ЄВРО-2016. Нам вас не вистачатиме

ВолиньPost пропонує згадати найкращі збірні, яким не пощастило із отриманням щасливого квитка на французькі ігрища.

Історія знає багато проколів, здавалося б, топ-збірних у відбірних матчах до великих футбольних форумів: чемпіонат світу 2002-го року без Нідерландів чи Євро-2008 без Англії – це лише найсвіжіші приклади подібних несподіванок. Тож перед каскадом представлення команд-учасниць майбутньої першості континенту ми згадаємо про ті збірні, які, напевно, бачили себе у фінальній частині, одначе з потраплянням туди якось не склалось.

Нідерланди

Ну, звичайно, хіт-парад потрібно почати з «помаранчевої» збірної – голландці не гратимуть у фінальній частині чемпіонату Європи вперше з 1984-го року. І це після шикарного у їх виконанні чемпіонату світу в Бразилії, де «Ораньє» зупинились за крок до фіналу, вигравши бронзові нагороди, а Луї ван Гаал використав усіх 23 гравців заявки! Ніхто не думав, що після того, як головний тренер піде «філософствувати» до «Манчестер Юнайтед», під керівництвом Гууса Хіддінка цей шикарний сплав досвіду та молодості піде на спад…

А от реальність для збірної Нідерландів стала вбивчою. «Стара гвардія» - Роббен, Снейдер та ван Персі – були вже не такою загрозою для редутів суперників, а молода оборона, яку ван Гаал відкрив у Бразилії, буде вже не такою надійною. Порожній від якихось нових ідей стиль гри «помаранчевих» нагадував ту беззубу команду, яка провалилась на попередньому Євро на полях України. Що тут казати, якщо у шести матчах з головними суперниками по групі – Чехією, Ісландією та Туреччиною – «Ораньє» вирвали лише одне очко на останніх хвилинах домашнього матчу з турками?

Новий тренер – Данні Блінд – єдиною можливістю оговтатись від такого провалу бачить швидкий процес зміни поколінь. Ще наприкінці відбірного циклу в команді з’явились нові обличчя, яких завжди вистачало на нідерландських просторах. Хтозна, можливо, це нове покоління, яке вже проявляє себе у товариських матчах, приведе «помаранчеву» збірну до нових успіхів уже наступного циклу. А успіхів у Нідерландах вже дійсно зачекались…

Греція

Сенсаційні чемпіони Європи 2004-го року цього відбірного циклу, зіграли так, як зазвичай грають проти них – сухо та, не як у рекламі підгузків, комфортно, а дуже навіть безрезультатно. Хоча це не було продиктовано хорошою грою суперників у захисті. Навпаки, самі елліни зіграли, можливо, найбільш беззубий в атакувальному плані цикл в своїй історії. Усього три забиті м’ячі за дев’ять турів відбору, дві поразки від Фарерських островів (а згадати, кого Фарери обігрували двічі упродовж одного циклу – надскладне завдання!) – і навіть не вірилось, що грецька збірна була однією з найстабільніших команд Європи останнього десятиліття, а на двох останніх великих футбольних форумах взагалі виходила з групи…

Одначе будь-якій казці приходить кінець. Клаудіо Раньєрі, на чолі з яким розпочався цей провал еллінів, пішов робити себе живою легендою «Лестера», а грецька збірна зайняла останню сходинку в групі, лиш у фінальному турі досягнувши переможного результату. І чого чекати надалі від підопічних тепер вже Міхаеля Скіббе – не зрозуміло, адже теперішнє покоління за своїм потенціалом, особливо захисним, нічим не поступається тій історичній збірній Греції, яка тріумфувала 12 років тому на Євро. Одначе факт є фактом – нинішній континентальний форум пройде без цієї по-своєму дивної, навіть анархістської, команди…

