ЄВРО-2016. Накривайте поляни! ФОТО

ВолиньPost розповідає про стадіони, на яких пройде майбутній чемпіонат Європи з футболу.

Вибухові емоції, переживання за рідні команди, радість від їхніх перемог та сльози від невдач – безумовно, це все переживатимуть вболівальники команд-учасниць Євро-2016 навіть удома біля екрану. Однак найближче до своїх улюбленців вони будуть знаходитись на десяти красенях-стадіонах, які прийматимуть найпрестижніші міжнародні баталії Старого Світу. Отож, поїхали…

«Стад де Франс» (Сен-Дені)

Стадіон побудували 2 травня 1995 року спеціально під домашній для Франції чемпіонат світу 1998 року. Відкрили арену 28 січня 1998 року товариським матчем між збірними Франції та Іспанії (господарі тоді перемогли з рахунком 1-0 завдяки голу Зінедіна Зідана). Уже за півроку збірна Франції на цьому ж стадіоні обіграла збірну Бразилії і вперше в історії здобула Кубок Світу. З тих пір «Стад де Франс» - головна домашня арена збірних країни з футболу та регбі.

До речі, це єдиний стадіон у світі, на якому відбувались фінали чемпіонатів світу з обох цих видів спорту. Крім цього, у Сен-Дені грали два фінали Ліги Чемпіонів – 2000-го та 2006-го років.

За місткістю стадіон найбільший у Франції – 81 338 вболівальників. Рекорд відвідуваності однак тут поставили бретонські колективи – «Генгам» та «Ренн». На фінал Кубка Франції з їх участю прийшли 80 832 вболівальники. Минулого року саме навколо «Стад де Франсу» гриміли вибухи під час численних терористичних атак. В той час на полі відбувався товариський матч між збірними Франції та Німеччини.
Упродовж Євро-2016 у Сен-Дені відбудеться 7 матчів, включно з матчем-відкриття та фіналом змагань.

Український слід. Усі чотири виїзні матчі проти французів українці грали саме на «Стад де Франс». І якщо знайомство із славетною ареною навесні 1999-го року вийшло чудовим (0-0 проти чинних чемпіонів світу), то подальші «успіхи» наших хлопців у Сен-Дені розвиваються з арифметичною прогресією – 0:1 у товариському матчі 2004-го року, 0:2 у відборі до Євро-2008. А найбільш болючі, вже під керівництвом Михайла Фоменка – 0:3 у тому сумнозвісному матчі-відповіді на стадії стиків до попереднього «мундіалю». Уже за якихось два тижні на головній арені Франції відбудеться важливий матч нашої групи – між німцями та поляками. Ну а наша збірна, будемо сподіватись, на газон стадіону у Сен-Дені ступить 10 липня. Як команда-учасниця.

«Стад Велодром» (Марсель)

Цей стадіон збудували та відкрили ще 1937-го року, а вже наступного року він приймав два матчі фінальної частини третього у історії чемпіонату світу. А 1960 року тут зіграли два з чотирьох матчів своєрідного «фіналу чотирьох» першого в історії чемпіонату Європи.

З тих пір «Велодром» пережив декілька реконструкцій – під домашнє Євро-84, під чемпіонат світу 1998-го року, а два роки тому завершилась остання на сьогодні «обнова» стадіону. Зараз він вміщує 67 000 глядачів та залишається домашнім стадіоном марсельського «Олімпіка». Саме принципове протистояння головної місцевої команди проти столичного «Парі Сен-Жермена» і зібрало рекордну на даний час кількість вболівальників на «Велодромі». Навесні 2015-го року цей матч зібрав понад 65 тисяч глядачів.

Український слід. Безумовно, радісні спогади «Велодром» викликає у вболівальників донецького «Шахтаря». Тоді у чвертьфіналі останнього в історії Кубка УЄФА «гірники» після впевненої домашньої перемоги над «Олімпіком» з рахунком 2-0 не лише відстояли прийнятний результат, а й зусиллями Луїса Адріано у кінці матчу здобули перемогу з рахунком 2-1. Вже за місяць після того підопічні Мірчі Луческу по черзі підіймали над головою заповітний єврокубок.

Крім цього, до Марселя двічі їздив у гості «Дніпро». 2004-го року підопічні тоді ще Євгена Кучеревського після домашніх нулів мінімально поступилися майбутньому фіналісту Кубка УЄФА на стадії 1/16 фіналу. А у липні 2006-го дніпряни відстояли нульову нічию у рамках Кубка Інтертото. Втім, бойові 2:2 у матчі-відповіді відправили до Кубка УЄФА саме «Олімпік».

