Волинський депутат про заробітки в Австрії. ФОТО
Про свої будні заробітчанина в Австрії погодився розповісти депутат облради (фракція "Самопоміч") Михайло Імберовський.
Про це пише Конкурент.
Перспективу для легального працевлаштування в Австрії мають працівники сфери ІТ-технологій та зварювальники. Спеціалістів цих галузей країні не вистачає. Можна знайти роботу і для жінок, які працюють домогосподарками в заможних людей, доглядають будинки. Молодим людям (іноземцям) , які здобувають освіту в місцевих університетах, дозволяють працювати шість годин на тиждень.
Михайло вирішив поїхати на заробітки у Відень у 2000 році. Він був одним з перших десятків українців, що розпочали трудові міграційні процеси в країни Європи наприкінці дев'яностих.
"Я працював вчителем у звичайній школі у рідному селі на Львівщині. Мені було 23 роки. Одружився, народилась донечка, в селі перспективи не було. Хотілося чогось більшого, адже в школі на зарплату 92 гривні складно було утримувати сім'ю. Не було можливості себе реалізувати, не кажучи вже про власне житло чи, скажімо, автомобіль", – згадує депутат.
Працювати в Австрії Михайлу запропонував його кум, що на той час вже працював там, і залишився на постійне місце проживання. Він розповів, що можливостей для заробітку та перспективного працевлаштування у Відні є багато. Чоловік, насамперед, хотів змінити своє життя, заробити стартовий капітал, щоб реалізувати себе в Україні, мати власне житло.
Місцем збору українських заробітчан у Відні є греко-католицька церква Великомучениці Варвари. Там усі збираються, щоб обговорити новини та допомогти один одному з житлом, або роботою.
"Роботу знайти було досить важко, тому що я не знав німецької мови. Вдалося влаштуватися в продуктовий магазин, що знаходився на одному з найстаріших ринків Європи неподалік віденської опери, який функціонує і досі", – пригадує Михайло.
Власниками магазину були російськомовні євреї, тому мовний бар'єр не став на заваді, а працюючи, отримав можливість спілкуватися і вивчати мову.
Українців люблять за відповідальне ставлення до роботи
Чоловік отримував зарплату півтори тисячі шилінгів на тиждень (майже 120 доларів на той час). Каже, що її не вистачало, тому змушений був економити на усьому, зокрема і на іжі. Відкладені кошти він пересилав для дружини та дитини, що залишилися в Україні.
"У мене на тиждень був раціон: півкілограма вареної ковбаси, 10 яєць, чотири пачечки супу, кілограм хліба. Оце і все", – згадує депутат.
За словами Імберовського, в Австрії часто траплялись випадки коли українці, від'їзджаючи вже додому, продають своє місце роботи людині, яка її ще не знайшла. Це завжди обуруювало Михайла та його друзів-заробітчан, тому вони намагалися їх викрити. Вільна вакансія може коштувати в середньому 350 євро, або місячну зарплату.
Чоловік пропрацював на ринку майже півроку. За цей час вивчив німецьку мову і вирішив шукати іншу роботу. Йому дуже хотілося працювати в австрійців. За його словами, вони дуже лояльні до українців. Допомагають вивчити мову, підказують правильне вживання слів, поважають тих, хто її вивчає, а найголовніше – добре платять.
Михайло ціленаправлено займався пошуком нової роботи і йому пощастило, він влаштувався на роботу до австрійця, який володів бізнесом у сфері послуг, тоді ж приїхала і дружина. Відень – туристична столиця Європи, тому там процвітає вулична торгівля.
Михайло вже з дружиною працював продавцем баварських ковбасок, які були дуже популярними серед туристів.
"Доводилося навіть спілкувався з дочкою відомого хірурга Амосова, яка приїздила до Відня на світовий конгрес кардіологів. Полюбляв нашу продукцію і віденський мер", – з усмішкою згадує Імберовський.
Через деякий час Михайла перевели на керівну посаду в фірмі. Взагалі, він пропрацював у Відні майже чотири роки, але вирішив повернутися в Україну.
Чоловік каже, що велика кількість українців у Австрії організували свій бізнес, хоча зробити це не так просто. Для того, щоб отримати дозвіл на власну справу, потрібно пройти атестацію в профільній комісії, яка складається в окремих випадках з 25 людей. Вони розпитують все в деталях і тоді видають своє заключення. Відповідно, послуги підприємців для споживачів є дуже якісними і не потребують додаткового контролю.
"Робота у Відні стала поштовхом для мене. Я вже можу нарахувати десь десять сімей (з них вісім з Луцька), які теж облаштували своє життя завдяки роботі в Австрії", – підсумовує Імберовський.
Можливість працювати за кордоном він не розглядає. Пояснює, що поїхав на заробітки лише раз, щоб отримати стартовий капітал для молодої сім'ї та облаштувати своє життя в Луцьку.
"Я пішов в органи місцевого самоврядування, щоб зробити щось, для людей, які вимушено залишають рідну землю, щоб вони мали альтернативу вдома", – наголошує депутат.
І додає, що полюбляє їздити за кордон як турист.
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!
Про це пише Конкурент.