Боснія та Герцеговина

Симпатична збірна Боснії ще не так давно вважалась однією з головних невдах європейських відборів до крупних турнірів. Після того, як підопічні Сафета Сушича пробились на мундіаль до Бразилії, здавалось, що і на Євро до Франції чудове покоління (Джеко, Ібішевич, П’яніч, Бегович, Спахіч, Луліч та інші) боснійців повинне пробитись. Одначе стартовий провал – два очки у чотирьох поєдинках – не зуміла виправити навіть зміна тренера та кінцевий ривок (4 перемоги у останніх шести іграх) – збірні Бельгії та Уельсу були далеко попереду. А стадія плей-офф для підопічних Мехмеда Баждаревича знову була невблаганна: пропустивши в туманному домашньому протистоянні ледь не єдиний гольовий момент від ірландців, власних численних моментів задля перемоги боснійцям не вистачило. А в Дубліні «дуплет» Джонатана Уолтерса залишив їх за бортом Євро…

Тепер доля збірної Боснії лишається невідомою – більшості лідерів збірної вже за тридцять, а нове покоління поки не поспішає проявляти себе на рівні своїх старших партнерів. І якщо один цикл ця «стара гвардія» у сплаві з молоддю ще потягне, то наступне Євро, як і всі попередні, може бути для балканців недосяжним, навіть попри новий формат…

Данія

«Як діла? – Як в Данії: всі шуршать, а я в ожиданії!». Дійсно, після сенсаційної перемоги данців на чемпіонаті Європи 1992 року та надзвичайно стабільного покоління північної збірної, очолюваної легендарним Мортеном Ольсеном, вболівальники автоматом очікують від неї постійної участі у найбільших футбольних турнірах. Втім, українське Євро чотири роки тому – поки що останній фінальний турнір для цієї команди. Три роки тому данці стали найгіршими серед збірних, які посіли у кваліфікаційних групах другі місця. Цього ж відбору «червоно-білі» не могли знайти свою гру в атаці у вирішальний момент – упродовж останніх трьох ігор проти Албанії, Вірменії та Португалії підопічні Ольсена жодного разу не розписались у воротах суперників і опустились на третю сходинку в групі. А уже в плей-офф були шведи і магія Златана, проти якої данці нічого вдіяти не змогли.

Уже наступний відбірний цикл до, сподіваємось, не російського чемпіонату світу, з доволі великою ймовірністю може стати для тепер вже не «хлопців Ольсена» вдалим – там у «червоно-білих» буде доволі робочий та прохідний набір суперників. Ось тільки Каспер Шмайхель вже точно після першого в житті виграшу англійської Прем’єр-Ліги не підійме, як його батько, у 29 років трофей Анрі Делона…

Словенія

Сюди можна було поставити норвезьку збірну, яка провела дуже сильний цикл і несподівано вилетіла у плей-офф від угорців. Можна було пошкодувати гордих шотландців, які упродовж усього відбору на рівних «тягалися» з поляками та ірландцями, а в підсумку пролетіли повз плей-офф через негостинну Грузію. Але герб на синьо-жовтій футболці воліє зупинити свій вибір саме на словенській збірній, і ще раз згадати про історичні стикові протистояння, які вивели нашу головну команду на Євро-2016. Так, ми це зробили, показали «мстю страшну» за той 1999-й (символічно, що через 16 років суперників знову очолював Сречко Катанец) і, можливо, на майбутнє перебороли страх відборів до великих футбольних турнірів. А ще відправили Саміра Хандановіча зосередитись на клубному футболі. Хоча, на щастя для Словенії, якраз талановитих голкіперів там вистачає. Один з них ще декілька днів тому бився за Кубок Чемпіонів, а тепер може відпочити і переглянути Євро-2016. На екрані телевізора…

Як бачимо, і цього року вистачає команд, які не були б зайвими на французькому святі футболу. Однак це вже минуле. Головне, що наша збірна поки там. А нам лишається вірити, що ТАМ вона затримається якнайдовше 

Дмитро Кузнецов для ВолиньPost

Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!