На Євро-2016 на «Стад Велодром» збірна України зіграє заключний матч групового етапу проти команди Польщі. Окрім цього, у Марселі відбудуться ще 5 ігор чемпіонату, включно з одним із півфіналів.

«Парк Олімпік Ліон» (Ліон)

Цей стадіон, який також називають «Стад де Люм’є», - один з найновіших у Франції. Арену відкривали матчем місцевого «Ліона» проти «Труа» у рамках чемпіонату Франції 9 січня цього року. Новенький красень-стадіон вміщує 59 168 глядачів, а його побудова обійшлась місцевому клубу у 415 мільйонів євро. На чемпіонаті Європи на цій арені відбудеться шість матчів, включно з одним із півфіналів турніру.

Український слід. На новому стадіоні Ліона українські команди пограти ще не встигли, однак з його «папєрєдніка» - «Стад Жерлана» (колишнього стадіону місцевого клубу, який також приймав Євро-84 Мундіаль-98) – 2006-го року гостювали київські динамівці. За результатом вийшло невдало – мінімальна поразка 0:1, до якої наступного туру додалися аж надто неприємні 0:3 у Києві. Тоді підопічні спочатку Йожефа Сабо, а потім Олега Лужного вилетіли з групового етапу Ліги Чемпіонів, зайнявши останню сходинку у своїй четвірці.

А на новенькому «Стаді де Люм’є» перший український слід буде вже 16 червня, коли наша збірна проводитиме свою другу гру на Євро проти Північної Ірландії. Ось там і побачимо, фартовий для нас стадіон чи не зовсім.

«Стад П’єр Моруа» (Лілль)

Ще один з нових стадіонів Франції. «Стад П’єр Моруа» відкрили 17 серпня 2012 року як новий стадіон місцевого футбольного клубу «Лілль». Тож вже тоді не було сумнівів, що нова арена буде однією з тих, які прийматимуть матчі Євро-2016. Арену назвали на честь багаторічного мера Лілля П’єра Моруа після його смерті 2013 року. Вона вміщує 50 186 глядачів, а її побудова коштувала клубові 220 мільйонів євро.

Слід зазначити, що завдяки своїй конструкції та насувним дахом стадіон є багатофункціональним. Зокрема, 2014-го року «Стад П’єр Моруа» прийняв фінальну зустріч Кубка Девіса з тенісу між збірними Франції та Швейцарії (Роджер Федерер та Станіслас Ваврінка тоді таки здобули для «нейтралів» такий бажаний трофей). А 2015-го року стадіон став головною ареною Євробаскету (того самого, який не відбувся в України самі розумієте чому). На Євро-2016 «Стад П’єр Моруа» прийме шість поєдинків.

Український слід. На новому стадіоні українські команди зіграти ще не встигли, хоча донецький «Шахтар» вже наносив візит до Лілля – у рамках Кубка УЄФА на стадії 1/16 фіналу 2006-го року. Тоді команди грали на стадіоні «Норд Лілль Метрополь», а «гірники» лише на останніх хвилинах перетворили розгромну поразку на доволі прийнятні 2:3. Втім, у Донецьку французам вдалося грамотно «засушити» гру та довести її до нульової нічиєї, а «Шахтар» став останнім українським клубом, який вилетів з євро кубків того сезону.

На «Стад П’єр Моруа» українські футболісти вийдуть уже 12 червня, коли розпочинатимуть свій шлях на Євро-2016 матчем проти збірної Німеччини. Ну, як кажуть, «Лілль», не підведи!

«Парк де Пренс» (Париж)

Столичний «Парк де Пренс» - одна з найвідоміших та найбільш наповнених футбольною історією арен не лише Франції, а й усього Старого світу. Перший фінал чемпіонату Європи з футболу між збірними СРСР та Югославії відбувся саме на цьому стадіоні (перемогу тоді святкували радянські футболісти). На «Парк де Пренс» свій перший великий тріумф святкувала й збірна Франції, коли у фіналі чемпіонату Європи 1984-го року Платіні та компанія переграли з рахунком 2:0 іспанців. Звісно, не обійшлися без столичного стадіону і чемпіонати світу 1938-го та 1998-го років.

Крім цього, саме на «Парк де Пренс» мадридський «Реал» та французький «Реймс» розіграли перший у історії Кубок Чемпіонів 1956-го року – тоді іспанська команда святкувала перемогу з рахунком 4:3. Після цього стадіон ще двічі приймав фінали Кубка Чемпіонів – 1975-го та 1981-го років, двічі – фінал Кубка володарів кубків (1978, 1995) та одного разу – Кубка УЄФА (1998, це був перший фінальний поєдинок єврокубка, який на екрані телевізора бачив автор цього матеріалу).

