5 хвороб майбутнього

Фільми фантастики більше не хвилюють нас неймовірними вигадками сценаристів про життя з майбутнього. Та й самі сценаристи у ступорі, адже світ настільки стрімко змінюється, що навіть найнереальніші моменти стають правдоподібними.

Про це пише Еспресо.

Хвороби майбутнього вже сьогодні починають досліджувати в університетських клініках провідних вузів і на сьогодні вони, поряд з раком та гепатитом є пріоритетними для більшості науковців. Тож, на що хворітимемо ми найближчого майбутнього.

Віртуальна залежність

Це вже не хвороба майбутнього, а сьогодення. Вона не розрізняє вік хворого: від дітей з дитсадочків і до пенсіонерів. Найбільше на неї страждає молодь.

Понад 70% українських школярів не мислять свого дня без інтернету. Зайти на пошту, у соцмережі, поговорити з другом через месенджер, байдуже, що він сидить на сусідній парті. Така завантаженість у віртуал призводить до того, що людям стає важко спілкуватися вживу.

Соціальні навички деградуються і вживу, тобто насправді, людина стає замкнутою, агресивною (бо не має доступу до віртуалу), вона не можу знайти собі місце і заняття, адже не вміє розважатися не в мережі. Тільки 4% підлітків змогли знайти собі розвагу тоді, коли у них раптово забрали гаджети. Інші ж – нервували, відчували страх і порожнечу.

А що вже казати про віртуальні ігри, які настільки гарно, яскраво та реалістично промальовані, драматично прописані, що людина повністю переселяється у гру.

Таке перенесення з реальності в віртуал можливе ще й тому, що там, за екраном, проблеми вирішуються набагато легше, спілкування не живе, а опосередковане, а значить, можна бути ким завгодно. Там можна реалізувати те, до чого в житті не вистачає духу, сили волі чи просто бажання.

Гаджетозалежність – це ще один вид розладів майбутнього. Коли людина не вдовольняється однією моделлю телефона, планшета. Їй треба новий, удосконалений, з новими функціями чи просто новим дизайном. Тому щосезону, щойно виходить нова модель, залежний змінює свої гаджети, встановлює нові програми, і дуже засмучується, коли не може собі фінансово дозволити змінити старий піврічний телефон на новий.

Такі люди здатні всю зарплатню, всі гроші витратити на оновлення гаджетів, не рахуючись з іншими потребами. Це відбувається тому, що саме з тим, найновішим телефоном вони асоціюють себе і свій статус у суспільстві.

Роботофобія

Більшість процесів сьогодення автоматизуються, а вчені посилено працюють над тим, щоб створити штучний інтелект і робота, якого б не можна було відрізнити від людини. Мета прекрасна – робот має служити людині.

Однак, численні фільми про роботів-повстанців, які настільки досконалі, що хочуть тепер людину поставити собі на службу, не безпідставні і страх людей у фільмах перед роболюдьми має місце в реальності.

Дослідження, які проводилися в США у 2011 році показали, що людина, насправді, не сприймає робота, повністю схожого на себе. Об’єкт, який схожий на людину, але нею не є, у звичайної людини визиває відразу, адже відбувається ідентифікація і не сприйняття того, що ми бачимо і того, що це є насправді. Саме тому робот, який схожий на робота визиває у нас усмішку, а той, який схожий на нас самих – страх.

Різновидом роботофобії є технофобія, коли людина боїться сучасних технологій (гаджетів, сучасної техніки, транспорту).

Депресія

Навіть ВООЗ назвала депресію – хворобою, якою до 2030 року будуть хворіти найбільше. І якщо ще сто років тому на депресію страждав лише один відсоток людства, то зараз – понад двадцять, і ця цифра росте. Жінки більш схильні до депресії, ніж чоловіки. У найгіршому випадку, депресія призводить до самогубств.

У людей, які пережили будь-які несприятливі події (втрату роботи, втрату близьких людей, психологічну травму), з більшою ймовірністю розвивається депресія. Депресія, в свою чергу, може посилювати стрес, порушувати нормальну життєдіяльність.

Спеціалісти ВООЗ стверджують, що існує взаємозв'язок між депресією і фізичним здоров'ям. Наприклад, серцево-судинні хвороби можуть призводити до розвитку депресії і навпаки.

Є також і дієве лікування депресії, але його, на жаль, отримує лише половина хворих (це у розвинутих країнах), а в більшості випадків – лише 10% від тих, хто страждає на цю недугу. А якщо взяти до уваги, що політична та економічна ситуація у світі стає дедалі хиткішою, то можна спрогнозувати, що ще більше людей поринуть у депресію

Ожиріння

Це теж хвороба, на яку ВООЗ щороку виділяє все більше коштів, адже з 1980 року кількість людей у всьому світі, які страждають на ожиріння подвоїлася. 39% людей у ​​віці 18 років і старше мають надлишкову вагу, а 13% страждають від ожиріння. І ці люди проживають переважно в країнах, де надмірна вага і ожиріння призводять до смерті більшої кількості людей, ніж знижена маса тіла.

Неправильне харчування і знижена активність – ось головні причини ожиріння, які щороку поширюються на все більшу кількість людей. Адже шкідлива їжа з великою кількість жирів та цукрі - легкодоступна, швидка та дешева, на відміну від здорової їжі.

А поширеність інтернету та відсутність необхідності працювати фізично чи постійно знаходитися у русі, призводить до прогресування цієї хвороби. Особливо актуальна вона для дітей, адже 42 мільйони дітей у віці до 5 років мають надлишкову вагу або ожиріння.

Криза інтелекту

На фоні зниження фізичної активності людство всіляко намагається розвинути інтелект. Підвищення рівня IQ для багатьох буде пріоритетом у майбутньому. При цьому, на жаль, не треба забувати, що інтелект – це не лише IQ.

Великі маси інформації, надпотужне кодування мозку може призвести до того, що людина просто не впорається з таким агресивним використанням своїх психо-фізичних можливостей.

Ми будемо намагатися бути розумнішими за роботів, яким можна у штучний інтелект запрограмувати все, і таким чином надірвемо власні можливості. Такий зрив призведе до відчуження особистості, психічних зривів і, можливо, до безумства.
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!