Як одягалися волиняни сто років тому. ФОТО

Моду не даремно називають керованою епідемією. Її прагнули наслідувати хоча б здалеку, незалежно від статків і почуття стилю в усі віки. Багаті й бідні, чоловіки та жінки, на свята й у будні - люди завжди залюбки підкорювалися модним тенденціям. На Волині сотню років тому були свої закони моди.

Depo.Львів пропонує переглянути колекцію унікальних світлин, зроблених австрійськими солдатами, у часи Першої світової війни.

На фото жителі – Луцька, Ковеля, Володимир-Волинського, Горохова, Холма та інших довколишніх сіл.

Століття тому у глухому волинському селі навряд чи багатьом селянам доводилося тримати у руках таке диво техніки, як фотоапарат. Так, про нього чули, його бачили, перед ним завмирали в очікуванні, коли вилетить "пташка"...

Поїздка у місто на знимкування перетворювалася на велике свято, до якого ретельно готувалися.

Жінки діставали зі скринь і вбиралися у свої найкращі святкові хустки і вишиті сорочки.

Багатші пані щедро обкручували свої шиї намистом. За ним було легко визначити статус тогочасної селянки: чим більша кількість ниток з намистинами була на шиї дівчини або жінки – тим багатшою вона була, і навпаки.

У поле чи до роботи вдягалися значно простіше.

Для жінок обов'язковим правилом виходом у люди була хустина на голові. У будні хустина була темних кольорів. На свята – світла або ж барвиста.

Черевиків, як правило, не взували аж до морозів, ходили босоніж. Та й не всі їх мали.

А цю дівчинку солдат зізнимкував, коли вона саме йшла до школи.

Дівчата і жінки були цікаві до всього нового, навіть якщо це чужий чоловік-австріяка з невідомою штукенцією у руках.

Спертися на підвіконня й дізнатися новини від сусідки, аби потім передати їх далі – обов’язок кожної селянки й донині.

А це звичайна сільська родина у буденному робочому вбранні, яка аж ніяк не готувалася до того, що її зазнимкують.

Поштар можливо, теж не знав, але попозувати не відмовився.

Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!