«Парк де Пренс» був збудований ще наприкінці позаминулого століття – 1897-го року, як багатофункціональна арена. Стадіон використовувався для футболу, легкої атлетики, регбі та навіть велоспорту (свого часу тут проводились фінальні етапи знаменитої велогонки «Тур де Франс»). З 1972-го року арену зробили чисто футбольною та регбійною, забравши звідти велотрек. З тих пір на ній проводить свої домашні матчі «Парі Сен-Жермен», а до 1998-го року та побудови «Стад де Франсу» «Парк де Пренс» був головною домівкою для збірної Франції. Зараз арена вміщує 48 712 глядачів. На Євро тут зіграють п’ять поєдинків.

Український слід. З «Парк де Пренсом» в українських клубів пов’язані різні емоції, однак виграти тут їм поки так і не вдалося. Не дивно, що найбільше досвіду «заїздів» до Парижа у київського «Динамо». Перший з них відбувся за зіркових часів для найкращого футбольного «ікспєрта» сучасності Віктора Леоненка – 1994-го року. Втім, Джордж Веа та його команда тоді переживали ще більш зірковий час – єдиний гол ліберійської легенди паризького клубу (та всього світового футболу) приніс французам мінімальну перемогу – 1:0. У підсумку парижани виграли у «Динамо», московського «Спартака» та мюнхенської «Баварії» усі шість матчів групи та феєрично вийшли до півфіналу турніру, де поступились італійському «Мілану».

А ось другий заїзд киян був більш вдалий – навесні 2009-го року у чвертьфіналі Кубка УЄФА підопічні Юрія Сьоміна на «Парк де Пренс» відстояли нульову нічию. Матч-відповідь у Києві перетворився у своєрідне побиття французьких дітей – динамівці не залишили суперникам ніяких шансів, перемігши з рахунком 3:0 та вийшовши у перший в історії український півфінал єврокубка, програний «Шахтареві».

А ось востаннє динамівці у Парижі розпочинали груповий етап Ліги Чемпіонів 2012-го року. Тоді проти Златана Ібрагімовича та компанії щось протиставити кияни не змогли – 1:4, а у тій групі їм вдалося набрати всього лиш п’ять залікових пунктів, яких вистачило лише на виліт до Ліги Європи, де особливих успіхів команда вже Олега Блохіна не досягла.

У рамках Ліги Чемпіонів минулого року на «Парк де Пренс» завітав і донецький «Шахтар». Матч, який ніч у собі небагато турнірної інтриги, після голів Лукаса Сілви та Едінсона Кавані завершився для «гірників» невдало – 0:2. А ще можна згадати далеке літо 2001-го року, коли у рамках Кубка Інтертото проти «ПСЖ» грала сімферопольська «Таврія» - також безрезультатно – 0:4.

Як бачимо, картина не з приємних, а враховуючи те, що «Парі Сен-Жермен» поки що стабільно фінансується арабськими мільярдами, упродовж найближчих років вона навряд чи зміниться.

На Євро-2016 на «Парк де Пренс» зіграють наші суперники у групі – збірні Німеччини та Північної Ірландії. А на стадії 1/8 фіналу може зіграти й збірна України – у випадку, якщо вийде з групи з третього місця. У такому випадку сподіватимемося, що паризький стадіон буде для збірної більш гостинним, аніж для наших клубів…

«Ново Стад де Бордо» (Бордо)

Новий стадіон у Бордо, який також називається «Матмут Атлантік», - ще один з наймолодших у Франції. Арену збудували та відкрили минулого року, а саме 23 травня матчем чемпіонату Франції, де місцевий «Бордо» приймав «Монпельє». 7 вересня того ж року товариський матч проти Сербії тут провела французька збірна (перемога 2:1). Стадіон вміщує 42115 глядачів, а вартість побудови – 168 мільйонів євро.

Нова арена закрила цілу епоху під назвою «Стад де Шабан Дельма» - вже тепер колишнього головного стадіону жирондинського клубу, який приймав ще матчі чемпіонату світу 1938-го року. Тепер на Євро-2016 Бордо буде представлене новим стадіоном, який прийме п’ять поєдинків турніру.

Український слід. На новому стадіоні наші клуби ще не грали, а ось на «Шабан Дельма» київські динамівці завітали у рамках 1/16 Ліги Європи 2013-го року. Після домашньої нічиєї (1:1) підопічні Олега Блохіна поступилися у Франції з рахунком 0:1, і таким чином дуже швидко завершили свою євро кубкову весну.

