Проти будівництва шахт ті, хто сидить на газовій трубі, - Сапожніков

Віктор Сапожніков очолює Нововолинську міську раду вже вісімнадцять років поспіль. У владі починав із того, що у 1986 -1996 рр. обіймав посади голови планової комісії, заступника голови, першого заступника голови Нововолинського міськвиконкому. Два роки виконував обов’язки міського голови.

Із 1998 р. мешканці чотири каденції поспіль обирають його міським головою.

Сьогодні у Віктора Сапожнікова день народження. ВолиньPost вирішив розпитати одного з найдосвідченіших міських голів про його роботу.

- Нововолинськ - шахтарське місто. Звісно, основним питанням буде питання про ситуацію із копальнями. Які з них закриваються, які законсервовують, чи виділяють на щось гроші?

- Ситуація з нововолинськими шахтами досить складна, є заборгованість по заробітній платі більше місяця, це ще порівняно невелика, бо раніше була ще більша, але тим не менше людей цікавить перспектива вугільної галузі. А перспектива вугільної галузі, на жаль, не залежить від міського голови. Коли рішення приймалися на рівні Міністерства, то ми змогли у 2001 році домогтися відмінений наказ по Міністерству про ліквідацію шахт. Але зараз прийнята стратегія енергетичної незалежності України. Прийнята вона Урядом. Зроблена ця стратегія на основі коаліційної угоди більшості у Верховній Раді. І там сказано, що енергетична незалежність країни полягає у тому, що шахти повинні бути або приватизовані, або законсервовані, або закриті, і далі є такий рядок: купівля вугілля закордоном. Тому ми знаємо, як південноафриканське вугілля купували, були чутки, але я це точно не можу казати, що вугілля купували в ДНР, на наших територіях, які тимчасово окуповані. Але факт є факт. Сьогодні маємо свої шахти, сьогодні не розвиваємо свою вугільну галузь і купуємо з-за моря вугілля. Таким чином, залишаємо без роботи наших людей. Тому така ситуація негативна склалася в Нововолинську по шахтах.

- Яка ситуація на 10-й шахті? Чули, що сюди виділили 10 мільйонів.

- Багато говорять за 10-ту шахту. Єдина шахта, яка будується в Україні. Якщо єдину не можемо добудувати, то буде ліквідована загалом вугільна галузь. І ми тоді будемо енергетично залежні від ринку цін закордоном. На цю єдину шахту, яка будувалась в Україні, на цей рік передбачено 100 мільйонів. 100 мільйонів на рік — це фактично підтримувати відкачку, провітрювання, наземні якісь служби, а не будувати.

Економічно обгрунтовано, доведено, що ця шахта може дати не тільки 1500 робочих місць, але вона буде самоокупна, вона буде працювати більше 40 років, і більше одного мільйона тонн вугілля давати в рік, нашого українського вугілля. Є можливість це вугілля переробляти на світлі нафтопродукти, постачати на електростанції. Але сьогодні чомусь хтось придумав, що це не вигідно.

- Які ж тоді шахти продовжують працювати, а які під загрозою закриття?

- Сьогодні перша шахта фактично пішла під закриття. Там залишилося приблизно 300 працівників. 9-та шахта, яка сьогодні дає досить якісне вугілля з золою 23-22, а материнська зола 16, вона постачає навіть поза збагачення напряму на Калуцьку електростанцію вугілля. Але розвитку цієї шахти нема, і от в травні місяці передбачено її передати в третю групу. Тобто на закриття. Залишається ще одна шахта - “Бужанська”, яка може давати 1200 тонн вугілля на добу. Але, на жаль, через те, що нема відповідного обладнання, нема відповідного розвитку, ця шахта половину того вугілля тільки дає. При чому з високою золою, тому що техніка, яка там працює, не передбачена на такі пласти. Тому, на жаль, маючи перспективу, що можна було б добувати вугілля, можна було б побудувати переробний завод, який також дав би робочі місця не тільки шахтарям, а й на самому заводі. Могли б переробляти нафтопродукти. Але, безперечно, проти цього ті, хто сидять на газовій і нафтовій трубі, і качаємо з Росії чи звідки ту нафту. Тому ця справа не пішла. Півтора роки тому я їздив у Харків, є відповідні розробки, я не знаю, чому прийнято таке рішення. Можливо, тому, що сьогодні ті діючі шахти, я не кажу за 10-ту, якщо її запустити, і вона буде не збитковою. Діючі ж шахти — дотаційні, а хіба ж нам безкоштовно вугілля дають з-за кордону? Ні, ми за це також платимо, але ми даємо робочі місця людям.

Тому вважаю так: щоб в Нововолинську із закриттям шахт не було ніяких соціальних катаклізмів, треба добудувати 10-ту шахту, знайти туди інвестора і поновити або хоча б не відміняти прийняті Законом пільги по території пріоритетного розвитку.

- Як ставитеся до децентралізації, яку зараз так активно пропагують?

- Це не децентралізація. Це централізація влади. Децентралізація - це коли будуть виконуватися закони. Наприклад, нам повинні були передати по профтехосвіті майно і фінансування. Це говорить не тільки закон, який прийняли 29-го грудня депутати, це гласить Конституція: витрати органів місцевого самоврядування, які пов'язані з прийняттям рішень вищих органів, компенсуються повністю державою. Цього не зроблено. Кілька років тому в Польщі був такий випадок: уряд прийняв рішення про збільшення індексацій чи зарплат бюджетникам. Органи місцевого самоврядування прийняли рішення, взяли кредити, заплатили, подали в суд на міністерство фінансів і виграли суд. Оце децентралізація. А коли все скидається на місця, бо ви там собі розберетеся... Тому ця децентралізація дещо забовтується. От ми декомунізацію в який раз робимо. А житловий кодекс в нас — з радянських часів.

Читати більше: ВІКТОР САПОЖНІКОВ: ПРО РУТИНУ, ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЮ І ШАХТИ.
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!