тому районі. Для паркування на такому місці потрібно мати спеціальну наклейку на машині про те, що ви з цього району. Навіть жителі району зобов'язані оплатити квиток (за дуже низьким тарифом). Там, де це дозволено (наприклад, це може сказати ревізор в жовтій жилетці, який стежить за квиточками про оплату). Потрібно підійти до паркіметру і натиснути на кнопочку (zona verde), таким чином вибравши тариф "зеленої зони". Оплачувати можна монетами або іноді кредиткою.

Теж саме потрібно зробити і з синьою зоною. У центрі міста, як правило, синя зона (zona azul) оплачується з 9 ранку до 8 вечора. Вартість: близько 3 євро за годину. Є такі сині зони, де з 14:00 до 16:00 дня парковка безкоштовна. Все потрібно з'ясовувати у паркіметра. На ньому буде зазначено: de dilluns a divendres: 9-14 i 14-20. Тобто парковка платна з 9:00 до 14:00 і з 14:00 до 20:00.

НІДЕРЛАНДИ

Знайома ситуація, коли приїжджаєте додому, скажімо, на обід, а в рідному дворі від кількості припаркованих авто ніде яблуку впасти, не те що знайти місце для автівки. Боротьба за паркомісце із сусідами, які мають на те місце таке право, як і ви, – звична справа, але обуренню немає меж, коли в дворі паркують автівки навіть не гості, а працівники сусідніх офісів чи їхні клієнти.

Так, в деяких будинках у Нідерландах дозволяється продавати свої права на парковку. І тут теж є різні варіанти: можна продавати права тільки сусідам, або тільки гостям, або взагалі будь-кому за чітко визначеною ціною або торгуватися тощо.

Отже, далі на спільних зборах мешканців будинку сусіди обговорюють це питання і домовляються про найприйнятніший для всіх варіант.

Умови, за якими мешканці будинку діляться правами на парковку, можуть бути найрізноманітнішими: все залежить від того, як домовляться сусіди на спільних зборах. На тих же загальних зборах голосуванням визначається, як здійснювати контроль за виконанням домовленостей. Варіантів теж безліч: друкуються талончики на парковку або заводять зошит, де записують, хто коли має право користуватися паркомісцем, або ж встановлюють комп'ютерну програму. Голосуванням визначається відповідальний (або кілька). Дуже важливо передбачити покарання за порушення домовленостей. Якщо в Нідердандах ти спробуєш стати на чужу парковку, сусіди викличуть поліцію. Це прирівнюється до крадіжки: зайняти паркомісце не у свій час.

Загалом прийнято, що перше покарання - м'яке, а за наступні порушення сусідських домовленостей карають жорсткіше.

США

У Сполучених Штатах "паркувальне" питання стало руба ще в 30-х роках минулого століття. Коли забракло місць, то американці почали будувати підземні паркувальні комплекси все глибше вниз. Нині в США найпоширеніші паркінги - багатоповерхові будівлі без стін і дахів, схожі на багатоярусні етажерки, з ліфтом для машин, в який власник сам заїжджає і ставить автомобіль на вільний поверх. У більшості міст ніхто просто так автомобілі на узбіччі, в житловій зоні або на тротуарі не ставить. Це загрожує величезним штрафом і евакуатором, бо кожна п'ядь землі тут коштує грошей і, відповідно, контролюється.

До речі, США залишається чи не єдиною високорозвиненою країною, де майже повністю відсутні автоматичні паркінги, настільки поширені в старому світі. Ці паркінги переважно прилягають до самих житлових будинків або офісних будівель і вміщують в себе велику кількість автомобілів. Сусіднім багатоярусним або підземним гаражам вони не створюють проблем: освітлення, вентиляція, під'їзні шляхи, ліфти, сходи, евакуаційні виходи і охорона не потрібні. Принцип дії простий: після оплати з отриманням квитанції автомобіль заїжджає на платформу і далі система автоматично доставляє авто в клітинку, де воно і зберігається. Процедура "оформлення" або отримання автомобіля займає лише пару хвилин. Такий паркінг вирішує проблему екології, шуму, не займає дефіцитне місце в житлових мікрорайонах і не спотворює ландшафт. Багатоповерхові механічні автопаркінги здатні вмістити до 250 автомобілів на порівняно невеликих площах.

ТУРЕЧЧИНА

Щодо автомобілів і доріг в Туреччині, то в усякому разі в курортних зонах і великих містах ці питання продумані добре. У Туреччині працюють евакуатори (про що повідомляють знаки), тому кидати машину просто так надовго не варто. Місцевий муніципалітет питання із парковками теж передбачив: в центрі працюють платні парковки, за якими стежать хлопці в помаранчевих або жовтих жилетах. Тарифи теж фіксовані. Зазвичай за 2 години за просту легкову машину - 2 ліри (15 гривень), за межами міста - дорожче. Якщо вам потрібно всього лише заскочити в банкомат або за сигаретами в маркет, то 15 хвилин будуть безкоштовними.

Також місцевою владою передбачені місячний абонемент на паркування, який можна купити й у паркувальника. Для цього він просто вносить в комп'ютер всі дані на автомобіль і наступного дня у нього можна отримати цю карту, яка коштує 60 лір (455 гривень). Цю карту на автофорумі бувалі туристи-автомобілісти радять прикріпити на лобове скло автівки, щоб паркувальники його бачили і не мали до вас запитань, а то й гірше – помилково не виписали штраф.

ЯПОНІЯ

Бути автомобілістом в Японії непросто. Не дивлячись на те, що автівки коштують недорого, ви просто не зможете її купити, якщо у вас немає місця для парковки.

Навіть в невеличкому японському містечку парковка буде платною, включаючи двори.

Але японці не скаржаться, а шукають способи зробити своє життя зручніше.

Будь-яке вільне місце від будинків і доріг одразу ж перетворюється на парковку. Навіть якщо влізе всього три машини.

У Японії будують цілі автобашні: повністю автоматизовані парковки з ліфтами, де робот самостійно доставляє машину на потрібний поверх і ставить її на зберігання, а потім повертає її вниз.

У дворах житлових будинків будують двоярусні паркомісця.

Більшість вуличних парковок автоматизовані. Після того, як автівка зайняла вільне місце, воно блокується. Виїхати без оплати не вийде.

Щоправда, неправильно буде сказати, що у європейців проблем із парковками немає і ніхто не порушує. І там така головна біль є. Однак замість того, щоб займатись популізмом чи дешевим піаром, місцеві муніципалітети разом з громадою не тільки думають і шукають вирішення проблеми, а, експерементуючи, втілють найкращі, на їхню думку, варіанти вирішення "паркувального" питання у життя. Щось "приживається", а щось - ні. Однак рух в цьому напрямку в іноземців є. Інакше ми б не шукали позитивних прикладів в наших закордонних сусідів, які вкотре довели, що від пустих балачок і нарікань питання нестачі парковок не вирішиться. Виявляється, велосипед винаходити не треба, а всього-на-всьго взяти й облаштувати парковки. Також іноземний досвід вкотре доводить, що найкращий і цивілізований метод боротьби з автохамами, які нехтують правилами парковки, – це не розбите лобове скло, а штрафи: чим більші, тим дієвіші.
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!