Перспективу для легального працевлаштування в Австрії мають працівники сфери ІТ-технологій та зварювальники. Спеціалістів цих галузей країні не вистачає. Можна знайти роботу і для жінок, які працюють домогосподарками в заможних людей, доглядають будинки. Молодим людям (іноземцям) , які здобувають освіту в місцевих університетах, дозволяють працювати шість годин на тиждень.
Михайло вирішив поїхати на заробітки у Відень у 2000 році. Він був одним з перших десятків українців, що розпочали трудові міграційні процеси в країни Європи наприкінці дев'яностих.
"Я працював вчителем у звичайній школі у рідному селі на Львівщині. Мені було 23 роки. Одружився, народилась донечка, в селі перспективи не було. Хотілося чогось більшого, адже в школі на зарплату 92 гривні складно було утримувати сім'ю. Не було можливості себе реалізувати, не кажучи вже про власне житло чи, скажімо, автомобіль", – згадує депутат.
Працювати в Австрії Михайлу запропонував його кум, що на той час вже працював там, і залишився на постійне місце проживання. Він розповів, що можливостей для заробітку та перспективного працевлаштування у Відні є багато. Чоловік, насамперед, хотів змінити своє життя, заробити стартовий капітал, щоб реалізувати себе в Україні, мати власне житло.
Місцем збору українських заробітчан у Відні є греко-католицька церква Великомучениці Варвари. Там усі збираються, щоб обговорити новини та допомогти один одному з житлом, або роботою.
"Роботу знайти було досить важко, тому що я не знав німецької мови. Вдалося влаштуватися в продуктовий магазин, що знаходився на одному з найстаріших ринків Європи неподалік віденської опери, який функціонує і досі", – пригадує Михайло.
Власниками магазину були російськомовні євреї, тому мовний бар'єр не став на заваді, а працюючи, отримав можливість спілкуватися і вивчати мову.
Українців люблять за відповідальне ставлення до роботи
Чоловік отримував зарплату півтори тисячі шилінгів на тиждень (майже 120 доларів на той час). Каже, що її не вистачало, тому змушений був економити на усьому, зокрема і на іжі. Відкладені кошти він пересилав для дружини та дитини, що залишилися в Україні.
"У мене на тиждень був раціон: півкілограма вареної ковбаси, 10 яєць, чотири пачечки супу, кілограм хліба. Оце і все", – згадує депутат.
За словами Імберовського, в Австрії часто траплялись випадки коли українці, від'їзджаючи вже додому, продають своє місце роботи людині, яка її ще не знайшла. Це завжди обуруювало Михайла та його друзів-заробітчан, тому вони намагалися їх викрити. Вільна вакансія може коштувати в середньому 350 євро, або місячну зарплату.
Чоловік пропрацював на ринку майже півроку. За цей час вивчив німецьку мову і вирішив шукати іншу роботу. Йому дуже хотілося працювати в австрійців. За його словами, вони дуже лояльні до українців. Допомагають вивчити мову, підказують правильне вживання слів, поважають тих, хто її вивчає, а найголовніше – добре платять.
Михайло ціленаправлено займався пошуком нової роботи і йому пощастило, він влаштувався на роботу до австрійця, який володів бізнесом у сфері послуг, тоді ж приїхала і дружина. Відень – туристична столиця Європи, тому там процвітає вулична торгівля.
Михайло вже з дружиною працював продавцем баварських ковбасок, які були дуже популярними серед туристів.
"Доводилося навіть спілкувався з дочкою відомого хірурга Амосова, яка приїздила до Відня на світовий конгрес кардіологів. Полюбляв нашу продукцію і віденський мер", – з усмішкою згадує Імберовський.
Через деякий час Михайла перевели на керівну посаду в фірмі. Взагалі, він пропрацював у Відні майже чотири роки, але вирішив повернутися в Україну.
Чоловік каже, що велика кількість українців у Австрії організували свій бізнес, хоча зробити це не так просто. Для того, щоб отримати дозвіл на власну справу, потрібно пройти атестацію в профільній комісії, яка складається в окремих випадках з 25 людей. Вони розпитують все в деталях і тоді видають своє заключення. Відповідно, послуги підприємців для споживачів є дуже якісними і не потребують додаткового контролю.
"Робота у Відні стала поштовхом для мене. Я вже можу нарахувати десь десять сімей (з них вісім з Луцька), які теж облаштували своє життя завдяки роботі в Австрії", – підсумовує Імберовський.
Можливість працювати за кордоном він не розглядає. Пояснює, що поїхав на заробітки лише раз, щоб отримати стартовий капітал для молодої сім'ї та облаштувати своє життя в Луцьку.
"Я пішов в органи місцевого самоврядування, щоб зробити щось, для людей, які вимушено залишають рідну землю, щоб вони мали альтернативу вдома", – наголошує депутат.
І додає, що полюбляє їздити за кордон як турист.
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
Коментарі 3
Люди втікайте з цієї дурної країни!!!!
В білорусь
Оминаючи Рассєю!!
Останні новини
В Україні хочуть переглянути термін служби та призовний вік
16 березень, 2016, 21:15
На Волині боротьба з курцями наберає обертів
16 березень, 2016, 20:56
Волинський депутат про заробітки в Австрії. ФОТО
16 березень, 2016, 20:37
Погода в Луцьку та Волинській області на четвер, 17 березня
16 березень, 2016, 20:00