«Стад Жоффруа Гішар» (Сент-Етьєнн)

«Жоффруа Гішар» - стадіон найтитулованішої команди Франції. Відкритий ще 13 вересня 1931-го року, ця арена бачила силу-силенну перемог місцевого «Сент-Етьєнна». Стадіон неодноразово реконструювався, зокрема для прийому матчів Євро-84 та чемпіонату світу 1998-го року. Після останньої реконструкції, яка завершилась два роки тому, вміщує 42000 глядачів. На Євро-2016 тут відбудеться чотири матчі.

Український слід. «Жоффруа Гішар» - це свіжі спогади для гравців та вболівальників «Дніпра». Упродовж двох останніх сезонів підопічні Мирона Маркевича змагались із «Сент-Етьєнном» на груповій стадії Ліги Європи. Минулого сезону «дніпряни» повезли з Франції нульову нічию, хоча могли розраховувати і на перемогу, та не реалізували пенальті. У підсумку гравці «Дніпра» видали історичний сезон та зупинились за крок до перемоги у турнірі. А ось у останньому розіграші напіврозвалену команду Маркевича на «Жоффруа Гішар» просто декласували – поразка 0:3 фактично поставила крапку на європейських амбіціях «дніпрян».

Саме на цьому стадіоні може зіграти й наша збірна, якщо вийде до 1/8 фіналу з другого місця у групі. Що ж, такий варіант виглядає дуже навіть непоганим…

«Альянц-Рів’єра» (Ніцца)

«Альянц-Рів’єра» (не плутати з шедевральною «Луцькою Рів’єрою», яка як осінній гриб росте у Луцьку на вулиці Ковельській) – ще один з нових стадіонів Франції. Його відкрили у вересні 2013-го року матчем місцевої «Ніцци» та «Валансьєнна» у рамках національного чемпіонату. Стадіон вміщує 35624 глядачі, і три роки тому він замінив звичний для жителів Ніцци «Стад Мунісіпаль», який протягом 86-ти років був домашньою ареною місцевого клубу. На Євро-2016 тут проведуть чотири гри.

Український слід. Такого поки що на цьому стадіоні немає, однак 12 червня, за три години до матчу наших футболістів проти німецьких суперників, увага наших вболівальників буде спрямована на поєдинок опонентів у групі – збірних Польщі та Північної Ірландії. А ця гра буде проходити саме у Ніцці.

«Стад Боллар-Делеліс» (Ланс)

Цей стадіон (попередня назва «Стад Фелікс Боллар») – ще один з тих, які приймали ще Євро-84 та чемпіонат світу 1998-го року. Відкритий 1933 року, він є домашньою ареною футбольного клубу «Ланс» з однойменного міста. Після останньої реконструкції вміщує 38223 глядачі. Цікаво, що це на шість тисяч більше, аніж проживає у самому Лансі. На Євро-2016 стадіон прийме чотири матчі.

Український слід. Приємні спогади про цей стадіон повинні бути у вболівальників київського «Динамо». Саме проти «Ланса» підопічні Валерія Лобановського тоді грали вирішальну гру за вихід з групи Ліги Чемпіонів. Андрій Шевченко тоді вже на шостій хвилині гри заробив червону картку для Фредеріка Дею, однак зламати замки воріт суперників вдалося аж у другому таймі. Зусиллями Владислава Ващука, Олександра Головка та того ж таки Шевченка кияни все ж вирвали перемогу з рахунком 3:1 і в підсумку зупинилися аж у півфіналі турніру.

Також сюди двічі їздив у гості одеський «Чорноморець» - 1995-го року у рамках Кубка УЄФА та 2007-го – у рамках Кубка Інтертото. Обидва рази одесити їхали до Франції після домашніх нічиїх, і обидва рази без шансів поступалися «Лансу» - 0:4 та 1:3.

«Муніципальний стадіон» (Тулуза)

Цей стадіон відкрили ще 1937 року. 1998-го його реконструювали під чемпіонат світу. З тих пір домашня арена «Тулузи» вміщує 33150 глядачів. На Євро тут відбудеться чотири матчі.

Український слід. На жаль, з «Тулузою» наші клуби у євро кубках не грали, проте без українського сліду цей стадіон не залишився. Влітку 2015-го року «Тулуза» саме на цій арені програла англійському «Ліверпулю» перший матч кваліфікації до Ліги Чемпіонів – 0:1, а єдиний гол у матчі забив наш Андрій Воронін. От якби ще кар’єра у нього в Англії пішла так, як почалась…

Дмитро Кузнецов із сподіванням, що ці стадіони таки стануть фартовими для нашої збірної, для ВолиньPost

Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!