Дефляційна пастка: як бідність українців допомагає стримувати ціни в країні

Доходи українців за підсумками 2015 року в середньому впали на 21,2%, і в цьому році падіння продовжилося.

За даними Держстату, рівень падіння заробітків населення в січні цього року коливався в різних регіонах від 26% (Чернівецька область) до 16,6% (Донецька область), – інформує УБР.

При цьому та ж статистика звітує про зростання номінальних показників, посилаючись на підвищення заробітних плат.

В цілому за 2016 рік, незважаючи на подальше очікуване зростання номінальних заробітних плат, українці реально збідніють ще на 10%.

Експерти пояснюють це тим, що зростання номінальних заробітків якщо і буде, то рідше і меншими темпами. Адже традиційно перерахунок і зростання окладів по секторах (в першу чергу в бюджетній сфері) відбувається там, де діє система тарифних сіток і проводять підвищення з урахуванням зростання мінімальних окладів. І це, як відомо, робиться після підвищення мінімальних стандартів Кабміном. А в 2016 році уряд планує це робити тільки в травні.

При цьому подальше зниження доходів – і, автоматично, купівельної спроможності – допоможеНБУ виконати план по ціновій стабільності, утримавши інфляцію у заявлених 12%.

«Населення так збідніло, що не може собі дозволити купувати продукти харчування і одяг за нинішніми цінами. Спрацьовує, так звана дефляційна пастка. Для України інфляція в 8-12% – те ж саме, що для західного світу реальна дефляція, тобто зниження цін. Те, що сталося в січні-лютому цього року за цінами в магазинах і на ринках – вони дійсно знижуються. Зниження купівельної спроможності українців не дозволяє рости інфляції. Населення вже навіть на курс долара майже не звертає увагу «, – розповів керуючий партнер інвестиційної компанії Capital Times Ерік Найман.

Допоможе зниженню цін в Україні дружня нам Туреччина. Введене Росією ембарго на турецьку продукцію перенаправить потік її продовольчих і промислових товарів на український ринок.

Зіграють на користь зниження цін, додає Ерік Найман, і сезонні чинники цінового відкату: взимку-навесні – розпродажі, влітку-восени – здешевлення продуктового сегмента.

Але найдієвішим чинником в досягненні низької інфляції стане запланований Кабміном перегляд зміни методики підрахунку споживчого кошика і його складу. Зокрема, хочуть істотно зменшити питому вагу комунальних послуг, зростання цін на які був основним по силі дії (не рахуючи девальвацію гривні) інфляційним фактором.

«Комуналка дуже сильно впливає. У нас ще не всі етапи підвищення комунальних тарифів пройшли. До того ж, якщо штучно знизити в розрахунку індексу частку імпортних товарів, прибрати мобільний зв’язок, частково прибрати комуналку, підвищити питому вагу звичайного борщового набору, який вже зараз впаде в ціні, то можна буде добитися зниження показника, намалювавши інфляцію і в 13% за підсумками року «, – вважає, радник голови Асоціації українських банків Олексій Кущ.

Об’єктивні можливості для зниження інфляції з поточних 40% до запланованих 12% поки виглядають слабкими. Для реального зниження цін необхідні перегляд бюджетної політики (в сторону бездефіцитності бюджету) і монетарної планів НБУ (в частині процентних ставок).

«Якщо агросектор для посівної кредитується під 28-30%, він ці ставки потім закладе в ціну продукції. Важко після цього очікувати інфляцію в районі 10%. Щоб говорити про реально знижують показники інфляції необхідно розгорнути всю політику на 180 градусів. Інакше, немає ніякого зв’язку з реальністю», – підкреслив Кущ.
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!